war

"ООН ні на що не впливає, а Туреччина шукає вигоду для себе": експерт про підсумки зустрічі Зеленського, Ердогана та Гутерреша

18.08.2022 р., 23:21

У Львові відбулася зустріч у тристоронньому форматі за участю президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, президента України Володимира Зеленського та генсека ООН Антоніу Гутерреша. Повідомляється, що Зеленський з Ердоганом обговорили ситуацію навколо Запорізької АЕС та ядерний шантаж з боку РФ, експорт українського зерна та співробітництво у сфері оборони. Більше про підсумки перемовин в ефірі Українського радіо розповів керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Про позицію президента Туреччини

Ердоган зараз намагається витиснути з ситуації, яка склалася через війну, все у власних інтересах. Він намагається грати декілька ролей. По-перше, головного перемовника у цьому процесі, підвищуючи свою роль. По-друге, максимально викачати ресурс з Російської Федерації, яка перебуває в дуже складному дипломатичному становищі. Буквально напередодні почалася їх військова операція в Сирії. Швидше за все, це було в межах домовленості з Путіним, який змушений віддавати Ердогану Кавказ, в першу чергу Нагірний Карабах, Сирію, знижки на газ, а також йти на поступки щодо транспортних енергетичних коридорів.

Натомість Путін зараз не може нічого вимагати. Ердоган може лише йому щось обіцяти. Я не виключаю, що президент Туреччини міг пообіцяти йому поговорити з Україною і на щось вмовити. Ердоган розуміє, що Росія програє війну. Тим більше після ударів по Криму, коли Російська Федерація не змогла визнати ці удари й де-факто ніяк не відповіла, як вона обіцяла, адже вважає цю територію своєю. Тож в усьому світі стало зрозуміло, що ядерний шантаж, який Росія практикувала, просто "здувся".

Путіну зараз конче потрібне перемир'я, тому що вони не витримують і санкційне навантаження, і військове. І Ердоган може просто сказати, що не вийшло вмовити. І все. Хоча від Путіна він отримав все наперед і без певних гарантій, що домовленості будуть виконані. Тому я думаю, що Ердоган приїхав, йому сказали "ні", не вийшло. І тепер президент Туреччини вимагатиме додатковий ресурс, аби знову вмовляти українців, розуміючи, що українці ніколи не погодяться на умови Путіна у такому вигляді, в якому вони є.


Фото: ОП

Як Ердоган може вплинути на звільнення Запорізької АЕС

Ердоган навряд може чимось допомогти. Повинна бути політична воля насамперед розвинутих країн, які мають накласти санкції на "Росатом". Є проблеми з тим, що росіяни є постачальниками уранової руди на зовнішні ринки, а таких виробників у світі не так вже й багато. Але якісь кроки у цьому напрямку повинні бути. Або США могли б натиснути на Росію, дати хід голосуванню в Конгресі щодо надання Росії статусу спонсору тероризму, тому що це вже ядерний тероризм. Або повинна бути позиція країн НАТО, які б нагадали, що вони вважають це радіаційною атакою. І якщо щось полетить в бік країн НАТО, це буде вважатись нападом на ці країни.

Путін зрозумів, що його ядерний шантаж по Криму не вдався. І загроза вибуху ядерної станції — це той самий ядерний шантаж, але без використання російської ядерної зброї. Але у них теж нічого не виходить, тому що вони намагаються перекласти відповідальність на Україну, але вся відповідальність покладена РФ, і це теж хитає позиції росіян. Вони блефують, але бачать, що такий шантаж не вдасться. І навіть якщо вони створять ядерну загрозу і будуть радіаційні хмари, вони можуть полетіти й на Росію.

Тому наразі відбувається гра нервів. У повідомленнях з російського боку, якими супроводжувалася ця зустріч, йшлося про те, що росіяни обіцяють вийти з ЗАЕС, припинити вогонь і почати мирні переговори, для того, щоб змусити Україну відмовитись від територій. Тобто вони нічого не приховують, і це той самий ядерний шантаж для того, щоб зупинити наступ українського війська.

Про участь Туреччини у відбудові України

Ердоган, як і з Путіним, хоче заробити грошей на цих підрядах. Він не приховує, що хоче освоїти частину грошей, які будуть надходити з Європейського Союзу на Україну. Це суто прагматика. І він захищає свої інтереси. Але тут повинен бути наш інтерес, тому що ми розуміємо, що всі хочуть заробити на цьому. Питання в тому, скільки українці будуть на цьому заробляти.


Фото: ОП

Про експорт українського зерна

Зараз насамперед це вирішується на полі бою: і майбутній наш експорт, і звільнення портів. Те, що ми зараз бачимо — це обмежений доступ України до Світового океану, тому що в Стамбулі хтось оглядає наші судна. Так не повинно бути. Наразі головним гарантом та виконавцем цієї зернової угоди є Ердоган. Хоча я думаю, за лаштунками цієї угоди є Сполучені Штати і Китай.

Про роль ООН у перемовинах

ООН в кризі. На жаль, Сталін так прописав статут ООН, коли вона засновувалась, що тоді ще Радянський Союз, а потім вже Росію фактично неможливо вигнати. Зараз ООН взагалі незрозуміло яка організація. У Радбезі ООН сидить одна з країн, яка повинна гарантувати мир і стабільність, проте є розпалювачем війни і нестабільності, а ООН з цим нічого не може зробити. Більш того, навіть не намагається. Я думаю, має порушуватися питання про перезаснування ООН як організації. Нехай провідні країни світу беруть на себе лідерство й ініціюють заснування нової ООН, а Росія нехай залишається у старій ООН зі своїм правом вето.


Фото: ОП

Антоніу Гутерреш що є, що його немає. Навіть Ердоган як регіональний лідер має більшу вагу та можливості впливати на ситуацію в Україні, ніж Гутерреш. Зеленський з ним обговорив звільнення з полону наших військовослужбовців та медиків, але Гутерреш ніяк не може повпливати на Путіна. Тобто що говори, що не говори. Що може зробити людина, яка фактично під контролем Росії, яка впливає через постійне членство в Радбезі ООН.

Фото: Getty Images

"ООН ні на що не впливає, а Туреччина шукає вигоду для себе": експерт про підсумки зустрічі Зеленського, Ердогана та Гутерреша

Новини по темі