Міжнародний Реєстр збитків для України запрацює 2 квітня – заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра

Міжнародний Реєстр збитків для України запрацює 2 квітня – заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра

Міжнародний Реєстр збитків налічуватиме понад 40 категорій шкоди і втрат, завданих Україні російською агресією, і вже з 2 квітня він буде відкритий для прийому заяв. Про це в інтерв'ю Українському Радіо повідомила заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра. На початку він прийматиме заяви стосовно пошкодженого або втраченого майна житлової нерухомості. Інші категорії, зокрема, щодо тортур та сексуального насилля, ставатимуть доступні поступово. "На першому етапі це можна буде зробити через мобільний застосунок чи портал "Дія". Наразі налаштування завершені, вони будуть відкриті для заповнення заявок 2 квітня", – сказала Ірина Мудра. Вона також нагадала, що в різних юрисдикціях нині заморожено приблизно 280 мільярдів доларів російських активів. І Київ продовжує наполягати на передачі їх Україні. "Це та сума, яку Україна вважає щонайменшою платою Росії за завдані збитки, бо і цієї суми не вистачить", – наголосила заступниця міністра. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Наслідки ракетного удару по Запоріжжю 22 березня 2024 року. Фото: t.me/ivan_fedorov_zp

Міжнародний Реєстр збитків налічуватиме понад 40 категорій збитків

Ми знаємо, що нас є міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України і  державний Реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.. Який реєстр сьогодні в Україні діє і яка між ними різниця?

Це два різні Реєстри. Один реєстр створений в Україні в червні минулого року. Згідно з постановою уряду, був створений Реєстр майна пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій і диверсій, спричинених збройною агресією РФ. Він має ще іншу назву  – міжнародний Реєстр збитків. Називається він міжнародним тому, що він створений не в Україні. На виконання резолюції Генасамблеї ООН, яка була прийнята 14 листопада 2022 року, було визначено відповідальність Російської Федерації за шкоду, завдану Україні збройною агресією, і було рекомендовано країнам створити міжнародний Реєстр збитків та визнано необхідність створення компенсаційного механізму. На виконання цієї резолюції Україна і почала разом з партнерами її реалізовувати. Першим етапом було заснування міжнародного Реєстру збитків. Він заснований Радою Європи на підставі рішення Комітету міністрів Ради Європи, до якого долучилися 43 країни і Європейський Союз. Тому на сьогодні ми маємо 44 учасники цього Реєстру. Його місце розташування  – місто Гаага в Нідерландах.

Чому обрано саме Гаагу і чому недостатньо було українського Реєстру?

По-перше, український Реєстр акумулює інформацію виключно щодо майна. Тобто звужені категорії збитків до житлової нерухомості. Міжнародний Реєстр збитків налічуватиме понад 40 категорій шкоди, збитків, пошкоджень, втрат. Тобто це максимальна база даних, яка буде стосуватися будь-якої шкоди, завданої в Україні українцям, іноземним громадянам, юридичним особам і державі Україна. І оскільки це буде своєрідний каталог вимог до РФ, важливо було зробити його глобальним інструментом, який буде визнаний світом. Адже ми говоримо про те, що саме Росія є винуватою в цій агресії і вона має сплатити за завдану шкоду своїми активами. Це її міжнародний обов'язок. І оскільки ми розуміємо, що навряд чи Росія добровільно це зробить, ми повинні шукати шляхи, як дотягнутися до активів РФ в інших юрисдикціях. Тому і було дуже важливо, щоб цей реєстр був міжнародновизнаний. Бо це підтвердження міжнародної відповідальності РФ за завдані збитки. Тобто оскаржити створення такого Реєстру буде дуже важко і тим паче не існує такої судової інстанції, куди Росія зможе піти і заявити про те, що цей Реєстр був незаконно створений.

Реєстр збитків для України буде відкритий для прийому заяв 2 квітня

Як можна подавати заявки до цього Реєстру? Є якась спеціальна форма чи це можна зробити через "Дію"?

