Він відзняв кліп у Карпатах, зіграв у кіно та вже готується до участі у відборі на Євробачення. Він – це Андрій Кіше, або просто KISHE, співак, телеведучий та шоумен. Про свої останні досягнення та найближчі плани він розповів Марії Сизон та Роману Рудському в ефірі ДеньПРО.
Марія Сизон: – Наприкінці жовтня ви випустили кліп на пісню "Бачу промені". Розкажіть, як з’явилася ця пісня?
– Сама пісня вже деякий час живе у просторі ФМ та Інтернеті, але кліп вийшло презентувати тільки восени. Наприкінці літа ми виступали в Карпатах, нас запросили виступити на День Незалежності в Буковелі. І я вирішив скористатися такою можливістю, і відтворити, відобразити усю красу наших Карпат. І вирішив інтегрувати туди ідею пісні "Бачу промені". Тому вона у нас вийшла такою, як є.
Ми презентували нашу роботу в кінотеатрі на великому екрані, зробили це якомога більш схожим на допрем’єрний кінопоказ. Ми навіть звук переробляли в 5.1 (формат об’ємного звуку, який досягається використанням 6 різних звукових каналів: 5 каналів з повним діапазоном частот і 1 канал низькочастотних ефектів – ред.), робили "кінотюнінг". Це все було, щоб у гостей, які прийдуть на прем’єру, була можливість не тільки почути нас вживу в акустичному форматі і підняти келих за презентацію, але й поринути в атмосферу кліпу, як це зазвичай відбувається під час кінопрем’єр.
Найбільш несподіваним для мене було те, що гості, які прийшли на прем’єру, попросили увімкнути кліп ще раз, на біс.
МС: – Коли чекати твоїх виступів з акустичною програмою?
– Цей проект живе і потроху набирає обертів. Ми вже зібрали творчий склад, у нас є три музиканти, які постійно їздять з нами на концерти. Тому ми вирішили зробити акустичну програму для тих форматів, де не потрібно робити "гопа-дрица-дрицаца", або де немає можливості "рвати" зал. Ми просто зробили легкі, лайтові версії пісень, і цей формат потроху набуває свою аудиторію.
6 грудня у нас в одному з київських закладів буде виступ саме в акустичному форматі, без супроводу плейбеків та агресивних танцювальних бітів. Будуть звучати тільки фортепіано, акустична гітара і перкусія, і все.
Роман Рудський: – Цього року ви випустили дві пісні: "Бачу промені" і "В літо". Коли плануєте вихід альбому?
– Ми пересунули дату презентації альбому на лютий, тому що були певні технічні нюанси, пов’язані з продакшном. Я можу писати пісні, брати участь у їх записі, вчуся знімати кліпи, але я не навчився себе записувати, зводити і робити аранжування. Коли мова йде про візуалізацію пісні, я розумію, що і як треба робити, але коли мова йде про аранжування і зведення, практично все залежить від мого партнера, Тимофія Решетько, з яким ми працюємо вже 11 років. І іноді наші графіки не збігаються.
Тож поки щодля презентації альбомуми обрали день у лютому . Він буде називатися "До весни", і складатиметься з 9 пісень і 3 реміксів.
РР: – Ми чули, що твоя творча діяльність обмежується не тільки музикою. Ти також пробував себе в акторському амплуа.
– Моя покійна мама була драматичною актрисою лялькового театру, і кров все-таки грає роль, іноді хочеться у якомусь акторському проекті взяти участь. Були у мене якісь невеличкі спроби.
А в цьому році вже була більш серйозна, як на мене, роль. Це роль хоча і першого, але епізодичного плану. Я зіграв хана у казці про козаків. Тексту небагато, але мені довелося дуже багато чого навчитися і згадати. Фехтування, їзда верхи… Я цього ніколи не робив, і цих занять не забуду ніколи. Навіть спробував галопом їздити. Режисер потім сказав: "Чувак, у тебе крутий типаж, тебе треба запрошувати в кіно!"
Зйомки проходили в Україні, і, наскільки я знаю, у січні або в лютому ми побачимо цю стрічку. Це фільм для сімейного перегляду, 6+. Я граю поганого хана, який б’ється на мечах, їздить на коні, стріляє з лука і намагається вбити головного героя.
Це дуже цікавий досвід, я хотів би у цьому напрямку працювати. Але в мене є ще одна мрія – озвучувати мультики.
МС: – Свій останній кліп ви знімали самостійно. Як ти відчули цей свій режисерський потенціал?
– А мова була не в потенціалі. Я свій довгий ніс постійно всовував в роботу інших режисерів, коли працював з іншими командами. Потім перетягнув на себе важелі лінійного продюсера, тобто людини, яка не тільки гроші виділяє, але й вирішує усі технічні аспекти. Якимось чином це почало лягати на мої плечі один, три, п’ять, десять разів. Потім я почав втручатися в якісь сюжетні моменти.
І в якийсь момент я зрозумів, що таким чином я можу банально економити фінансові витрати. Адже мій проект фінансово не залежить ні від кого, окрім слухачів, які натискають кнопку "Придбати" в iTunesабо купують квитки на концерти. Це мій єдиний дохід, який я можу витрачати на подальший розвиток проекту. Тому я поставив собі завдання: якщо я не можу перемогти кількістю вкладених фінансів, я маю оптимізувати свої можливості, навчитися віддавати щось інше. І певні бартерні відносини у моєму житті присутні у відносинах із багатьма людьми.
Тобто знімати я почав саме для того, щоб мати можливість, у першу чергу, фінансово зменшити навантаження на гаманець, а по-друге, для того, щоб мати можливість висловити свої думки.
РР: – Ти працюєш самостійно?
– Ні. Декілька років тому ми познайомилися з Сашею Шевцем, це талановитий оператор і мій співрежисер. Я ділюся з ним своїми ідеями, а він, як людина, що має більший досвід у знімальному процесі, конкретизує це, робить сторі-борд… І коли ми вже починаємо знімати, ми працюємо разом. Я бачу кадр, я прошу його зняти так, так і так, він мені показує, і ми працюємо.
Для мене це не є поклик душі, і я не видатний режисер. Мене просто життя змусило (сміється – ред.).
РР: – Щодо Євробачення – хотіли б спробувати свої сили?
– Ви знаєте, я цього року буду подавати заявку, мене запросив телеканал СТБ. Але ми не писали пісню спеціально під формат Євробачення. Ми будемо показувати те, що є. А є декілька якісних українських пісень, і ми просто презентуємо журі ці пісні. Якщо журі сподобається стиль, образ і направлення номера, яке я бачу, тоді ми будемо пробувати.
Слухай більше в ефірі UA:Радіо Промінь!
Матеріал підготувала Анастасія Руссу
