"Полонені з ОРДЛО в бою йшли попереду російської армії, як "гарматне м'ясо", були для росіян другосортними" — журналіст

"Полонені з ОРДЛО в бою йшли попереду російської армії, як "гарматне м'ясо", були для росіян другосортними" — журналіст

В Україні існує єдиний табір для військовополонених, який розташований на заході країни. Там перебувають ті, хто долучився до незаконних збройних формувань так званої "ЛНР". Було створено серію інтерв'ю з тими, хто взяв до рук зброю, став на бік ворога і зараз зміг розповісти про себе і ситуацію, що склалася. Що роблять, їдять та читають в полоні? Про що мріють і як пояснюють свої дії воювати на боці РФ представники псевдореспубліки? Чи будуть їх обмінювати? Про все це розповів слухачам Українського радіо журналіст, ведучий ютуб каналу Lviv.Media Любомир Ференц.

0:00 0:00
10
1x

Чи це єдиний табір в Україні

"Міністр юстиції Денис Малюська підтвердив, що це єдиний табір для військовополонених, який розташований на заході України. Я почав шукати особисто виходи, щоб туди потрапити і поспілкуватися із людьми, які там перебувають. Це громадяни України. Я зробив шість інтерв'ю, які є на ютуб каналі. Ці люди у різний час добровільно долучилися до незаконних збройних формувань так званої "ЛНР". І 24 лютого вони разом із російськими військовими почали воювати проти своїх співгромадян. Багато з них мають паспорти псевдореспублік "ДНР" і "ЛНР", а також російський паспорт".

Як вони потрапили до цього табору 

"Вони всі були взяті в полон у різний спосіб. Проти них зараз порушені кримінальні провадження за статтями державна зрада і колабораціонізм. 

Більшість інтерв'ю світоглядні з ключем для розуміння, чому все це відбулося у 2014 році. Хтось казав, що не цікавився політичними подіями взагалі, у когось спрацював "стадний інстинкт". Багато із них себе взагалі не ідентифікує із Україною. На запитання: "У Вас є три паспорти, ким ви є?" Відповідь була різна: від "я чоловік своєї дружини"; "не знаю, що вам відповісти"; "головне в житті, це працювати"; до того, що для "мене це не має значення". Якщо би прийшли якісь інші країни, скажімо США, ці люди би прийняли і їх. Їм було б все рівно. 

В когось рівень знань є більш-менш: він може навіть говорити на історичні теми. Такі люди зазвичай вважають, що винні США, вони знають про Чеченську кампанію. Але більшість із них це люди з низьким рівнем освіти і опосередкованим рівнем думки. І, як результат такої безхребетності, вони долучилися до армії Росії і почали разом із нами воювати. Багато з них не усвідомлювали, що це повномасштабне вторгнення. Казали, що якщо б вони не пішли на війну проти України, то їх чекав би розстріл або тюрма"

Які умови утримання в таборі

"Там доволі притомні умови перебування. Хто хоче побачити, той може зайти на ютуб канал. Навіть сім'ї, які знаходяться у матеріальній скруті, не можуть собі багато чого дозволити, що є в цьому таборі. Вони мають доступ до книг, до медицини. Вони ходять активно до церкви, до них приїжджає священник. Багато серед літератури є молитовників.

Полонені мають роботу: збирають піддони, клеять паперові пакети, нарізають тирсу, яку потім використовують у виробничих цілях.  Коли я запитував, чи хотіли б вони залишитися на території України, понести тут покарання згідно закону, то ніхто не сказав "ні". Всі їхні родини залишилися там, на окупованій території. Але дружини не сприяли б ідеї залишитися їм в Україні. На запитання "як ви бачите вирішення війни між Росією та Україною" відповідали, що "нехай би була так звана "ЛНР". А на непідконтрольній території була б РФ.""

Чи підлягають вони обміну 

"Це невизначена ситуація. Ці питання треба адресувати СБУ і ГУР. Саме ці структури відповідальні за обмін. Російська сторона цих людей не дуже хоче обмінювати. Вони для них ніхто. В Україні вони засуджені за держзраду та колабораціонізм. Це важкі статті. Внутрішньо вони хотіли би бути обміняними і дуже сподіваються на це. Коли вони розповідали про те, як велися бої, то говорили, що йшли попереду російської армії, як "гарматне м'ясо", були для росіян другосортними. Як вони дійшли до того, що воювати проти своїх співгромадян? Вони казали, що це від безвиході, що взяли зброю до рук. Це єдине, завдяки чому могли заробити собі на проживання. На тих територіях проводилася постійно політика люмпенізації населення. Мешканці не ідентифікують свою територію із будь-якою державою. Кажуть, що вони є Донбас".

Для довідки: Люмпенізація (нім. Lumpen "лахміття") — процес втрати певним соціальним прошарком характерних рис, що супроводжуються переходом на нижчий соціальний рівень. Як результат відбувається втрата професіоналізму та соціальної ініціативи, безробіття, правовий нігілізм, зниження рівня культури.  

Фото: Міністерство юстиції