Якщо законопроєкт про англійську мову не вдосконалять, Росія потиратиме руки — Іванна Коберник

Якщо законопроєкт про англійську мову не вдосконалять, Росія потиратиме руки — Іванна Коберник

"Не можна ухвалювати жодних законодавчих актів, що ведуть до обмежень, які легко обійти", ― зазначила Радіо Культура співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник, коментуючи законопроєкт "Про застосування англійської мови в Україні". Якщо депутати не змінять цей законопроєкт і ухвалять його, може виникнути ситуація, яка стимулюватиме інтелектуальне піратство в Україні, вважає Іванна Коберник. І Росія тоді потиратиме руки. Тому що діти, які не знають добре англійської, хлинуть на ринок російськомовного контенту. "Я дуже сподіваюся, що всі ці норми, пов'язані з прямими заборонами і дубляжу, й іншого контенту, стануть першими "жертвами" при вдосконаленні цього законопроєкту", – зауважила Іванна Коберник. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:


Іванна Коберник. Фото УНІАН

 

— Зараз багато обговорюють ініціативу президента стимулювати українців вчити мову через дублювання фільмів. Але статистика – річ вперта, і за статистикою, один українець дивиться у кінотеатрі один фільм раз на два роки. Однозначно, не можна вчити мову в кінотеатрі. Але її можна вчити в школі. Англійською розмовляють мільярд, 400 мільйонів людей в світі . Де, на вашу думку, найкраще вчити мову і коли починати – в дитячому садочку чи у школі?

Як мама, я було за те, щоб діти дивилися мультики англійською мовою, перебували в англійському середовищі, якщо була така можливість. Але, якщо ми говоримо про ефективність вивчення мови, то результати вивчення англійської з першого по 11 клас вкрай погані. Це доводить, що термін вивчення мови не допомагає в її опануванні. Тож, якщо ми погану систему вивчення мови в школі перенесемо ще на дитячі садки, це створить тільки поле для звітів – як довго ми вчимо мову. Але я б хотіла побачити звіти про те, чому наші діти, вивчаючи англійську найдовше в світі, показують дуже скромні результати. Досвід дорослих людей, які вчили мову через усвідомлення і мотивацію, показує, що 11 років для цього не потрібно. І якщо ми цей термін збільшимо до 13, нічого не зміниться. Зміниться, якщо ми змінимо підходи і середовище: зробимо англійську доступною, змінимо методики, і нарешті перепишемо підручники. В хороших школах вивчають англійську за неадаптованими підручниками, які купують батьки, але при цьому все ще сотні мільйонів гривень витрачається на друк українських підручників, які лежать на полицях і не використовуються. За ними вчаться найчастіше діти з бідніших родин, насамперед сільських. І ми все ще маємо велику проблему з тим, як учителів навчають викладати англійську мову в педагогічних вищих навчальних закладах.

— Законопроєкт передбачає, що діти краще вчитимуть мову через розважальний контент. Але нині діти фільми дивляться рідше, їхній світ – це комп'ютерні ігри. Індустрія сучасних комп'ютерних ігор значно більша, ніж кіноіндустрія. За минулий рік вона заробила  170 мільярдів доларів США. Сучасна гра – це справді майже кіно, там знімаються актори, там багато розвитків сюжету тощо. Основна робоча мова – англійська, але в кожній грі вона адаптована до країни, де відбувається сюжет: англійська з шотландським акцентом або японським тощо. Без перекладу втрачається сенс. І наші діти користуються в іграх російськими перекладами. Якщо ми відмовимося від дублювання дитячого ігрового розважального контенту, росіяни швидко заповнять цю нішу...

