Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
"Зі зміною клімату це все посилюватиметься"
— Минулої суботи (28 жовтня) в Україні вирувала серйозна стихія. Що це було і чому відбуваються такі різкі зміни погоди?
Це була надзвичайна подія не тільки в Києві, а взагалідля Півночі України. Швидкість вітру перевищував 25 метрів на секунду – це вже другий рівень небезпечності. Про це було повідомлення, було штурмове попередження і дуже добре, що ми можемо про це попереджати. Що саме це було? Метеорологи це називають просто сильний вітер. Це був шквал із раптовим посиленням вітру. Його можна називати "буревій". Але якщо ми говоримо про вітер, то взагалі слід казати не тільки про швидкість вітру і напрямок, а й про силу. Сила вітру зазвичай вимірюється за шкалою Бофорта. І коли він перевищує 15 метрів на секунду, то це вже сильний вітер. А при більш сильних поривах уже ламаються гілки дерев і важко йти проти вітру. Це вже дійсно небезпечно.
— А це пов'язано зі змінами клімату?
Одну конкретну подію дуже важко прив'язати до зміни клімату. Але у кліматології наразі існує цілий напрям, який займається атрибуцією, прив'язкою. Тобто аналізується, чи ця подія могла бути без зміни клімату? І в принципі, ймовірність виникнення таких подій через зміну клімату зростає. Чому? Тому що тепліша атмосфера. Це так звана висока фронтальна зона. Тобто зустрічаються дві повітряні маси, які різняться за своїми властивостями, і тоді виникають такі вітри і шквали. Тому зі зміною клімату це все буде посилюватися.
"У нас можуть бути різкі похолодання саме через глобальне потепління"
— Тепла погода і цвітіння дерев восени. Наскільки це нормально? Чи це має насторожувати?
Норма – це щось уставлене. Тобто щось середнє, що зберігається. У нас була кліматична норма, за якою ми жили століттями практично. Якщо говорити про виміри метеорологічні, то за ними ця норма і була встановлена. Але зараз у нас відбувається зміна цих норм. У кліматології нормою вважаються середні показники за 30 років. Перша така кліматична норма була взята 1961-1990 років. Другий 30-річний період нещодавно закінчився – 1991-2020 роки. І в цій другій нормі вже відбулися зміни. А коли ми подивимося останні роки, то в Києві, наприклад, по окремих місяцях цього року було перевищення цієї нової температурної норми на понад два градуси. Це дуже багато, це колосальне перевищення, колосальна зміна.
— Наскільки це небезпечно? Як тим же аграріям бути за таких температур?
Ви правильно зауважили про аграріїв. Так, "хтось тішиться, а комусь води не вистачає". Взагалі-то, термін "глобальне потепління" придумали журналісти для спрощення ситуації. Науковці називали це зміна клімату, підкреслюючи, що це не тільки потепління, а й взагалі вплив на всю кліматичну систему. Це може бути і короткочасне похолодання. У нас теж можуть бути різкі похолодання саме через глобальне потепління.
Світлана Краковська. Фото: nas.gov.ua
Наразі важливо сказати, що підвищення температури дуже сильно впливає на вологообмін, на кругообіг води, на випаровування. Тому що підвищення температури на кожен градус дає можливість атмосфері втримувати вологи на 7% більше. Це означає, що у нас стаються інтенсивніші опади, і це колосальні енергії взагалі. Це ті самі тайфуни і тропічні циклони, які роблять чимало біди. В Україні я вже не пам'ятаю навіть таких затяжних осінніх дощів. Тобто вони випадають, але вони мають зливовий характер. І ми про це попереджали вже давно.
"Треба змінювати наш спосіб життя"
— А як це зупинити? Як науковці моделюють наше майбутнє?
Це якраз відноситься до моєї діяльності в межах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. В цій групі є експерти, представники урядів усіх країн. І в цій організації немає іншого бачення, крім того, що треба змінювати наш спосіб життя. Тобто антропогенний характер цієї проблеми не викликає сумнів.
— Що тоді політики світові мають зробити, щоб зупинити ці процеси?
Є багато способів, що можна зробити. Але треба розуміти, що робити це має кожен на своєму рівні. Та Паризька угода (угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату щодо регулювання викидів діоксиду вуглецю з 2020 року – ред.), це була велика перемога. Це було вперше, коли уряди всіх країн змогли домовитися докладати зусиль, щоб стримати потепління. Це найвищий рівень. Тепер треба, щоб ця робота продовжувалася на нижчих рівнях - це міністерства, регіональні адміністрації. І тут є два способи дій: один з них – запобігати, шляхом скорочення викидів або збільшення поглиначів зеленими насадженнями. А інший спосіб – це адаптуватися, тому що певні зміни клімату вже є. І в цьому відношенні ми зараз в Європейському проєкті розробляємо Стратегію адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей – Івано-Франківської, Львівської та Миколаївської. Тобто ми намагаємось допомогти нашим ОВА розробити ці плани. І я бачу просто велику зацікавленість в Україні до цієї теми. Люди розуміють, що зміну клімату не зупинити, на жаль. З військовими діями наша неспроможність адаптуватися тільки посилюється. Тому для адміністрації треба дуже багато інформації для розуміння того, що відбувається. І ми цим займаємось, як науковці.
