Гречка по 53 грн – а інші продукти теж подешевшають? Відповідає економіст

Гречка по 53 грн – а інші продукти теж подешевшають?  Відповідає економіст

Гречка та пшоно в українських супермаркетах у лютому подешевшали. Якщо місяць тому гречка в середньому коштувала до 70 грн/кг, то зараз її можна знайти і по 53 грн. А пшоно подешевшало в середньому з 30 грн/кг до 27-ми грн. Але це – винятки, загалом ціни на продукти в Україні продовжують іти вгору. Хоча зростання загальмувалося в порівнянні з минулим роком. Інфляція у січні склала 0,8% порівняно з груднем, інформує Держкомстат. Можливу динаміку цін оцінив Українському радіо експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин.

0:00 0:00
10
1x

Чому ціни продовжують зростати?

Олег Пендзин нагадав, що інфляція – це індикатор і у зростанні цін в Україні винна розв'язана Росією війна. Вітчизняна економіка втратила третину свого ВВП і змушена достатньо серйозно позбуватися валютних резервів, щоб підтримати принаймні критичний імпорт. "Інфляція 0,8% – насправді це мало, – зазначив економіст. – Це означає, що в середньому ціни зросли менш, ніж на 1%. Але коли Держкомстат рахує інфляцію, то бере весь "кошик" послуг і товарів довгострокового використання. Як правило, продовольчий кошик зростає більшими темпами. А ціни на енергоносії не змінилися, хоча вони впливають на розрахунок середньої інфляції", – пояснює економіст. Він радить глибше аналізувати вплив зростання цін саме на споживчий кошик. Якщо торік загальна інфляція становила близько 26%, то продовольчий кошик зріс на 34-35%. Рекордсменами наразі є морква, цибуля, ціна на які зросла у 2,5 раза. "Є об'єктивні причини, бо понад третину ринку цибулі в Україні забезпечувала Херсонщина. Тож надходження на ринок достатньої кількості цибулі власного виробництва не відбулося. Як наслідок – приїхав імпорт, зокрема з Польщі. А там ціни вищі за внутрішньо-українські, це й спровокувало стрибок. Риба подорожчала на 40%, адже весь чистий імпорт було перераховано за новим курсом долара. Хліб подорожчав на понад 30%. Водночас молочка подорожчала менше, ніж загальний рівень споживчого кошика. На жаль, цей рік не буде кращим. У бюджет на 2023 рік закладена інфляція 28%. Законодавець, формуючи дохідну частину бюджету, припустив, що ціни цьогоріч зростуть на 28%. Але є надія, що ціни піднімуться трохи менше – Нацбанк називає цифру на рівні 18-20%. Ми розуміємо, що енергоносії контролюватиме держава, а споживчий кошик зростатиме", – зауважив Олег Пендзин.

Те, що ціни на пальне падають, впливає на вартість продуктів?

"Як мінімум, ціни на пальне не зростатимуть. Практично 100% пального, яке споживають сьогодні в Україні, це імпорт з Європи. Коли був стрибок курсу, ми побачили дуже серйозне зростання цін на пальне – одномоментно до 50 грн за літр. Через декілька місяців ціни не рухалися, а зараз бачимо тенденцію на здешевлення. Держава достатньо серйозно пішла назустріч внутрішньому споживачу – зменшено ПДВ та акциз порівняно з 24 лютого 2022 року. Більш-менш стабільна ситуація на ринку нафтопродуктів, вважаю, триватиме. Якщо дивитися на динаміку цін на нафту, то вона рухається плюс-мінус долар за барель. Тож є надія, що ціни на нафтопродукти залишаться стабільними", – констатував Олег Пендзин.

Фото: фейсбук-сторінка Олега Пендзина

Ціни та відімкнення електроенергії

"Треба розуміти, що кіловат-година, вироблена дизель-генератором, у пʼять разів дорожча за ту, яка надходить мережею. Ясна річ, виробник вкладатиме це в ціну товару. А тому за все платить кінцевий споживач. Проблеми з електрикою можуть призвести до збільшення рівня інфляції на 2,5-3% у річному вимірі. Треба усвідомити, що все буде дорожчати залежно від того, наскільки швидко наші енергетики зможуть відновити критичну інфраструктуру. І як довго виробники користуватимуться надзвичайно дорогими дизель-генераторами", – пояснив економіст.

Зʼявилася гречка по 53 грн. Чи можна очікувати подешевшання інших продуктів?

"У кожному конкретному випадку треба дивитися, які причини спонукали до зниження ціни. З гречкою ситуація зрозуміла. Торік її добре зібрали, до того ж раціональна норма споживання гречки на душу населення – три  кілограми на рік. Коли рахували внутрішній ринок, то виходили із 40 млн населення. Тобто це становило 120 тисяч тонн гречаної крупи. Але зараз, за офіційними даними, майже 8 млн людей покинули територію України через війну. Тобто внутрішній ринок скоротився. Грубо кажучи, сьогодні в Україні десь 30 млн населення. Якщо помножити на 3 кг, то це буде 90 тисяч тонн, а не 120. Тому кількості виробленої гречки вистачає для внутрішнього ринку споживання. Це стосується насправді всіх споживчих ринків. Внутрішній ринок звузився, тому дефіциту точно не буде. Адже все внутрішнє виробництво розраховане на більшу кількість населення", – заначив економіст.

Насамкінець Олег Пендзин наголосив: "За великим рахунком, треба говорити не про ціни, а про купівельну спроможність населення. Усю зарплату треба перераховувати в буханці хліба. За минулий рік реальні доходи населення впали на чверть. Але після нашої перемоги, коли Україна ввійде до ЄС, ми заживемо так, як живуть сьогодні європейські сусіди".

Фото: agroportal.ua