Черник: війна — це нескінченний експеримент

Черник: війна — це нескінченний експеримент

У цій війні росіяни не показали нічого такого, що називається ноу-хау. Єдиний козир, який залишився в них у рукаві — це зброя масового ураження, вважає військовий експерт Петро Черник. В ефірі Українського Радіо він оцінив наявні системи озброєння і зауважив, що "хід цієї війни дрони не переламають, як би їх багато не було". Бо "росіяни повернули нас усіх у класичну Першу і Другу світові війни, які в першу чергу характеризуються великою кількістю артилерійських валів". Відтак, акцентує експерт, "перебіг цієї війни однозначно зламає велика кількість далекобійних ракет і велика кількість авіації з усім ракетно-бомбовим навантаженням, яке до неї йде".

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: Facebook  "СтратКом ЗСУ / AFU StratCom"

 

Єдиний козир, який залишився в росіян у рукаві — це зброя масового ураження

Протидія ноу-хау ворога. Як це відбувається на практиці? 

Відбувається оцінювання цієї техніки і розробка алгоритмів боротьби з нею. Але є нюанс. У цій війні росіяни не показали чогось аж такого, що називається ноу-хау. Вони застосували проти нас абсолютно всю зброю, яку мали на озброєнні. Ця зброя була досяжна до експортування. Тобто ми розуміли, з чим і як боремося. Єдиний козир, який залишився в росіян у рукаві — це зброя масового ураження.

А керовані авіаційні бомби?

Даруйте, але нічого нового в керованій авіабомбі немає. Вона застосовувалася ще під час війни у Чечні. Те, що вона серйозна, важка, болюча і дошкульна — це так. Те, що сама бомба не підлягає збиванню — це так. Але і зрозуміло, як з цим боротися. Треба збивати носій. F-16 мають у себе у комплектації таку далекобійну ракету, як AIM-120 AMRAAM, яка може завдавати ударів до 180 кілометрів. Питання лише — коли до нас надійдуть ці дуже хороші авіаційні комплекси. І який тип озброєння вони будуть мати. Нагадаю, F-16 — це 105 показників зі зброї.

Як загалом налаштована система виявлення нових зразків озброєння і протидії їм?

Тактико-технічні характеристики зброї давно відомі. Немає зараз таких систем озброєння у росіян, про які б ми нічого не знали. На цю хвилину росіяни повністю відкрили свій стратегічний, поточний та оперативний арсенал. Ми знаємо, що є в них на озброєнні. Тут немає чогось такого мегаособливого, на чому ми б могли загострювати увагу.

А ці демонстраційні ролики за участі путіна, які презентують якісь ракети. Що з цього до нас прилітало, а що, в принципі, прилетіти не може? 

Пропаганда і ще раз пропаганда. Ми добре розуміємо, що росіяни обрали стратегічну концепцію "обложеної фортеці", всі навколо вороги. Вони мусять махати оцими "страшилками", щоб тримати в покорі своє власне населення. Будь-яка тиранія живе рівно доти, доки населення її підтримує. Як тільки населення перестає вірити, тиранія обов'язково гине. Отже, всі ті мультики, які показують росіяни, це направду мультики. Для мене як людини, котра має певний досвід і знається на системах озброєнь, немає нічого меганового. Єдине, що насправді не застосовувалося, це стратегічні ракети, скажімо, РС-24 "Ярс" чи ті, які застосовуються з підводного положення, із важких ракетоносців класу "Дельфін", "Кальмар", "Борей". Але це вже ядерна зброя. Вона взагалі не застосовувалася з часів Хіросіми та Нагасакі. Ніхто не знає в реальності, як воно буде працювати.

Війна — це нескінченний експеримент

Сітки проти дронів. Важко це назвати якимось інноваційним винаходом, це швидше кмітливість. Але наскільки вони ефективні проти БПЛА?

Однозначно ефективні. Якби вони не були ефективні, їх би не застосовували. Війна — це нескінченний експеримент. І ніде так багато не вклалося інтелекту, як люди вклали у знищення одне одного. На жаль, така наша людська природа. Якщо той чи інший предмет дає коефіцієнт і результат корисності, то він обов'язково буде застосовуватися. А те, що українці — кмітлива нація, то є такий напівлегендарний історичний факт, що козаки Богдана Хмельницького та Сірка за чотири дні взяли фортецю Дюнкерк у 1644 році. Це при тому, що французи 20 років її не могли взяти. Ми направду дуже кмітливий народ. І це одна з тих причин, чому московитам так важливо повернути Україну назад у своє геополітичне лоно. 

Зважаючи на світовий досвід воєн, чи існують якісь закономірності щодо того, як інновації з'являються на фронті та як швидко їм знаходиться протидія? Від чого це залежить?

Від розвитку інтелекту і сукупних потужностей, передусім, в економічному сенсі протиборчих сторін. Однак, справді, росіяни повернули нас всіх у класичну Першу і Другу світові війни, які в першу чергу характеризуються великою кількістю артилерійських валів. Якщо говорити про новизну, то на марші восьма фізико-технічна революція у воєнній справі, яка називається "застосування найрізноманітніших дронів". Але є один нюанс. Хід цієї війни дрони не переламають, як би їх багато не було. Тому що є та "бойова частина", і більше ніж 50-60 кілограмів вибухівки на дрони, які зараз застосовуються, поки що не покладеш. Якщо більше, то це вже повноцінний авіаційний апарат. Перебіг цієї війни однозначно зламає велика кількість далекобійних ракет і велика кількість авіації з усім ракетно-бомбовим навантаженням, яке до неї йде. 

