Нетиповий Оскар-2021: чим відзначилась цьогорічна церемонія і хто отримав статуетки

Нетиповий Оскар-2021: чим відзначилась цьогорічна церемонія і хто отримав статуетки

25 квітня відбулася 93-а церемонія вручення призів американської кіноакадемії "Оскар" і визначила найкращі фільми 2020 року. Ця церемонія вручення "Оскарів" стала першою з початку пандемії церемонією вручення кінонагород, що проходила в очному, а не у віртуальному режимі. Щоправда, не всі номінанти змогли приїхати до Сполучених Штатів особлисто. Для тих, хто не зміг, організували майданчики в Парижі і Лондоні. Простір для гостей розділили на кілька зон, аби легше було дотримуватися соціальної дистанції. Список гостей обмежили, а всі присутні були в масках. Більше про цьогорічну церемонію в ефірі Українського радіо розповів кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський.

0:00 0:00
10
1x

Найбільше "Оскарів" цього року отримав "Земля кочівників". Фільм переміг у трьох категоріях: найкращий фільм, найкраща акторка та найкращий режисер. Режисерка Хлої Чжао стала першою жінкою-представницею расових меншин США, хто отримав "Оскара" в цій категорії і лише другою жінкою-володаркою "Оскара" як найкраща режисерка. 

"Оскара" за найкращу чоловічу роль отримав 83-річний Ентоні Хопкінс, який зіграв чоловіка, який страждає на деменцію у фільмі "Батько". Ентоні Хопкінс став найстаршим актором в історії, який отримав "Оскара" за головну роль.

Я думаю, що пандемія ніяк не вплинула на церемонію "Оскар-2021". Хіба що на тих людей, які завжди приходили в центр, де відбувається нагородження у Лос-Анджелесі. Тобто цього разу вони не відвідали величезний фуршет чи прийом. В іншому плані все вийшло доволі цікаво і практично. Цього року "Оскар" відзначається не стільки пандемією, скільки змінами, які сталися в американській  кіноакадемії. Вона дуже сильно відбиває події, які відбуваються у американському житті. Зокрема за останні кілька років на адресу академії надходили звинувачення у тому, що "Оскар" занадто "білий". І саме через це до американської кіноакадемії минулого року було прийнято понад 3000 нових членів, великою мірою афроамериканців. І номінанти на "Оскар" яскраво показували, наскільки тепер расова толерантність присутня і серед номінантів. І власне переможці багато про що сказали: хто переміг і як. 

Наприклад, нагороду "Найкращий актор другого плану" отримав актор Даніель Калуя за фільм "Юда і Чорний Месія". Але драматично і фарсово виглядає те, що він отримав статуетку за другопланову роль, хоча він грає головну роль. Це один з найбільших казусів цьогорічного "Оскара". Так само за костюми і за грим отримали статуетки ті, хто робив фільм "Ма Рейні: мати блюзу". Цікаво також, що короткометражний ігровий фільм "Два далекі незнайомці" сняли режисери, які зробили фільм про споглядання за смертю чорношкірих. І під час церемонії режисер вийшов отримувати "Оскара" з папірчиками, на яких були написані імена чорношкірих поліцейських. 

Інший момент полягає у тому, що головний "Оскар" отримав фільм "Земля кочівників". Це не "Титанік". Це кіно не для всіх. Це авторське кіно, навіть арт-хаусне кіно. Але те, що він отримав "Оскар" говорить не так про те, що академіки голосували за цей фільм, як за його режисерку. І це говорить про расову толерантність. Тобто у даному випадку "Оскар" поділився між професіоналізмом і політикою. Так само як і приймалось рішення щодо номінацій, так само вийшло і щодо лауреатів. Але я абсолютно згоден й із "Землею кочівників", і з Ентоні Хопкінсом. Звичайно, найкращим є анімаційний фільм "Душа", який теж про чорношкірих і частково чорношкірими робився. І я радію за Френсіс МакДорманд, яка отримала головний "Оскар" за жіночу роль. Тож вийшов "Оскар" такий, що про нього можна написати навіть маленьку маленьку книжку.

Нагорода "Оскар" проявляє те, що проявляється в американському суспільстві. Часом це скандально, але реалістично. Кожен із номінованих і нагороджених фільмів не просто так існують. Це певні знаки суспільства, великий образ американського життя. Тобто, з одного боку, ми говоримо про американську мрію, про те, що кожен може стати мільйонером, а з іншого боку — ми дивимось ці фільми, які часом страшні і де показують, як важко люди йдуть до цього. Наприклад, фільм "Мінарі" говорить про корейців в Америці, які намагаються виростити щось на землі для того, щоб це продати і якось вижити, щоб було краще. А в них постійно проблеми і не виходить, як вона хочуть. 

Фільм "Звук металу", який отримав нагороду за найкращий звук, розказує про музиканта, який втратив слух. І в цьому фільмі і його номінації є велика цікава мораль, тому що за сюжетом герой потрапляє в таке товариство, яке говорить, що не потрібно лікувати вражений слух і що насправді можна чудово жити без цього, що це, може, краще життя ніж зі звуком. Це показує певні тенденції в американському суспільстві, коли є одна політична система, а тобі говорять, що насправді це не є найкраще, що може бути щось інше. 

На фільм "Манк" ставили, люди, які люблять кіно. Ця стрічка отримала нагорода за найкращу операторську роботу. Це кіноманське кіно. Це кіно про кіно. Воно зроблено в естетиці і минулого, і сучасного. Тому що це дуже винахідлива режисура з вражаючою операторською роботою. Номінація фільму говорить, що є люди, яким просто цікава форма, як цю форму можна подати. 

Крім того, документальні фільми також вражаючі. З одного боку, вони відбивають життя. З іншого боку, показують якусь абсолютну фантазію. Лауреат "Оскара" за найкращий документальний фільм "Мій учитель-восьминіг" є абсолютно неймовірний. Він настільки красивий, що очі виїдає ця краса. З іншого боку, у ньому показана історія про дружбу людини і восьминіжки, і нічого подібного  не можна було уявити. 

Фото: REUTERS