Чи полетять кремлівські голови після провалу в Лимані ― Ірина Павленко

Чи полетять кремлівські голови після провалу в Лимані ― Ірина Павленко

Що відбувається у Росії після анексії та провалу в Лимані? Кирило Буданов заявив, що вже почалося відсторонення Путіна від влади, а також пролунали заяви Кадирова і Пригожина з критикою генералів. Чи варто чекати, що найближчим часом полетять якісь кремлівські голови, якщо не башти ― про це в ефірі Українського радіо розповіла Ірина Павленко, співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень.

0:00 0:00
10
1x

Чи справді розпочався процес усунення диктатора від влади

"Звісно, керівник ГУР Міністерства оборони ― більш поінформована людина. А ми можемо користуватися звичайною логікою та інформацією, яка свідчить про те, що в Росії розпочався процес, який ми зазвичай називаємо "зрадою". Пошук зрадників та відповіді на класичне російське запитання "Хто винен?". Треба зазначити, що безпосередньо Путіна поки що не критикують. "Срач" розпочався у низових ланках російської влади. Це вже не перший напад Кадирова на генеральний штаб РФ, цього разу його підтримав Пригожин. Звинувачують у неефективності Олександра Лапіна, командувача центрального військового округу РФ, та міністерство оборони.

Щодо можливості усунення самого Путіна від влади, тут ми маємо бути реалістами. Якщо Путіну і висувають якісь завуальовані закиди "між рядків", то скоріше про те, що мобілізація була проведена невчасно, що він недостатньо рішучий і жорсткий, недостатньо "сталін", що він слабкий і не відповідає завданням, які стоять перед РФ. Якщо йтиметься про його усунення, то не для того, щоб піти з України і розпочати мирні переговори. Згадаймо ситуацію до початку мобілізації, коли лунали заклики очільника церкви Гундяєва, що "треба ухвалити правильне рішення", нібито перемир’я. Але виявилося, що це був заклик до мобілізації. Путін дав цю можливість своїм патріотам, а також дав ілюзію анексії українських областей, які навіть не завойовані повністю. Отже, Путіну висуваються вимоги бути жорсткішим".

Про заяви Кадирова і Пригожина на адресу генералів

"Кадиров ― це голос народу, так би мовити. Він давно виконує цю функцію і виступає таким собі глашатаєм радикальної партії. І те, до чого він закликає, врешті-решт втілюється. Тобто Путін дає їм те, що вони хочуть, тому й залишається при владі. Треба враховувати, що Пригожин і Кадиров є лідерами проксі-сил, що висувають себе як альтернативу формальним силовикам у реалізації безпекових завдань. А це пов’язано з розподілом фінансових ресурсів. Кадиров напередодні оголошення мобілізації зробив Чечню центром збору охочих найнятися за контрактом воювати в Україні. До Чечні приїжджали звідусіль, щоб через збройні формування Кадирова піти на війну. Звісно, він робив це не за власний кошт, а отримував гроші з Москви для здійснення мобілізаційних дій. Так само і Пригожин працював. Зараз оголошено мобілізацію, тобто основну ставку зроблено на регулярне військо, а воно є неефективним, як і вся РФ в усіх питаннях свого існування. І цей грошовий струмок у бік Пригожина і Кадирова меншає і меншає, що їх хвилює, звісна річ. Тобто відбувається конкуренція в низах, але наскільки це підніметься вгору і перетвориться на звинувачення самого Путіна, подивимося. Будемо сподіватися. Такий розвиток подій нам однозначно вигідний, бо звинувачення військових дестабілізують, деморалізують і принижують офіцерів, це недобре позначається на моральному стані війська, придушує ініціативу. Для нас також добре, якщо Путіна визнають занадто слабким й усунуть. Адже його легітимність в очах громадян РФ триває 22 роки, тож будь-яка його заміна не матиме такої легітимності та підтримки росіян і зазнаватиме автоматично значно більшої критики та нелюбові".

Чому серед мобілізованих росіян мало представників поліції, росгвардії, ФСБ, а також мешканців Москви і Санкт-Петербурга

"Тому що політика створюється не на Сахаліні, а у великих містах, насамперед у столиці. Вони бояться заворушень і невдоволень, коли підуть перші труни з цими мобілізованими. І тому їм треба тримати силовиків всередині країни, і щоб Москва і Петербург якнайменше були втягнуті у цей процес. А що відбувається на величезних просторах РФ у глибинці, хвилює тільки глибинку та місцевих губернаторів.

Кадиров насправді закликає до більш серйозного ставлення, до запровадження воєнного стану в окремих регіонах, тож це може бути наступним кроком реакції РФ на воєнні поразки в Україні. Але треба бути свідомими, що росіяни через свою гординю і рашизм не можуть просто прийняти факт поразки від українців. І вони спробують використати все, що мають в арсеналі".

Найбільш активні громадяни вже покинули територію Росії. Як це може вплинути на подальший перебіг подій?

"Думаю, виїжджають ті, хто мали потенційно протестний характер, найбільш невдоволені. Можливо, саме цим пояснюється той факт, що їх випускають з країни. Якщо немає воєнного стану, то на кордоні затримувати не мають права. Виїхало близько 500 тисяч, за найоптимістичнішими розрахунками. Що це проти 140 млн населення? Їхній мобілізаційний потенціал ― це понад 34 млн, і вони розраховують, що для війни в Україні цього вистачить. Значно серйозніша проблема зараз ― не людський ресурс, а економічний, який має відповідати мобілізованому людському ресурсу. Забезпечення війська, забезпечення війни, стійкість економіки є значно більшою проблемою для РФ. Вони вже офіційно визнали бюджет на наступний рік дефіцитним, а це, звісно, позначається на воєнній логістиці".

Чи пишуть російські медіа про поразки РФ в Україні

"У російських медіа поки що істерика і зрадофільство. Пошук винних, насамперед у корупційних військових лавах. Але це поверхове розуміння, глибше усвідомлення власних проблем вони копати не можуть. Медіям цього ніхто не дозволить, бо той, хто критикує Путіна, або сидить, або помирає".

Фото: gdb.rferl.org