Це ілюзія, що якоюсь забороною в 2023 році можна когось обмежити в доступі до контенту. Не можна ухвалювати жодних законодавчих актів, що ведуть до обмежень, які легко обійти. І що створюють ситуацію, яка по суті стимулюватиме інтелектуальне піратство в Україні. Звісно, Росія може тільки потирати руки в цій ситуації. Тому що діти, які не знають добре англійської, хлинуть на ринок російськомовного контенту. Я дуже сподіваюся, що всі ці норми, пов'язані з прямими заборонами і дубляжу, й іншого контенту, вони, з огляду на суспільну дискусію, стануть першими "жертвами" при обговоренні та вдосконаленні цього законопроєкту. Сьогодні і в рамках чинних законів можна розвивати вивчення англійської мови, краще фінансуючи, домовляючись з донорами, щоб вони, приміром, оплатили якісні неадаптовані підручники. Є багато механізмів, які не потребують закону. А якщо закон починається із якихось заборон заради вивчення мови – це, звісно, ілюзія.

Я, коли була в Мальтійській мовній школі, бачила серед студентів дуже багато чиновників із Польщі. І нині Польща посідає досить високе 13 місце за рівнем володіння англійською мовою. Казахстан також вкладає багато грошей в навчання своїх чиновників за кордоном. Йдеться не лише про вивчення мови, а загалом навчання в західних університетах за умови, що вони певний час працюватимуть в державних органах. Або мають повернути державі гроші за навчання, якщо звільняться раніше.

— Чи змінилися підходи до викладання англійської мови з упровадженням ключової реформи Міністерства освіти і науки – нової української школи?

Найбільша проблема нині – це все ще радянські й пострадянські методики викладання та погані підручники, якщо ми говоримо про середню та старшу школи. Ми з 2016 року вели страшні "бої" за те, щоб, наприклад, дозволити писати на уроках англійської мови напівдрукованим шрифтом, адже прописний шрифт ніде в світі не використовується. Я чекаю, коли це зроблять і з українською мовою.

— Щоб ми писали друкованим шрифтом?

Це напівдрукований шрифт. Йдеться хоча б про те, щоб з'єднання між літерами не були обов'язковими. Вони були придумані 500 років, щоб швидше переписувати книжки. У рукописного письма вже інша функція. Можна обмежитися факультативами каліграфії, але це не повинно бути вимогою. На жаль, оці всі оформлення і з'єднання – це те, що вчителі можуть перевіряти найкраще. Перевіряти змістовні речі значно складніше, і з критеріями оцінювання у нас величезна біда. У нас дуже нечіткі критерії оцінювання, і це побачили сотні тисяч дітей, які навчаються за кордоном.

Є достатня кількість критеріїв, завдяки яким вчитель позбавлений можливостей краще ставитися до любимчиків чи щемити тих, кого він не долюблює. Завдання для всіх однакові, й не можна підняти одну дитину, дати їй додаткові завдання і поставити двійку. Повинні оцінювати всіх однаково. У нас другий рік поспіль ЗНО не проводиться, англійської мови минулого року не було, цього року, як складова МПТ, як предмет на вибір, англійська мова була. Але, звісно, там немає аудіювання. Нагадаю, що у нас ніколи не перевірялося "говоріння". Тому наші діти, якщо вони вчили англійську лише в школі, це виняток, якщо вони можуть нею говорити. І впровадження аудіювання викликало шалений супротив.

— Чи не переоцінюємо ми нині знання іноземної мови? В цю високотехнологічну епоху, коли, наприклад, робити синхронний переклад відео допомагають штучний інтелект або нові програми, які роблять це досконало?

Саме по собі знання англійської мови не робить людину високоосвіченою і критично мислячою. Але штучний інтелект не вирішить тих питань, яке дає знання мови. Тому що знання мови дає тобі розуміння культурного контексту, дає розуміння, як мислять люди в цьому суспільстві, дає доступ до інших форм спілкування, в яких відбувається розвиток, взаємодія, досягнення результатів, які не дасть штучний інтелект. Штучний інтелект не дасть тобі того задоволення, яке дає володіння мовою і розуміння того, чим ти користуєшся. Англійська мова – це канал в інші світи, і не тільки в англомовні країни. А далі все залежить від того, як ти цим каналом скористаєшся.