Ракети AMRAAM дуже допоможуть відбивати російські ракетні удари — експерт

Ракети AMRAAM дуже допоможуть відбивати російські ракетні удари — експерт

Протиповітряна оборона України нині не така, як рік тому, констатував Українському Радіо військовий експерт Денис Попович. Захід нам постійно щось передає – додаткові радари, пускові установки. І таким чином наша система ППО стає все потужнішою. Але все одно її не вистачає для повного закриття неба України. Одним із важливих чинників вирішення цього питання стануть американські ракети AMRAAM, замовлені Пентагоном для України. Ці ракети на літаках F-16 дуже допоможуть нам відбивати російські ракетні удари, зазначає військовий експерт. Також ракети AMRAAM будуть корисні проти ворожих КАБів, тобто керованих авіабомб.

0:00 0:00
10
1x

Ракета AIM-120 AMRAAM. Автор фото: Staff Sergeant Vince Parker (United States Air Force (USAF) – Повітряні сили США). Джерело фото: www.defense.gov (Міністерство оборони США)


"Наші партнери не надали нам поки що достатньо систем, щоб повністю закрити небо"

— Які саме системи ППО у нас на озброєні є зараз?

С-300 і БУК були основою української системи ППО до початку широкомасштабного вторгнення. Тобто це були основні комплекси середньої дальності, які захищали українське небо. Всі ці комплекси були ще радянської конструкції. До них ще можна додати комплекси С–125, які були трохи модернізовані українськими спеціалістами. І дуже велика кількість комплексів малої дальності – це комплекси "Оса", "Стріла", аж до зенітно-артилерійських комплексів, "Тунгуска", "Шилка". Це вже ми кажемо про комплекси, які безпосередньо використовувалися на полі бою. 

— А з того, що надали нам партнери?

Нам надали партнери комплекси IRS-T – це німецька система. Вона навіть не працювала в Бундесвері, вони відразу направили їх в розпорядженні ЗСУ. NASAMS, HAWK – це системи середньої дальності. У нас є комплекс Patriot. Це те, що рятує нас від балістичної зброї та аеробалістичних ракет "Кинджал". Це система вже далекого радіусу дії, американська система. І так само SAMP/T – це також протибалістичний комплекс, це європейський Patriot, який ще називається МАМБА. Він так само захищає наше небо від балістичної зброї.

— Попри оце розмаїття, системи С-300 залишаються основою чи вона змінилася? 

Залишилася. Без радянських комплексів у нас система ППО не працює, оскільки так чи інакше наші партнери не надали нам достатньо систем, щоб повністю закрити українське небо. NASAMS, я можу помилятися, – 2 чи 3 батареї, Patriot – 2 батареї, SAMP/T, по-моєму, одна батарея. Тобто, вони всі не в масовому характері. Але загалом, якщо брати усю підтримку наших партнерів – і NASAMS, і IRIS-T, і Patriot, і SAMP/T, і HAWK, і, до речі, дуже великий кількість систем малої дальності було нам передано, то вона доволі значна. Але її все одно не вистачає для того, щоб повністю прикрити небо України. І через це ми змушені розраховувати, зокрема, на комплекси радянського виробництва, яких у нас ще достатньо.

IRIS-T – ракета малої та середньої дальності, що випускається в різних модифікаціях "повітря-повітря" та "земля-повітря". Розроблена наприкінці 1990-х – початку 2000-х років у рамках очолюваної Німеччиною програми. Модифікація "повітря-повітря" прийнята на озброєння у 2005 році. Фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"

— Усі ці установки, вони об'єднані в одну систему чи кожна бригада, яка їх обслуговує, діє якось автономно? 

Вони всі об'єднані в єдину систему. Інакше ППО не працює. Щодо навичок – якщо ти навчаєшся з "нуля", то, ясна річ, потрібно витратити доволі значний час, оскільки це складні системи. Якщо ти вже щось знаєш, то є основа знань, яка дозволяє перейти і працювати вже на західних системах. Тим паче, що вони більш сучасні і автоматизовані. 