Кілька днів тому Рада Реєстру ухвалила рішення про затвердження форми заявки, яку фізичні особи будуть заповнювати, і правил заповнення цієї заявки. Хочу зазначити, що старт роботи Реєстру починається 2-го квітня. Він буде відкритий для прийому заяв. На початку будуть прийматися заяви стосовно пошкодженого чи втраченого майна житлової нерухомості. Таке рішення прийнято з огляду на те, що в Україні сьогодні існує такий Реєстр і інформацію, яка вже наявна в державному Реєстрі, буде не важко передати до міжнародного Реєстру. Але поступово будуть впроваджуватися й інші категорії. Це залежить також від технічних налаштувань, оскільки Реєстр є цифровою платформою, тобто надсилати якісь документи на його адресу не потрібно буде. На першому етапі це можна буде зробити через мобільний застосунок чи портал "Дія". Наразі налаштування завершені, вони будуть відкриті для заповнення заявок 2 квітня. Надалі Рада Реєстру планує в певній черговості відкривати й інші категорії для подачі заяв. Це будуть категорії вимушено переселених осіб, осіб, які зазнали тортур, сексуального насилля, тобто більше вразливих категорій населення. А також категорії заяв щодо майна, яке стосується критичної інфраструктури. Тобто ті категорії, які сьогодні вимагають найбільшої уваги, будуть відкриті першими.

А як будуть фіксувати в Реєстрі, якщо не потрібно надсилати фото чи інші документи?

Не потрібно документально відправляти. Але всю доказову базу, яка наявна в фізичної чи юридичної особи, потрібно завантажувати в систему, яка буде доступна в "Дії". Тобто там буде розділ "ідентифікація заявника" і потрібно буде інформацію про себе заповнити. Буде розділ "ідентифікація майна" і все, що стосується нерухомості, реєстраційні дані, теж потрібно подати. Потрібно також зазначити, що буде можливість через "Дію" отримати таку інформацію з державних реєстрів, з якими у "Дії" є взаємозв'язок. Тому не потрібно буде щось роздруковувати і завантажувати, а можна буде підтягнути через "Дію". Також буде розділ, який стосується інформації, якщо людина вже отримала компенсацію або подалася на неї в Україні. Вона повинна це зазначити, оскільки подвійної компенсації не може бути. Але якщо людина вважає, що вартість втраченого майна перевищує суму, яку вона отримала в Україні, то, звісно, таку інформацію вона може подати. І останній розділ стосується доказової бази. Тобто людина має підтвердити (фото, відео, експертними звітами), що в такий-то час в такому-то місці було здійснено таке руйнування чи пошкодження. Варто також зазначити, що є 3 кваліфікуючі критерії для особи, яка може подати такі заяви. Це те, що шкода сталася з 24 лютого 2022 року і далі. Те, що ця шкода мала місце на території України і в результаті збройної агресії РФ. Тобто такі 3 критерії мають бути витримані і особа, яка подає заявку, має підтвердити, що її заявка відповідає цим кваліфікуючим критеріям.

Ірина Мудра. Фото: facebook/Iryna Mudra

Сьогодні зареєстровано 282 кримінальних провадження щодо сексуального насилля

Що може бути доказом у випадку, якщо було сексуальне насилля чи катування?

Це дуже складна категорія. Вона вимагає дещо іншого підходу до кваліфікації такої категорії. Звісно, немає якихось стандартних методичок, якими можна було б користуватися. Проте, є декілька джерел, до яких можна звернутися для верифікації інформації, яка буде подана особою. Перше – кримінальні провадження. На сьогодні у нас зареєстровано 282 кримінальних провадження щодо злочину сексуального насилля. Це теж вид воєнного злочину, як і тортури. Тому інформацію, яку особа подавала в кримінальному провадженні, можна подати до Реєстру. Звісно, для отримання додаткової інформації з наявних реєстрів чи, наприклад, від громадські організації, потрібно мати згоду особи на отримання такої інформації. Існують також методичні рекомендації, оскільки збройні конфлікти мали місце і до 2022 року, в тому числі і на території України, і така інформація збиралася. Тому методичні рекомендації розроблені міжнародними організаціями будуть взяті до уваги, як підтвердити факт сексуального насилля, тортур чи іншого виду насилля. І такими рекомендаціями Реєстр буде користуватися. Зрозуміло, що зайвий раз смикати особу і повертати її до тих жахіть, які вона пережила, ніхто не буде. Тому ми і шукаємо інші шляхи для підтвердження такої інформації зі згоди такої особи.

