"Кіборг" Терещенко: якби я відсидівся дома і зараз залишився з руками — це вже не життя було б

"Кіборг" Терещенко: якби я відсидівся дома і зараз залишився з руками —   це вже не життя було б

Про те, як пішов добровольцем на Схід, про захист Донецького аеропорту та про свою книгу "Життя після 16.30" в ефірі Радіо Культура в програмі Ніхто, крім нас! розповів "Кіборг", заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко.

Ведучі:

Анжела Ярмолюк

Олександр Терещенко був одним з тих, хто до останнього захищав Донецький аеропорт.

"Коли заїхали в аеропорт, крім того, що ми заїхали вночі і там наші два БТР заїхали не туди, в нас там 6 хвилин на вигрузку, тягнеш, темно. Незрозуміло куди бігти. Стріляють звідусіль. Трасери літають. Біжиш туди, де показали - звідти теж стріляють, бо не розуміють хто. В мене такий стрес був хороший. Потім затягли в той термінал, там темно", — так згадує воїн про момент, коли потрапив вперше до аеропорту.

Про те, чи згодився б він пройти ще раз цей шлях, Олександр Терещенко каже:

"Взагалі, враховуючи, що зі мною сталося, я жодної секунди ніколи не жалкував, що пішов до військкомату. Жалкувати — взагалі невдячна, непотрібна річ. Крім того, якби я відсидівся тоді дома і зараз залишився з руками, з оком - я не уявляю як би… Це вже не життя було б… Тому я не жалкую".

"Взагалі трохи незручно, коли мене називають “кіборгом”. Я був всього тиждень в аеропорту. Я завжди кажу, що якби попав туди ще раз, уже знаючи, що це, то я б тоді міг себе причислити до от цих хлопців. А так кричати зараз “я б пішов би ще” — виглядає не дуже", — додав він.

Та Терещенко ні на мить не сумнівається, що Донецький аеропорт став справжнім символом.

"Я вважаю і завжди вважав, що треба захищати кожен сантиметр нашої землі. Це важливо. І те. Що аеропорт дійсно став таким символом і вірою людей в незламність нашої армії - це дуже важливо", — наголосив він.

Весь ефір слухайте тут.

Олександр Терещенко. Фото Facebook