Мобільний додаток

Процедура спрощеного надання громадянства іноземцям, які воювали на Донбасі, досі не визначена — Максим Буткевич

7.09.2019 р., 10:45

Хто насправді вважається біженцем, як отримати притулок в Україні, чи отримують біженці з РФ захист в Україні та який стан справ з наданням громадянства для іноземців, які воювали на Донбасі — про це в ефірі Радіо Культура розповів координатор проекту "Без кордонів" Максим Буткевич.

Питання прав біженців в Україні актуалізувалося з появою такої категорії громадян як внутрішньо переміщені особи. Утім, Максим Буткевич пояснює, що переселенці та переселенки не є тотожними поняттю "біженці".

Внутрішньо переміщені особи чи біженці

"Між ними є дуже важлива відмінність. Внутрішньо переміщені особи — це ті, які виїхали з місць свого проживання вимушено, не маючи наміру цього робити. У нашому випадку, виїхали через війну, не перетинаючи державного кордону. Біженці — це поняття з сфери міжнародного права, це люди, які вимушено тікають від загроз і переслідувань через погляди, громадянство через етнічну незалежність і вони тікають від можливості переслідувань, перетинаючи міжнародні державні кордони", — пояснює експерт.

В Україні люди часто скаржаться, що не можуть отримати статусу біженця, не знаючи, що його отримувати не потрібно. Адже вони і надалі залишаються громадянами України з усіма правами, свободами і гарантіями, переміщуються всередині країни. Крім того, якщо визнати переміщених осіб із Криму та Донбасу біженцями, це автоматично означатиме, що ми не сприймаємо ці території як власні.

Різниця між біженцями і трудовими мігрантами

Експерт пояснює відмінність між людиною, яка перемістилася з країни в країну, щоб, наприклад, працювати, хай навіть нелегально, і людиною, яка дійсно є біженцем.

"В медіа можна побачити словосполучення на кшталт "економічні біженці", "нелегальні біженці" — не буває таких. Біженець — це людина, яка перебуває на території країни, і не хоче або не може повернутися до своєї країни, або скористатися захистом своєї країни через обґрунтовані побоювання переслідування. Тобто це — не вибір, це — вимушена міграція, вимушене рішення. Дуже часто питання стоїть в тому, залишатися в якості біженця на території іншої держави чи зіткнутися із позбавленням волі і катуванням. Це неможливо порівняти з тими викликами, які стоять перед заробітчанами. Тому що це люди, які часто через дуже скрутні, дуже важкі життєві обставини були змушені виїхати до іншої країни, аби заробити на життя, часто це не те, про що людина мріяла, але в разі повернення додому, вони не зіткнуться з переслідуванням через, наприклад, політичні погляди", — зазначає координатор проекту "Без кордонів".

Як стають біженцями

Максим Буткевич наводить приклад ситуації, яка може спонукати людину стати біженцем:

"Передусім, люди дізнаються про те, що в них є підстави побоюватися. Дехто перебуває в своїй країні і, наприклад, бере участь у політичній діяльності або громадських протестах за дотримання прав і свобод, стикається з переслідуванням з боку силових структур. З часом стає зрозуміло, що переслідування стають дедалі жорсткіші, а наступним кроком буде ув’язнення і на справедливий суд розраховувати неможливо. Людина може підготуватися, якщо має таку змогу визначити, яка країна безпечніше, до якої можна виїхати і попросити там про притулок".

Біженці в Україні

Ті, хто приїздить на територію України, можуть дізнатися, як відбувається процедура надання притулку, де розташовані органи міграційної служби, хто надає юридичну підтримку. Дехто, зустрічаючи першого-ліпшого представника української влади на кордоні, зазвичай прикордонників, заявляє: "Мені небезпечно повертатися назад, бо мене очікують переслідування через мої, наприклад, політичні погляди, і як біженець, я прошу про притулок". Такі люди люди можуть бути прийняті за заявою", — розповідає Максим Буткевич.

