Наталія Соколенко
Наталія Соколенко

Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.

Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".

Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".

Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.

За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці

Передачі з архіву Українського радіо

11.04.2024 15:47:12 Сьогодні. Вдень

Ситуація в Полтаві.

11.04.2024 15:40:16 Сьогодні. Вдень

Як будувалася Трипільська ТЕС.

11.04.2024 15:07:11 Сьогодні. Вдень

Закон про мобілізацію ухвалено. Якою тепер вона буде, що зміниться для військовозобов'язаних та військових. Гостя — Оксана Заболотна, аналітикиня Центру спільних дій.

11.04.2024 14:07:16 На часі

Михайло Булгаков — просто письменник чи інструмент ворожої пропаганди? Гість — Олексій Мустафін, журналіст, автор книжок на історичну тематику.

Про електронні рецепти. Як розширилася ця послуга за 5 років? І які трансформації відбулися? На зв'язку — Марія Карчевич, заступниця Міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. 

08.04.2024 07:07:22 Сьогодні. Зранку

Ситуація в Кривому Розі.

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Дорогі українці, українки!

Фронт та захист наших міст. Був увесь день на зв'язку з військовими – з Головкомом, також з керівником Служби безпеки України та міністром внутрішніх справ. І щодо ситуації на передовій, і щодо російських ударів по нашій країні – окрема увага, звичайно, Харкову. Ситуація в місті – дуже жорстка, постійний російський терор, тепер ще й фактично щоденно – авіабомбами. Ми шукаємо можливості дати Харкову більше захисту неба – і це завдання як для військових, так і для всіх дипломатів України – для кожного й кожної, хто відповідає за міжнародну комунікацію, хто щоденно має бути в діалозі з партнерами. Цілком очевидно, що наявних у нас, в Україні, засобів ППО не вистачає – і це очевидно для всіх наших партнерів. І світ нарешті має почути цей біль, якого російські терористи завдають Харкову, завдають Куп’янську, містам Донеччини, Запоріжжю, Сумщині, багатьом іншим нашим українським громадам… Є системи ППО у світі, які можуть допомогти. Потрібна лише політична воля, щоб ці системи були передані Україні. Я дякую тим країнам, які вже допомогли. І бути активними у виконанні цього завдання – це персональна відповідальність наших дипломатів, які працюють за напрямками та країнами, де є необхідні системи. Зараз "петріотам" місце саме в Україні, щоб згодом не довелось їх застосовувати щонайменше по всьому східному флангу НАТО. Вже активно готуємо нашу міжнародну роботу на наступні тижні й місяці. Зокрема, плануємо щорічний саміт української благодійної платформи "Юнайтед-24". Говорив із амбасадорами "Юнайтед". Подякував їм за активність – і зараз, і в минулому році. Зараз усі бачать, що потрібно значно більше особистої енергії, значно більше зусиль, щоб українська тематика залишалась у фокусі світової уваги водночас з багатьма іншими проблемами й конфліктами. Рік – непростий. Рік виборів у різних країнах та в Євросоюзі. Конфлікти й нестабільність і надалі ширяться світом – і не без російських інвестицій у насильство. І я вдячний усім, хто з Україною після цих років війни. Наші воїни, наші бригади. Наша вдячність кожному й кожній, хто зараз у боях, хто на передовій, хто захищає Україну від російського зла своєю сміливістю. Тридцять п’ята окрема бригада морської піхоти – діє на Придніпровському напрямку. Покровський напрямок – Сімдесят перша окрема єгерська бригада і Сорок сьома окрема механізована бригада. Лиманський напрямок – Дев’яносто п’ята окрема бригада ДШВ. Купʼянський напрямок – П'ятдесят сьома окрема мотопіхотна бригада. Дякую всім, хто здобуває для України можливість вистояти проти терору, можливість захистити українське життя. Слава Україні!

Сьогодні 105 років Омеляну Пріцаку. Чому потрібно знати і шанувати спадщину Омеляна Пріцака. Він знав 60 мов, зробив українську частиною світової науки, після Гарварду з'явилися україністка як наука навіть у Японії, ну, і в Україні — в НАНА з'явився інститут сходознавства, народився Пріцак в незалежній Україні в Тернополі в 1919 р. Гостя — Таїсія Сидорчук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, кандидатка історичних наук, викладачка в НаУКМА.