Широкомасштабна війна дала поштовх до активного розвитку РЕБ ЗСУ – Попович

Широкомасштабна війна дала поштовх до активного розвитку РЕБ ЗСУ – Попович

"FPV-дрони можна "клепати" навіть у гаражах, але для їхнього масового виробництва у промислових масштабах треба розгортати потужності", вважає військовий оглядач Денис Попович. 30 листопада в Україні відзначається День радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗСУ. Тож в ефірі Українського Радіо експерт розповів про повсякденну роботу цього роду військ, а також проаналізував наскільки ефективною вона стала після повномасштабного вторгнення: "зараз якраз ведуться дуже активні роботи щодо того, щоб розвивати комплекс радіоелектронної боротьби Збройних сил України. Тим паче, що в нас є доволі серйозна школа і є дуже багато підприємств, які займаються безпосередньо профільним розвитком цих систем".

0:00 0:00
10
1x

Бойова робота радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗСУ

Ілюстративне фото: АрміяInform

 

Ворог намагається "заDoSити" систему ППО

"Тривога у столиці. Ракета. Радіоелектронна боротьба (РЕБ). Курс на Київщину. Ціль припинила своє існування" – що це таке? Поясніть, як працюють радіотехнічні війська?

Це один з прикладів роботи радіотехнічних військ. Якщо ми кажемо про цей випадок, то це емуляція (електронний образ) ракети. Вона спрямована на те, щоб збити з пантелику систему ППО. Вмикаються радіолокатори і таким чином ворог намагається дізнатися, як розташовані наші системи ППО, щоб їх викрити і отримати додаткову інформацію. Таке відбувається в різних регіонах України. 

А ми теж таке робимо?

Щодо російської федерації, я не чув, щоб ми таке робили. Ми ракетами практично не обстрілюємо територію РФ. Ми поки що запускаємо далекобійні дрони по об'єктах розташованих території РФ. 

А наскільки це заважає роботі наших радіотехнічних військ і виводить їх із рівноваги?

Це скоріше протизенітників більше турбує. Подібні пуски електронного характеру так само відображаються на індикаторах. Так ворог намагається "заDoSити" систему ППО, тобто створити дуже багато хибних цілей. Або, якщо ми кажемо про одну ціль, то вона запускається, очевидно, для того, щоб виявити розташування комплексів ППО і отримати додаткову інформацію, як вони працюють. І в подальшому запускати вже справжні ракети або дрони.

Наші радіотехнічні війська отримують поштовх до розвитку саме зараз

Які завдання сьогодні стоять перед нашими радіотехнічними військами?

Передусім – це радіоелектронна боротьба, придушення засобів зв'язку ворога, боротьба з його дронами. Тобто вони або позбавляють ці дрони зв'язку з оператором, або саджають їх, або перехоплюють управління і направляють їх у місця, куди вони просто не здатні долетіти. 

Наскільки радіотехнічні сили наші і ворога зараз збалансовані?

На превеликий жаль, російська федерація дуже велику увагу приділяла розвитку систем РЕБ і радіотехнічних військ у своїх збройних силах. У відкритих джерелах є інформація про понад 30 різноманітних комплексів радіотехнічної боротьби, станцій постановки перешкод і систем управління радіолокаційною боротьбою РФ. Уявіть собі, понад 30 найрізноманітніших комплексів: великого радіусу дії, малого, постановки перешкод на різних радіохвилях тощо. Тобто вони дуже серйозно підготувалися. Наші радіотехнічні війська фактично отримують поштовх до розвитку саме зараз, коли йде широкомасштабна війна. Ми починаємо повною мірою усвідомлювати важливість використання дронів і боротьби з ворожими дронами. Тому зараз якраз ведуться дуже активні роботи щодо того, щоб розвивати комплекс радіоелектронної боротьби Збройних сил України. Тим паче, що в нас є доволі серйозна школа та багато підприємств, які займаються безпосередньо профільним розвитком цих систем.

Наскільки цей рід військ у нас був скорочений, не хочу казати знищений? Наскільки тут треба було починати все з нуля? 

