war

Як розвиватиметься економіка України у 2022 році: коментар експерта

20.02.2022 р., 22:00

Економісти Київської школи економіки розробили три сценарії розвитку української економіки у 2022 році залежно від цін на світових ринках. Перший – відносно нормальний. В таких умовах ціни на експортну продукцію залишатимуться високими, але ціни на газ на світових ринках опустяться на 40-50%. Якщо ціни на експортну продукцію залишатимуться високими, а ціни на газ знизяться лише на 5%, економісти вважають, що це другий сценарій — для України він помірно негативний. Третій сценарій, негативний, допускає зменшення цін на експорт на 15-20%, а цін на газ – на 5%. Який сценарій є найімовірнішим і що може зробити Україна, щоб реалізувався кращий економічний сценарій розповів в ефірі Українського радіо доктор економічних наук, співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Владислав Зимовець.

Програма:
Ведучі:

Про розвиток економіки

Багаторічні дослідження показали, що від уряду і економічної політики залежить менше, ніж від світових цін. Україна є експортноорієнтованою імпортозалежною економікою і ми залежимо від цього. Хоча для деяких видів діяльності це на користь, бо коли зростають експортні ціни вони мають економічний зиск, оскільки внутрішні ціни залишаються менш вразливими до світових тенденцій.

Урядова політика може коригувати, впливати, зменшувати якось ці коливання, таким чином звертатися до підтримки певних верств населення чи видів економічної діяльності. Наприклад, коли йдеться про подорожчання газу. Але в них обмежені можливості.

Чи реальний помірно негативний сценарій для України?

Цілком реальним є сценарій, коли експортні ціни на експорт не будуть суттєво знижуватися і залишаться достатньо привабливими, щоб експорт розвивався. Є певні ознаки, що попит на світових ринках не знижуватиметься на наші експортні товари.

Читайте також: "Найскладнішим періодом буде перший квартал року": економічний прогноз експерта для України

Наша держава має достатньо великі резерви — не лише міжнародні резерви, але у нас також хороші тенденції на фінансових ринках. У нас у цьому році грошова маса перевищила два трильйони гривень і зросла на 12% за попередній рік. При цьому, що ціни росли дещо повільніше — на 10%, а державний борг лише на 5%. У нас з’являється внутрішній ресурс, щоб стимулювати економіку і направляти капітал у бізнес. Якщо вони не будуть порушені, це вплине на так звану економіку пропозицій, тобто ми зможемо пропонувати більше товарів і таким чином вирішувати наші проблеми.  

Про допомогу західних партнерів

Достатньо оперативні рішення Світового банку, Єврокомісії, інших наших партнерів дають сигнали бізнесу і населенню стосовно того, що в нас є підтримка і ми можемо встояти. Цей інформаційний сигнал дається, щоб показати, що є підтримка, золотовалютні резерви збільшуються за рахунок цієї підтримки і фінансова стійкість і спроможність Національного банку та потенціал зростає.

Але ж є певні межі. Щоб ці межі не порушити ми повинні також вигравати інформаційну війну, не давати поширювати різні чутки і неправдиву інформацію про стан справ. Як показує історичний досвід, якщо починається банківська паніка, вже нічого не втримає.

Про банківську паніку

Банківська паніка має дві складові, можна навіть сказати і три. Населення і бізнес та іноземний бізнес чи нерезиденти — це основні вкладники чи донори економіки. Паніка виникає, якщо нерезиденти починають виводити свої капітали з нашої фінансової системи. Друге, це коли виводяться величезні капітали олігархічними чи великими промисловими транснаціональними корпораціями або внутрішніми олігархічними групами, які для того щоб перечекати цей час виводять капітал у більш спокійні фінансові гавані. Тоді вже реагує населення, хто перший встигне забрати свої капітали в банківській системі.

Щоб цього не допустити, на мій погляд, дві важливі речі є. Ми ж приєдналися до лібералізації валютного законодавства, тому Національний банк не має важелів прямого впливу, перекрити буде дуже складно ці рухи капіталів, тому тільки інформаційна політика. Найголовніше — це упередження інформаційних атак. Наприклад, фейкова інформація буде поширюватися країною-агресором, що банки обмежують виплати чи обмежують виплати з карток. І вже починається паніка. Цього не треба допускати. Слід виявляти джерела цієї інформації і знешкоджувати їх.

Про зниження податків

У нашій ситуації зараз не час для податкової лібералізації та зниження податків. Ми поки невизначені щодо ВВП та спроможності держави фінансувати державні витрати, оскільки від обсягів виробництва залежить і обсяги податкових надходжень. Зазвичай такі реформи проводяться на підйомі, коли є економічне піднесення. 

Фото: facebook.com/KyivSchoolOfEconomics

Як розвиватиметься економіка України у 2022 році: коментар експерта

Новини по темі