Наскільки ця інформація буде захищена і хто матиме до неї доступ?

Це дуже важливе питання. Цьому міжнародний Реєстр приділив максимальну увагу і з точки зору безпекових гарантій захисту, і з точки зору відповідності нормам міжнародного законодавства щодо захисту персональних даних. Тому буде максимальний захист, максимальна конфіденційність отриманої інформації. Реєстр керується загальними правилами захисту персональних даних, які існують в міжнародному праві. Ресурс "Дії" теж працює відповідно до українського законодавства про захист персональних даних. Але повторюсь, цьому приділяється максимально велика увага. 

Днями в Києві відкрили офіс Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Що нам дає його поява в Києві?

Офіс не є окремою юридичною особою – це представництво Реєстру. Він буде  з досить обмеженим штатом. Він заснований тут для координації роботи Реєстру і уряду України, і для співпраці з різними організаціями. Тобто, це більше як платформа для комунікації, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи для громадян і постраждалих. Тобто, він буде таким собі місточком між міжнародним Реєстром і тим, що робить уряд. Цю роботу координує Мін'юст. Тобто, ми намагаємося залучити всі можливі засоби і способи, аби полегшити громадянам процес подачі інформації в Реєстр.

У міжнародних юрисдикціях заморожено 280 млрд доларів російських активів

Заморожені російські активи. В яких країнах їх найбільше і чи є хоч якась примарна перспектива, коли вони можуть до нас надійти як доходи від заморожених активів?

Це дуже складне питання. Найбільше цих активів в Європі. Ми говоримо про золотовалютні резерви, які належать центробанку РФ. Їх у депозитарії Euroclear 191 мільярд євро. Близько 8 мільярдів євро – у Швейцарії. 19 мільярдів євро – у Франції. 5 мільярдів доларів – у США. 34 мільярди доларів – в Японії. Ще є по кілька мільярдів у Німеччині, Австрії, Канаді та інших юрисдикціях. Всього ми можемо говорити про цифру – 255 мільярдів євро або 280 мільярдів доларів. Тобто це та сума, яку Україна вважає щонайменшою платою Росії за завдані збитки, бо і цієї суми не вистачить. Ми знаємо попередній розрахунок станом на 31 березня 2023 року, який складає біля 500 мільярдів доларів. Тому цих грошей не вистачить. Але ці гроші мають бути в повній мірі передані Україні. 

Які шляхи передачі цих грошей і чому відбуваються такі баталії?

Станом ще на середину минулого року ніхто навіть і близько не був біля думки, що ці гроші можна передати Україні. Всі боялися говорити на цю тему і всі посилалися на те, що існують юридичні перепони, це неможливо зробити. Міжнародні юристи добряче попрацювали рік над правовими підставами і все-таки дійшли висновку, що є правові підстави. Як і економічні застереження, які теж лунали щодо негативного впливу на фінансову систему Європи, на привабливість євро як валюти. Вони теж всі були достатньо обґрунтовані і контраргументи були наведені. Тому на сьогодні відсутня виключно політична воля країн, які ще не прийшли до думки, що здійснення такого безпрецедентного кроку коштуватиме їм дешевше, ніж не здійснення його. Адже якщо Україна не отримає фінансування і в результаті не зможе витримати цю війну, то нашим європейським і не європейським партнерам це обійдеться дуже дорого. Тому ми над цим працюємо, ми лупаємо цю скалу. Я вважаю, що в кінцевому випадку наші партнери прийдуть до цього висновку щодо передачі коштів. А ми поки з ними відпрацюємо шляхи передачі і на які напрямки ці кошти мають бути направлені.