Було скорочено, які і все інше. Згадаймо ситуацію 2013 року і в який бік відбувався розвиток Збройних сил України. Вважалося, що концептуально не буде широкомасштабного конфлікту, що треба створювати армію для локальних конфліктів. Вважалося, що в нас немає ворогів. Тобто ми співробітничали з НАТО і ми співробітничали з РФ, яка станом на 2013 рік вважалася нашим стратегічним партнером. І до якої чисельності армії ми прийшли тоді в Україні? Якщо пам'ять мені не зраджує, то цифра була 140 тисяч. А тепер ми розуміємо, що і мільйона може бути замало, оскільки йде широкомасштабна війна і треба нарощувати виробництво, навчати нових бійців, розвивати озброєння і систему РЕБ, зокрема. Коли розпочалося АТО, тобто окупація Криму і далі війна на Донбасі, то стало зрозуміло, що треба ці системи так само розвивати. Далі з початком повномасштабної війни, ми зрозуміли наскільки важливим елементом є дрон, як засіб ураження. А треба розуміти, що крім систем РЕБ, іноді взагалі немає ніяких засобів для боротьби з дронами. Зокрема, це стосується баражуючих боєприпасів "Ланцет". Вони створюють дуже великі проблеми нашим військам на фронті. І це справді виклик для наших бійців. Єдиним засобом боротьби з ними – це є системи РЕБ. Для того, щоб банально посадити цей дрон і його знешкодити. Тому питання розвитку, розширення виробництва, розробки нових систем нині надзвичайно нагальне. Валерій Залужний в своєму матеріалі також підкреслив питання розвитку системи РЕБ та контрбатарейної боротьби. 

Денис Попович. Скріншот з відео КИЇВ24 

Для виробництва дронів у промислових масштабах треба розгортати потужності

Чи можна сказати, що з локальних виробництв, як зараз, ми поступово відродимо свій військово-промисловий комплекс? 

За великим рахунком ці дрони можна "клепати" навіть в гаражах. Так, для масового виробництва дронів у промислових масштабах треба розгортати потужності. Але, якщо якісь фахівці-ентузіасти хочуть допомогти фронту, то вони можуть їх "клепати" і власноруч. Бо будь-яка допомога важлива. FPV-дрони (First Person View, дрони, якими пілот може керувати за допомогою окулярів і пульта, й бачити картинку з камери безпілотника – ред. ) можна виробляти і на малих потужностях.

Ви згадали про російські "Ланцети". А що в нас є або розробляється таке ж дошкульне для росіян?

В загальних рисах я про це розказав. У нас є і FPV-дрони, наші партнери надають нам дрони-камікадзе, різні.  У нас також є багато систем, які використовуються на фронті. Для нас важливе питання кількості. Тут чим більше, тим краще, особливо, якщо йдеться про FPV-дрони. Бо це дуже високоточний, ефективний засіб ураження, зокрема у співвідношенні ціна-якість.

Підготовка фахівців. Чи достатньо в нас фахівців, які можуть їх розробляти і на якому рівні в нас ця освіта?

Є групи, які на волонтерських засадах готують операторів дронів. Така підготовка займає не один день, оскільки це не просто. Треба ще розуміти, як облаштувати позицію, треба вміти ремонтувати, обслуговувати дрони. Тобто це шмат роботи і підготовки, який займає тижні. 

Тобто людина має володіти інженерними і військовими знаннями, чи це різні люди?

Людина може бути і гуманітарієм. Якщо вона хоче керувати дронами, то їй не обов'язково мати технічну освіту. Їй просто треба пройти відповідну підготовку.

Чи передбачаєте ви, що перед нашими навчальними закладами постане питання відкриття нових напрямків з підготовки таких фахівців?

Я зараз не володію інформацією чи є в нас такі факультети у вишах. Але безумовно, якщо ця ситуація буде масштабуватися, то треба буде відкривати факультети щодо керування дронами, щодо підготовки спеціалістів, інженерів і, зокрема, щодо їхнього виробництва. 

Як би ви одним словом охарактеризували наші радіотехнічні війська Повітряних сил ЗСУ? 

Я наведу приклад. Всі ми знаємо про бої на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Ворог стверджує, що радіоелектронна боротьба з нашого боку ведеться дуже і дуже ефективною. Це показник того, що наші технічні війська розвиваються, вчаться і отримують нові засоби, які дуже сильно дошкуляють ворогу.