— На який з усіх цих систем найтриваліше навчання?

Це важко сказати насправді. Я можу сказати за радянські системи ППО.  Якщо з "нуля", то при дуже щільному графіку, з теорією і практикою, щонайменше півроку треба витратити. І то, я думаю, що цього буде замало.

— Обслуговування. Наскільки у нас достатньо спеціалістів, аби ремонтувати ППО?

Якщо казати про радянські системи, то там модульна конструкція. Щось вийшло з ладу – знімається модуль, замінюється і система працює далі. Стосовно тих комплексів ППО, які нам передають наші партнери, то всі комплектуючи треба поки що доставляти із-закордону. Принаймні, допоки не розгорнута така сама елементна база – і ремонтна, і відновлювана на територію України. Я на сьогоднішній день не можу достеменно сказати, чи розгорнута в нас така база чи ні. Але, я думаю, що за цей час якісь роботи були проведені. 

Денис Попович. Фото: Віталій Носач, detector.media

Зенітна артилерія не менш важлива

— А ми можемо виготовляти аналоги ППО, що нам доставляють партнери, або принаймні того, що раніше виготовлялося?  На сьогодні яка ситуація?

На мій погляд, вона не змінилася особливо. Поки що не можемо. І особливо, це стосується західних систем. Оскільки рік – це дуже малий термін для того, щоб повністю освоїти "виробництво в кругову". Тим паче, якщо ми кажемо про західній системі. 

— Речник командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат сказав, що наявних систем ППО у нас недостатньо. А скільки ще треба, якщо можна це озвучити?

Чим більше, тим краще. Давайте подивимось, що в нас зараз є. Ми кажемо про захищеність Києва. Тобто, завдяки західним системам, вдається навіть відбивати балістичні атаки. Щоб збивати такі ракети, потрібні комплекси, ракети яких розвивають дуже велику швидкість. Вони здатні збивати балістичну зброю РФ. Наприклад Х-22 – це стара ракета радянського виробництва, вона розвиває швидкість 3–4 тисячі кілометрів за годину. Цими ракетами дуже часто атакують південні регіони. Там нема засобів, які б могли збивати ракети Х-22. Для цього потрібен ще один Patriot. І ще "петріоти" нам були б дуже корисні, щоб прикривати, скажімо, Дніпро, Запоріжжя, які так само потерпають і від балістичних ударів противника, і від Х-22. От і маємо – Київ, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, та й Захід був би не проти мати такі системи.  І ще одна важлива думка. Ми весь час кажемо про ракетні комплекси. А, але зенітна артилерія теж не менш важлива. Вона здатна ефективно прикривати наше небо від БПЛА. Тобто від "шахедів", які в великій кількості летять на територію України. Проти них ти не запустиш Patriot, оскільки це економічно, абсолютно невигідно. Вартість одного зенітно-ракетного комплексу Patriot складає понад мільйон доларів. Тому, в цих умовах, було б також доречно розгортати систему ППО артилерійську, яка могла б берегти наше небо від БПЛА. Це теж окремий аспект.

— Наскільки нам вистачає того, що є?

Ми бачимо, що більшість БПЛА ми збиваємо, причому на різних напрямках. Але, знову ж таки, якась кількість влучає, і це велике горе. 

Ракети AMRAAM — елемент протиракетної оборони

— Пентагон замовляє для України ракети AMRAAM, які можуть летіти на 160–180 км. Як ці ракети можуть вплинути на ситуацію на фронті і чи взагалі про них можна говорити в контексті ППО?

