Мобільний додаток

Голодомор був найпростішим способом упокорення україців, випробуваним ще на початку 20-х років – історикиня

23.11.2019 р., 12:49

Про передумови Голодомору 1932-1933 років та супротив українського селянства в день 86-х роковин радіо Культура розповіла історикиня Світлана Старовойт.

"Голодомор, як на мене, був найпростішим способом упокорення українців, тому що першочергово випробувано такий спосіб було ще на початку 20-х років, під час голоду 1921-23 рр. Саме тоді, видається, влада зрозуміла, яким сильним фактором впливу є залежність людини від їжі. Саме в той період почалося відпрацювання системи вилучення хліба і системи маніпулювання людською поведінкою через забезпечення продуктами харчування", – розповіла Світлана Старовойт.

За її словами, велику роль в тому, що сталося, також відіграла швидка колективізація, курс на яку було взято в 1928 році: "Ті темпи, якими вона проводилася, зіграло на руку владним структурам. Було створено штучний розподіл на класи всередині українського селянства, були зав’язані такі поняття, як "куркуль", використана споконвічна неприязнь бідніших прошарків населення до більш заможних, потім почала нав’язуватись ситуація з гаслом, що селянин повинен нагодувати пролетаріат".

"Також, знищивши в 20-х роках церковний прошарок та релігію, влада вибила основи селянської моралі. Зруйнувавши всередині селянської громади зв’язки, які були їй притаманні, вибили ще один камінь із підмурку селянської моральності. А потім стали просто нав’язувати нові погляди та нове колективне життя, задля чого ідеологічна машина працювала дуже потужно. Стали залучати дуже активно до роботи в колективному господарстві жінок, впроваджувались лозунги про те, що все для партії та народу, а насправді все від цього народу забирали", – наголосила історикиня.

Окремо Світлана Старовойт звертає увагу й на економічні фактори упокорення селянства: "Йдеться про так звану систему контрактації – договори, які спочатку підписувалися з колгоспами, аби заставити виконувати договірні умови. Я маю на увазі умови щодо конкретної кількості зерна, яке мало бути здане за результатами. Потім цей фактор працював на користь влади у випадку, якщо селянин не виконував договір, влада мала право забрати у селянина абсолютно весь урожай.

При курсі на колективізацію обрали найменш активну форму колективного об’єднання – комуни. В комуни зазвичай об’єднували найбідніші прошарки селян, які не мали засобів для виробництва та активного бажання працювати на землі. Відмовились натомість від товариств спільного обробітку землі, які були найбільш ефективними, тому що об’єднувалися земельні паї з використанням окремої тяглової сили. Такий формат давав найкращі економічні результати".

"Звичайно, люди з такими умовами не могли погодитися,  це була явна кабала і примус. В період 1929-30 рр. позначився низкою дуже потужних селянських повстань, які починалися проти колективізації. Йдеться про підпали будинків сільських рад, "шкідництва", яке полягало на знищені усуспільненого урожаю. Ці збройні повстання тоді були придушені силами українського ДПУ. Також були й жіночі бунти, так звані "волинки", які в основному починалися і набрали активну масову форму в 1931 році. Жінки об’єднувалися і не дозволяли комісіям вивозити зерно, зривали роботу буксирних бригад, які приїжджали до села з конкретною місією – забрати хліб. Під час "волинок" часто розбивали комори, де зберігалося зерно, й роздавали його назад селянам, у яких воно було відібране", – підсутувала Світлана Старовойт.

Нагадаємо, сьогодні Україна вшановує 86-ті роковини пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.   

ФОТО: Обозреватель

Голодомор був найпростішим способом упокорення україців, випробуваним ще на початку 20-х років – історикиня

Новини по темі