Тимчасові документи біженця

Заява подається до Державної міграційної служби, там проводиться співбесіда, з’ясовуються обставини, інтерв’ю може бути не одне, їх може бути кілька — для того, аби переконатися, що людина каже правду, тому що деякі деталі вимагають додаткового з'ясування. І далі поки триває весь процес визначення статусу біженця, на цей час у людини забирають національний паспорт і видають довідку про звернення за захистом, в якій має бути вказана адреса, за якою людина проживає. З цим можуть бути проблеми, оскільки або людина щойно приїхала і ще не знає, де буде проживати, або побоюється, що там будуть шукати, в тому числі представники силових структур країни її походження, або ж вони проживають у знайомих і ті просять не вказувати їх адресу. Але ця довідка слугує їм замість паспорта, але повноцінним документом, який посвідчує особу вона не є. З цією довідкою неможливо відкрити банківський рахунок, з нею не можна укласти шлюб, з нею не можна отримати податковий номер.

Людина, коли в неї закінчується термін придатності цієї тимчасової довідки, мусить її продовжувати. Дійсна ця довідка стільки, скільки її продовжуватиме Державна міграційна служба, можуть ставитися нові й нові дати. Теоретично, рішення про надання статусу біженця має бути ухвалене за півроку, але в ці терміни зазвичай державні органи не вкладаються, зазвичай мова йде про рік-півтора. Оскільки в Україні дуже мало кому дають статус біженця, то відмови потім оскаржуються в суді, і поки триває оскарження, довідка дійсна. 

Біженці з Російської Федерації

Новою для України Максим Буткевич називає тенденцію звернення за статусом біженця громадян Російської Федерації. Це явище стало можливим лише в контексті останніх п’яти років, з часу початку російсько-української війни — коли біженці перестали сприймати Україну як частину російської політичної системи і зрозуміли, що можуть дійсно розраховувати тут на притулок без страху, що їх видадуть російській владі. Хоча, їх також не оминули розчарування.

"Ті, що приїхали в Україну в 2014-15 роках, думали, що молода революційна республіка їх прийме, що зможуть докластися до боротьби з Кремлем у ситуації російсько-української війни, були дуже розчаровані. Вони виявили, що система надання притулку в Україні не змінилася. Це стосується і тих, хто воював на боці України на фронті, і тих, хто приїхали попросили про притулок і намагались бути корисними в інших царинах громадського життя", — говорить Максим Буткевич.

Експерт пояснює, що у питанні отримання офіційного притулку розрізнення між вихідцями з різних країн бути не може, крім, якщо людина не переслідується за кримінальні злочини. До 2013 року ця норма часто порушувалась і належного розслідування не було. Не дуже змінилась ця ситуація і з 2014-го року.

"Якщо росіяни і росіянки думали, що антикремлівська Україна буде позитивно дивитися на їхньої справи, то з часом вони нам повідомляли, що відчувають упередженість до себе саме як до громадян Російської Федерації", — говорить координатор проекту "Без кордонів".

Громадянство для іноземців, які воювали на боці України на Донбасі

Ситуація щодо іноземців, які воювали на Донбасі на боці України — складна. Дехто з них отримав громадянство рішенням президента, частина отримала притулок в Україні і додатковий захист, дехто не отримав нічого. І фактично декому було наказано виїхати з країни, оскільки вдома на них чекає кримінальне переслідування за те, що вони воювали на боці України, то вони залишаються на напівлегальних підставах в Україні.

"Це треба було якось вирішити, і 13 серпня було оприлюднено указ президента про, в тому числі, спрощення процедури отримання громадянства України для тих, хто воював на боці України. Там мова йде про те, що цим людям має бути надано громадянство України. На цей крок давно очікували, і ми почали одразу отримувати запити про те, як можна в цю процедуру увійти. На жаль, поки ніяк — процедури нема, вона невизначена, не зовсім зрозуміло, хто за це буде відповідати. Цим указом доручено Кабінету Міністрів розробити у двомісячний термін всі необхідні законопроекти, процедуру представити, ухвалити…", — говорить Максим Буткевич.

За прогнозами експерта, на перші новини з цього питання слід очікувати не раніше жовтня, а на сам процес піде щонайменше кілька місяців, упродовж яких активісти мають стежити за його перебігом, щоб ідея спрощенння процедури надання громадянства іноземцям, які воювали на Донбасі не знівелювалася. 

Фото: Максим Буткевич/Український тиждень

Процедура спрощеного надання громадянства іноземцям, які воювали на Донбасі, досі не визначена — Максим Буткевич

Новини по темі