Можна і треба говорити, оскільки вони використовуються, зокрема, в комплексах NASAMS. Це ракета уніфікована.  Якщо ми кажемо про ракети AMRAAM, або AIM-120, то вони використовуються для літаків F-16. Дальність дії різних модифікацій цих ракет – від 100 км. Тобто є 105, 160 і навіть 180 кілометрів дальність цих ракет у використанні з повітряної платформи. Це дуже важливо, оскільки система ППО складається не лише із ЗРК різного радіусу дії, а й з літаків. Вони так само є частиною системи ППО, це елемент протиракетної оборони. І вони можуть використовуватися для того, щоб збивати повітряні цілі, в тому числі, крилаті ракети. І тому ці ракети (AMRAAM – ред.) на літаках F-16 дуже допоможуть нам відбивати і ракетні удари.  Плюс, дуже важливо – вони будуть нам дуже корисні у відбитті ударів КАБами, тобто керованими авіаційними бомбами. Ми про ним чуємо неодноразово – обстріли росіянами прифронтових регіонів, обстріли прикордонних регіонів. Радіус дій КАБів – до 70 км, і на сьогоднішній день нам дуже важко їх збивати. Взагалі ці бомби, як такі, важко збити – це дуже складна ціль. Треба збивати носії, а носії запускають ці бомби поза межами дії ППО. Коли в нас будуть літаки F-16, ми зможемо цю проблему вирішити. Тому що понад 100 кілометрів і 70 кілометрів –  порівняння зрозуміле.

— Ми готуємося до осінніх ракетних обстрілів, ущільнюємо свій "залізний купол". Але і ворог не спить. Чи здатний він виробити таку кількість ракет, як минулої осені? 

Минулого року в них був запас ракет, якими вони почали гатити в надії на те, що занурять нас у темряву, у холод. І таким чином ми вийдемо на Майдан і будемо вимагати від Володимира Зеленського припинити війну і піти на мир за умовами РФ. Вони відстріляли запас. Були запуски, в певні дні, по 80, 90, 100, 110, 120 ракет. Тепер вони використовують ті ракети, які вони виготовляють, як кажуть, "з коліс". Попри санкції, у них є сірий імпорт, контрабанди і вони ракети виготовляти здатні. І це факт, на жаль. Приблизна швидкість виготовлення ракет – три-п'ять на добу, різних номенклатур. Тобто, на місяць це десь 120. Це умовні розрахунки. І тут треба ще розуміти, що в них бомбардувальники старі, радянські. Вони відпрацьовують свій ресурс, у них є проблема із тим, яких їх обслуговувати. Бомбардувальники більше не виготовляють на території РФ. Тож приблизно 28-30 ракет, раз на десять днів –  вони можуть підтримувати такий темп обстрілів. Але і наша ППО вже не річної давності. У нас, принаймні, вже з'явилися західні системи. Захід нам постійно щось передає – додаткові радари, додаткові пускові установки. І таким чином наша система ППО ущільнюється. Більше того, радянські системи також можуть бути модернізовані. Проєкти є.

КОНТЕКСТ

У Пентагоні повідомили 31 серпня цього року, що замовили у компанії Raytheon ракети AMRAAM для України. Американська компанія Raytheon із різних джерел закупить ці ракети на суму 192 млн доларів. Дати поставок і кількість ракет нині не розголошують. Орієнтовне закінчення робіт — до 29 листопада 2024 року. Кошти на закупівлю ракет виділяють із фонду Ініціативи сприяння безпеці в Україні.

Ракета AMRAAM – американська керована ракета класу "повітря-повітря" середньої дальності. Такі ракети призначені для враження повітряних цілей поза прямої їх видимості. Ракета розроблялася фірмою Hughes Aircraft з 1981 року та була прийнята на озброєння ВПС США у 1991 році. Крім США, перебуває на озброєнні ВПС Великої Британії, Німеччини та інших держав-членів НАТО. Виробництвом ракет займалися фірми Hughes Aircraft і Raytheon. Після поглинання фірми Hughes єдиним виробником ракет є корпорація Raytheon.