А Україна може прорватися і запропонувати дев'яту хвилю фізико-технічної революції? Що це могло би бути?

Тут будемо фантазувати. Звичайно, що напрацювання в цьому напрямку відбувається. Ніщо так швидко не розвивається, як зброя та озброєння. На жаль, але так є. Чи Україна зробить прорив у тому, що називається лазерні технології чи звукоударні технології? Це надвеликі інвестиції. У світі буквально дві країни можуть собі це дозволити — США і Китай.  Якісь точкові удосконалення — так. Але якщо говорити про системні революційні речі, то, даруйте, не ми стягуємо на першу мілітарну країну світу.

Петро Черник. Фото: АрміяInform

Треба переходити на систему підготовки, як в країнах НАТО

Якщо ми робимо ставку на інновації,  то що можна і чи потрібно щось змінювати в нашій системі військової освіти?

Велосипед уже винайдений. Треба переходити на систему підготовки, як в країнах НАТО. Тут окрему лекцію можна прочитати. Треба відходити від старої радянської системи, яка вузько спеціалізується. Базову воєнну освіту мають отримувати до трьох років і, звісно, обов'язково з широкою гуманітарною освітою. Бо офіцер має бути глибоко розвиненою інтелектуальною особистістю. А далі вже має бути вузька спеціалізація. Причому система має бути дуже гнучкою, щоб можна того ж офіцера, в режимі курсової підготовки, вдосконалювати в різних напрямках. Але це дуже розлога розмова, яка можлива після того, як закінчиться війна. 

А на рівні тактики, що можна змінити, щоб ці інновації були ефективнішими на полі бою?

Можна, але дуже поступово. Тут важливо, як у медицині, не нашкодити. Поступово відмовлятися від усіх тактичних нормативів Радянського Союзу, від усієї зброї, яка нам дісталася у спадок, аж до автомата Калашникова і пістолета Макарова. Але знову ж таки, дуже обережно із цим словом ноу-хау. Вітається вся та новизна, котра допомагає бити ворога. Але ще раз — зараз війна в класичному режимі протікає за лекалами Другої і Першої світової. Артилерія і ще раз артилерія, яка довела свою абсолютно доцільність. Авіація і ще раз авіація. Ще Вінстон Черчилль сказав, що авіація — це кавалерія сучасності. Нічого з того часу не змінилося, за винятком розвитку самої авіації. Але філософія повітряної переваги панує із тих часів.

Як зміна погоди впливає на застосування різних інновацій у військовій справі?

Це не зовсім інновація, а модифікація ведення бойових дій. Чим ця зима точно буде відрізнятися від минулорічної? Ми дуже сильно наситилися найрізноманітнішою колісною технікою. Дійсно, якщо підуть дощі, то важкі танки, які важать від 57 до 75 тонн, мокрим ґрунтом рухатися не зможуть. Але є нюанс. Чому великі колони не рухаються? Давайте пригадаємо, як наш противник вторгнувся в Україну, тоді нам дуже сильно пощастило, що ґрунт був мокрий. Якби він був замерзлий, то вони б розгорнулися в бойові порядки і нам було б дуже важко їх знищувати. А так ми їх лущили, як горіхи, на дорогах з допомогою FGM-148 Javelin і NLAV, а також артилерії. Так от, артилерія перешкоджає дуже серйозно руху бронеколон. Але з травня ми суттєво змінили філософію винищення їхньої артилерії. Якщо за півтора роки ми знищували до 300 артустановок на місяць, то у травні — 553, у червні — 688, у липні — 677, серпень — 691, і вересень мегарекорд — 947. Отже, ми їх знекровлюємо вартилерії. Відтак, артилерійські вали зменшаться, і дорогами з твердим покриттям легка колісна техніка, яка важить 4-6 тонн, рухатися зможе. На відміну від минулої зими, цієї техніки у нас зараз суттєво більше. Тобто ми маємо модифікацію ведення бойових дій, і не буде абсолютної позиційності. Маневреність зростає набагато краще саме зараз. Але є ще цикл сухої погоди, і за півтора місяці можна зробити ще дуже багато.

Наскільки росіяни адаптуються до інновацій і як вони вчаться? 

Вони здатні вчитися. Але тут треба дуже коректно розводити поняття, що і як вони вчать, і що засвоюють. Росіяни не винайшли і не винайдуть нічого нового, ніж продовження застосування великих артилерійських валів. І поки що в них є ресурс. Це попри те, що ми надбагато всього знищили. На складах ще понад 10 тисяч найрізноманітніших артсистем. Це дуже багато. Це номер один у світі. Стара радянська імперія наклепала цього мотлоху неймовірно багато. Так, вони мають залишати якісь резерви. Але ми зрозуміємо, що війна екзистенційна і ставка "життя путіна". Тому, щоб втриматися на троні, тиран буде застосовувати абсолютно усе можливе. У стратегічному сенсі я не маю сумнівів у наші перемозі, вона буде! Але я не прихильник швидких темпів цієї перемоги. 

Щодо навчання. У них менталітет дуже специфічний. Вони не роблять ставку на те, щоб воювати інтелектом. Вони роблять ставку на масованість. І в цій частині мають стратегічну перевагу над нами. Все ж таки 140-мільйонна нація б'ється з 35-мільйонною нацією. І масово помирати "за родіну, за путіна, за вєлічіє" вони вміють.