Як країни НАТО охоронятимуть свої морські кордони ― Центр оборонних стратегій

Як країни НАТО охоронятимуть свої морські кордони ― Центр оборонних стратегій

Естонія та Фінляндія планують закрити Балтійське море для російських військових кораблів після вступу Фінляндії до НАТО. Отак Росія, виправдовуючи війну в Україні тим, що НАТО може розширити свої кордони, отримала зворотний ефект. Як країни НАТО збираються охороняти свої морські рубежі ― в ефірі Українського радіо прокоментував Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан першого рангу запасу ВМС України.

0:00 0:00
10
1x

Про присутність Росії в Балтійському морі

"Хочу сказати, що Радянський Союз свого часу контролював практично половину узбережжя Балтійського моря, разом із країнами, над якими він мав контроль. На сьогодні РФ контролює фактично 7 %, інші 93 % узбережжя контролюють країни-члени або партнери НАТО. Ми знаємо, що Фінляндія і Швеція дуже скоро приєднаються до Альянсу. Балтійське море для росіян дуже важливе, тому що вони здійснюють торгівлю через Данські протоки. До речі, це море виглядає як не дуже велике, середня глибина 54 метри, але Данські протоки входять у п’ятірку найінтенсивніших проток світу з пересування нафти і паливних продуктів. Тому для Росії дуже важливо, щоб цей трафік зберігся.

Проте, через дуже агресивну поведінку РФ у Чорному, Середземному морях, на Північному морському шляху, який вони зараз намагаються максимально привласнити, виникають такі заяви. Міжнародне морське право дозволяє вільний прохід усім країнам по так званих міжнародних водах у межах 12-мильних територіальних вод. Але якщо виникає ситуація, коли країна нехтує загальними нормами, тоді у країн-сусідів з’являється бажання застосувати заходи стримування. Згадана заява саме цього і стосується. Було сказано: якщо Росія демонструє агресивну поведінку, то Естонія разом із Фінляндією, за наявності протикорабельних засобів, можуть заблокувати сили РФ і не дозволити їм розгорнутись у Фінській затоці. Це абсолютно правильно, бо тоді російський флот буде фактично зачинено у Санкт-Петербурзі, Кронштадті й не зможе розгорнутися на значному віддаленні. 

Хочу нагадати, що росіяни мають ще базу в Балтійську Калінінградської області, вони підтримують цей невеликий анклав, значно його наростили. Ця діяльність зараз дуже перешкоджає економікам країн Балтійського регіону. Росіяни закривають великі морські зони, оголошують їх небезпечними для мореплавства під приводами морських навчань тощо. Тож цивільні судна мають ці зони оминати, що приносить економічні збитки. До того ж створюється і військова загроза. Країни Балтії дивляться, що відбувається у нас в Чорному морі, коли РФ за один день просто закрила північно-західну частину і почала розстрілювати судна, які наближаються з наших портів, і роблять відповідні висновки. Вони вирішили, що агресивну поведінку можна скоригувати силовим шляхом. Про цей силовий шлях вже думають такі невеликі країни, як Естонія і Фінляндія".

Про дії країн Балтії, якщо РФ продемонструє агресивну поведінку

"Формально будь-який корабель, цивільний чи військовий, може використовувати свободу судноплавства поза територіальними водами будь-якої країни, тобто за межами 12 морських миль. Якщо є якась загроза, наприклад, почали вести розвідувальну діяльність або закривають якісь райони, то важливо вдатися до контрзаходів.

Щодо опублікованої заяви, то вона пов’язана з тим, що Естонія та Фінляндія хочуть об’єднати свою берегову оборону. Це будуть системи спостереження за ситуацією на морі, морські радари, а також протикорабельні ракети. Тобто вони кажуть: ми контролюємо узбережжя Фінської затоки. Якщо ми бачимо, що Росія починає вести агресивну гру, то активуємо наші системи берегової охорони. Фактично, вони можуть отримати інформацію щодо російських кораблів і, в разі потреби, нанести ракетний удар.

Нагадаю, що в тому регіоні є два російські порти ― Санкт-Петербург і Приморськ, кожен із них має тоннаж 60 млн тонн, це набагато більше, ніж мають інші порти Балтійського моря. Якщо російські порти заблокують, то це буде дуже серйозний удар по економіці РФ. А далі підуть відмови у страхуванні суден, які прямують у російські порти, та інші дуже негативні наслідки для Росії. Але можу абсолютно точно сказати, що Фінляндія та Естонія дуже чітко дотримуються міжнародного морського права, тобто для нормальної демократичної країни немає жодних обмежень свободи судноплавства".

Про присутність Росії в інших морях у світлі нової морської доктрини

"Хочу нагадати, що перша морська доктрина РФ датується 2001 роком. Тоді вже чітко простежувались імперські амбіції Росії щодо домінування у Світовому океані. У той час Росія не називала НАТО головним суперником чи ворогом і в 2006-2008 роках навіть брала учать в окремих операціях Альянсу, зокрема в Середземному морі. Але РФ вдалася до реставрації радянських підходів. І коли у 2008 році з’явився дуже серйозний антагонізм із Заходом, то росіяни почали розробляти нову редакцію морської доктрини, де вже чітко прописували: НАТО і США ― це наш ворог.

Зараз Росія хоче відновити силу Радянського Союзу на морі, але для цього їм не вистачає кораблів. Тому що навіть для операцій у Чорному морі проти України, яка у 20 разів менша від Росії за територією, вони прагнуть зігнати сили своїх чотирьох флотів ― Чорноморського, Балтійського, Тихоокеанського, Північного. Інша річ, що великі кораблі останніх двох флотів не пропустила в Чорне море Туреччина. Але РФ сьогодні концентрує увагу на Середземному морі та Атлантиці.

У новій морській доктрині підкреслено важливість Чорного та Азовського морів, чого не було раніше. Це для нас дуже тривожний меседж. Росія має серйозний інтерес до Північного морського шляху з метою опанувати тамтешні корисні копалини. Але треба пам’ятати, що шлях до цих копалин повністю побудований на доступі до західних технологій, бо все обладнання виробляється на Заході. Зараз цього не буде. Однак Росія будує великий флот криголамів, зокрема йдеться про авіаносець-криголам. Інша річ, що кількість фінансових і технологічних ресурсів для них стає непрогнозованою, тому що санкції стабільно "підкорочують" економіку Росії. Вже зараз вони мають великі проблеми з будівництвом військового флоту, адже можуть будувати кораблі лише малого і середнього класу, причому з обмеженнями. У них немає газових турбін, без яких дизельні двигуни є дуже ненадійними. Їхні ракетні системи ― це переважно модифікації радянських систем. Тобто реалізація нової морської доктрини, думаю, під великим питанням".

Про заяву Президента Румунії Клауса Йоганніса щодо Чорного моря як зони стратегічного інтересу НАТО у питанні євроатлантичної безпеки

"Це дуже гарний меседж. Румунія досить давно відстоює важливість Чорного моря, ми тісно співпрацюємо. Є таке сподівання, що в новій стратегії НАТО 2030 Чорному морю буде надано належну увагу. На його берегах розташовано три країни НАТО плюс Росія. Ситуація дуже складна. Набагато складніша для НАТО у порівнянні з Балтійським чи Баренцевим морями, хоча там є свої виклики. Багато чого залежить від позиції Туреччини, тому що вона може домінувати на Чорному морі у військовому плані, якщо сконцентрує свій флот".

Фото: armyinform.com.ua