"Before the Future": Україна вперше за дев’ять років на Бієнале архітектури у Венеції

"Before the Future": Україна вперше за дев’ять років на Бієнале архітектури у Венеції

Україна вперше за дев’ять років візьме участь на Бієнале архітектури у Венеції. Цьогоріч участь нашої держави відбуватиметься під гаслом "Before the Future" ("Перед майбутнім"). Детальніше про концепцію, а також напрямки виставки Радіо Культура розповіли куратори Українського павільйону "Бієнале архітектури-2023" Борис Філоненко та Ірина Мірошникова.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Суспільне Культура

— Тема Бієнале архітектури – "Лабораторія майбутнього". Як твори Українського павільйону відповідатимуть на цю тему?

Борис Філоненко: В цьому році така тема загальна для всіх павільйонів і для головної виставки. Український павільйон має назву "Before the Future", тобто "перед майбутнім". Ми пропонуємо зафіксувати і поговорити про те, в якій ситуації зараз знаходиться українська архітекторки та архітектори і яким чином ми йдемо в те майбутнє, яке дуже часто окреслюємо формулою "після перемоги". Але одночасно знаходимося в такій парадоксальній ситуації, том що втрати минулого і теперішнього також супроводжує всі ці думки і практики. Тому в цьому році ми запросили різних архітекторок та архітекторів бути учасниками тривалої публічної програми всередині павільйонів. П’ять різних колективів будуть говорити про це через різні оптики.

— Втрата минулого для України в контексті цієї виставки теж звучить доволі актуально, бо дев’ять років не було України на цій виставці. Поясніть, чому так сталося?

Борис Філоненко: Я не можу знати причин, чому так сталося, але це факт, що Україна з 2014 року не була достатньо присутня на Бієнале архітектури. Зараз Міністерство інфраструктури поновило цю участь. Комісаркою павільйону є Мар’яна Олеськів, яка надалі разом з міністерством буде продовжувати цю участь наступними роками. Це важливе повернення. 

— Розкажіть також, твори яких українських архітекторів і архітекторок будуть представлені?

Ірина Мірошникова: Ми запропонували українським архітекторкам та архітекторам долучитися до публічної програми. Тим, що зголосилися, ми запропонували попрацювати і подумати над п’ятьма робочими назвами напрямків: "Майбутнє", "Комеморація", "Освіта", "Екологія" та "Відбудова". Відповідно до цих напрямків люди почали розробляти свої висловлювання. Наразі ми підтримуємо ініціативу архітекторів та архітекторок, а також людей із інших культурних полів долучати інших спеціалістів. І протягом шести місяців роботи Бієнале ми будемо представляти ці вислови, які будуть відкриватися абсолютно по-різному. Тобто це може бути перформативна дія, це може бути інсталяція - ми не обмежуємо команди в проявах. 

Борис Філоненко: Тут важливо додати, що архітектурна Бієнале - це, перш за все, форум і діалог. І для нас дуже важливо, щоб учасники працювали одне з одним і змогли побудувати нові зв’язки між собою та розширити ці зв'язки до загальної міжнародної розмови, яка там відбудеться. 

– Додам також, що ця виставка у Венеції проводиться на двох локаціях. В Арсеналі створять приміщення із низькою стелею, яка імітує укриття, так? Розкажіть, будь ласка, детальніше, хто робив ці концепції і які сенси туди вкладаєте?

Ірина Мірошникова: Це не буквально про укриття, це скоріше про новий досвід, який ми, українці, здобули останнім часом здобули. Для нас безпека набула абсолютно нових сенсів, які ми хочемо розкрити через ці павільйони. В садах "Джардіні" ми також говоримо про неявних акторів, які забезпечують цю безпеку і ми створюємо певний публічний простір, який буде відокремлений валами, подібними до Змієвих Валів, що поруч Києва.

Борис Філоненко: В цьому році це досить унікальна ситуація: ми маємо дві локації. Одна локація - це простір в Арсеналі, який вже втретє буде українським павільйоном. Також є простір в садах "Джардіні", який на мистецькій Бієнале був частину проєкту "Piazza Україна". Там ми представляємо другу частину павільйону. Важливий загальний роздум про те, що жодна наша розповідь і наша колективна дія не існують без забезпечення безпеки. Для нас важливо, в тому числі, нагадати про те, що Україна зараз бореться за безпеку європейського світу і світу, в якому діалог і зв’язки дуже важливі і є частиною спільних цінностей. Тому ці павільйони від початку містять в собі цей меседж, але також дають можливість для розкриття інших меседжів, які ми чекаємо протягом публічної програми. 

— А які формати найкраще підходять для висловлення цих ідей? 

Борис Філоненко: Це будуть різні, я думаю, комплексні висловлювання, в яких будуть і відеороботи, і проєкти, які тяжіють до архітектурних досліджень, перформативні дії. Все це разом буде об’єднати якимись меседжами, які будуть в цих п’яти стейтментах. Тому це можуть бути дуже різні формати - від перформансу до відеороботи, книжок, буклетів, діаграм, які так люблять архітектори. Комплексні висловлювання.

Ірина Мірошникова: Ми на цьому етапі не обмежуємо учасників та учасниць колективів.