Радіодиктант за майже два десятки років свого існування перетворився із конкурсу на масштабний загальнонаціональний флешмоб. Про цьогорічні рекорди та цікавинки розповіла кураторка радіодиктанту національної єдності Аліна Акуленко, яка й оголошувала імена переможців в ефірі Українського радіо.
Цього року найбільша кількість переможців, а яким був середній рівень грамотності учасників?
— Варто уточнити, що 311 — це кількість людей, які написали радіодиктант бездоганно. Але ще 1004 особи припустилися однієї незначної помилки, наприклад, мають у тексті дрібну описку. Тобто, з точки зору лінгвістики, у більшості випадків — це і не помилка. Але якщо йдеться про мовний конкурс і роботи без жодної помилки, то перевіряльна комісія такі роботи розмежовувала. Фактично, ми можемо говорити, що 1500 осіб із 30 000 учасників продемонстрували високий рівень грамотності. І це, як на мене, непоганий показник, бо текст радіодиктанту був насичений як орфограмами, так і пунктограмами.
Скільки всього людей взяли участь у флешмобі?
— Приємно говорити, що цей диктант став ще і наймасовішим. Цьогоріч його написали 32 799 учасники — це практично на три тисячі більше, ніж торік. Власне, це щорічна тенденція: щоразу додається десь тисяч зо три учасників. Насправді ж, учасників було значно більше, просто не всі надсилають свої радіодиктанти.
Які найпоширеніші помилки можете відзначити?
— Найчастіше помилялися в пунктуації. Правопис слів легко перевірити за словником, а от розділові знаки потребують бездоганного знання правил або хорошого мовного чуття. Заміна одного знака іншим — це помилка, якої припускалися найчастіше. Ну, і неуважність. Банальна неуважність через хвилювання. Багато хто написав спочатку правильно, а потім виправив на неправильне. Треба вірити в себе і свої сили!
Чи дійсно радіодиктант охопив всю Україну? Звідки надійшло найбільше листів?
— Статистику за областями визначити неможливо, оскільки значна частина листів надійшла електронною поштою, і дописувачі просто не вказували, звідки вони. Якщо говорити про паперові листи, то кількість пошти, яка надійшла із Львівської, Донецької та Київської областей — приблизно однакова. Активними були Чернігівська, Івано-Франківська, Полтавська області. Але, напевно, тут буде правильно перерахувати усі області України, бо немає жодної, яка б пасла задніх. Ми маємо листи з абсолютно усіх областей України, а також із Криму.
Паперових листів чи не найменше було з Луганської області, але на те є об'єктивні причини. Натомість із тимчасово окупованих територій ми отримали чимало електронних листів. І якщо деякі із дописувачів відкрито вказували своє місце перебування, то декотрі обмежувалися нікнеймами і натяками. Тож, певно, мірятися "кількістю" учасників у цій ситуації не випадає. Бо надіслати на адресу Українського радіо паперовий лист із Криму — це вже маленький подвиг.
Наскільки активно підтримали флешмоб за межами України?
— Радіодиктант писали не лише в усіх куточках України, але й за її межами. Цього року надійшли листи із Великобританії, Іспанії, Італії, Португалії, Чорногорії, Франції, Туреччини, ОАЕ, Лівану, Білорусі, Молдови, Польщі, Німеччини, ПАР, США та інших країн. Варто зазначити, що йдеться як про індивідуальні ініціативи, так і про масові локації. Наприклад, у Південній Африці українська поетка і дипломатка Оксана Розумна радіодиктант писала сама перед комп'ютером. А в Дубаї тамтешня українська школа "Софія" зібрала на своїй території усіх охочих. Цікаво, що до написання радіодиктанту масово долучилися іноземці, які живуть і навчаються в Україні й вивчають українську.
Звісно, їм писалося найважче, але ж радіодиктант — це не інструмент перевірки грамотності, а спосіб єднання.
Якщо найбільше учасників радіодиктант зібрав цьогоріч, то коли їх було найменше?
— Напевно, найменше учасників писали перший радіодиктант, бо це було вперше. Нині радіодиктант — це бренд, відома подія, на яку із року в рік чекають тисячі людей. Тому щороку кількість тих, хто наважуються надіслати свої роботи на Українське радіо, стає більшою. Мені хочеться вірити, що нарешті спрацьовує переконання у тому, що радіодиктант — це не просто перевірка, чи ви не забули правила і пишете грамотно, це швидше флешмоб і акція мовного єднання.
Радіодиктант диктується на Українському радіо і пишеться на слух. Здається, це — єдина непорушна традиція. Чи чекати нововведень у наступному році?
— Новинки з'являються щороку, бо життя не стоїть на місці. Вони пов'язані, переважно, з новими технічними можливостями. Думаю, якби вісімнадцять років тому в організаторів запитали "чи буде стрім у Фейсбуці?", вони б зомліли від несподіванки. А якби цього року раптом не було стріму у Фейсбук, від несподіванки зомліла б щонайменше третина учасників. Радіодиктант як флешмоб розвивається, модернізується, але водночас залишається консервативним: писати лише від руки. І навіть електронною поштою треба надсилати сфотографовані чи відскановані рукописні листи. Можливо, за кілька років, радіодиктант буде чи не єдиним, що ми писатимемо від руки. Поживемо — побачимо”.
Зі списком переможців можна ознайомитися тут.
