war

Дія для бізнесу. Як центр "Дія. Бізнес" у Варшаві допомагає вимушеним переселенцям з України

5.07.2022 р., 15:05

Нещодавно у Варшаві було відкрито центр "Дія. Бізнес". Він покликаний допомогти українцям, які зараз перебувають у Польщі, продовжувати свою справу і працювати. Як працює центр "Дія. Бізнес" у Варшаві та як допомагає вимушеним переселенцям з України ― в ефірі Українського радіо розповіла очільниця центру Анастасія Кучерява.

Програма:

Як виникла ідея створення центру у Варшаві

"Екосистема центрів "Дія. Бізнес" складає 11 центрів на території України. Після повномасштабного вторгнення багато українців почали шукати прихисток у безпечних країнах. І Польща гостинно прийняла найбільшу кількість українських переселенців, які вимушено покинули власні домівки. Це і стало поштовхом для відкриття центру "Дія. Бізнес" за кордоном, саме у Польщі. Це частина національної системи центрів, які діють в Україні, але особливістю центру у Варшаві є те, що він працює не лише у стандартному форматі консультування підприємців. Абсолютно всі українці, які сьогодні перебувають у Польщі та потребують роботи, житла чи оформлення документів, можуть відвідати наш центр та отримати фахову безоплатну консультацію".

Чи вдається варшавському центру "Дія. Бізнес" стати цифровим консульством Міністерства цифрової трансформації України в Європі

"Центр працює з 18 травня, і вже надано понад тисячу консультацій. Наші очікування щодо запитів були трохи іншими. Ми думали, що до нас будуть звертатися у більшості з питань легалізації та перебування у Польщі, пошуку роботи, житла, тобто більш побутових питань. Але після тисячі консультацій ми зробили статистику і зрозуміли, що 85 відсотків звернень стосуються саме відкриття бізнесу в Польщі або релокейту українських компаній на польський ринок. При цьому виникає дуже багато запитань ― як правильно оформити працівників, про податкове резидентство, як оформити всі трудові відносини. Те, що ми є цифровим консульством, абсолютно відповідає дійсності. Тому що на сьогодні до нас звертаються як виробничі підприємства, так і багато ІТ-компаній та ІТ-фахівців, які перебувають в Україні та мають безліч запитань щодо оподаткування винагороди за їхню інтелектуальну працю".

Як розпочати бізнес у Польщі

"Почнімо з самого початку. Із тих 85 відсотків підприємців, що до нас звернулися й отримали консультацію, понад половина мають зареєстровані підприємства, або вони зареєстровані як ФОПи в Україні. Ми розуміємо всі складнощі з виходом на іноземні ринки, які були у підприємців до війни, але зараз абсолютно всі намагаються якомога ефективніше та швидше розробити й апробувати власні експортні стратегії. Що це означає. Кожен із них відкриває або пул вакансій, або окремий відділ у власних компаніях із тими спеціалістами, які можуть фактично проводити експортну діяльність, тобто вільно володіють польською та англійською, знають тонкощі польського законодавства. Але не всі підприємці мають на це кошти й ресурси, тож ми у рамках наших консультацій намагаємось у кожному кейсі дати алгоритм виходу на ринок Польщі в залежності від того, який продукт компанія виробляє або які послуги надає. До нас звернулось багато медиків, але в Польщі ключова проблема ― вони мають пройти процедуру нострифікації, тобто підтвердити свої дипломи та кваліфікацію. Приватних стоматологів, наприклад, та інших спеціалістів, що мали приватні клініки в Україні, шокує той факт, що в Польщі вони можуть бути тільки менеджерами власної клініки, тобто надавати послуги вони не можуть. У цьому разі ми їм пропонуємо подивитися на ситуацію трохи з іншого боку і шукати фахівців-дантистів на польському ринку, які ведуть приватну практику, але готові засновувати спільну клініку. Таким чином вони за собою можуть привести пул клієнтів. Тобто ми намагаємось людям показати, як можна знаходити позитив і бізнес-рішення, що дозволять бізнесу бути більш окупним. Багато компаній шукають підтримки щодо ланцюгів поставок, якщо це стосується сировини, адже логістика зараз порушена повністю. Ми надаємо низку контактів ― польських асоціацій бізнесу, торгово-промислової палати тощо ― які готові допомагати налагоджувати логістичні ланцюги, адже мають багато партнерів та контрагентів. І вдається робити дивовижні речі ― знаходяться контакти тих, хто у мінімальні терміни допомагає вийти на польський ринок, допомагає зі складами, відвантаженням, сертифікацією. Тобто в нашому центрі ми розробили низку алгоритмів для найбільш запитуваних кейсів, як виходити з різних кризових ситуацій. Вже двом аграрним компаніям вдалося налагодити логістичний ланцюг. Одна займається насінням, а друга кукурудзою".

Наскільки відрізняються правила та умови ведення бізнесу в Україні та Польщі

"Правила відрізняються, у деяких питаннях ― досить суттєво. Якщо говорити про реєстрацію бізнесу, то ми радимо підприємцям на початку ретельно дослідити всю нормативну сферу і весь алгоритм реєстрації, сплати податків, для того щоб мати чітке усвідомлення про звітність, найм працівників, свої зобов’язання як роботодавця, аби максимально уникнути наслідків юридичного незнання. Якщо говорити про організаційну форму, то в Польщі їх багато, але ключові ― це товариство з обмеженою відповідальністю, аналог є в Україні, ця форма універсальна. Є просте акціонерне товариство, якщо ви позиціонуєте себе як стартап або підприємець-інноватор. Так само є ФОП, але тут важливі нюанси з оподаткування.

Формально, щоб зареєструвати у Польщі ФОП, треба виконати лише дві умови. Перша ― легально проживати у Польщі. Друга ― мати номер PESEL. Українці, які заїхали сюди після 24 лютого, перебувають тут у рамках тимчасового прихистку, і цей статус дозволяє їм реєструвати ФОП. Протягом встановлених правилами 18 місяців перебування людині стане зрозуміло, яка бізнес-динаміка і наскільки успішне її підприємство. Після цих 18 місяців, якщо ти маєш зареєстрований бізнес і платиш податки, ти можеш подаватись на інші види легального перебування у Польщі. Тобто цей термін є достатнім часом, щоб спробувати себе на польському ринку. І далі вирішити, які документи потрібні, щоб перебувати у Польщі легально. Як варіант, це може бути бізнес-віза. Щодо номера PESEL. Його може отримувати кожен українець протягом перших 60 днів перебування у Польщі, це щось на кшталт нашого ідентифікаційного коду. До початку реєстрації бізнесу дуже раджу визначитися з кодами видів діяльності та основним кодом, в Україні це називається КВЕД. Це важливо не лише для реєстрації, а й у питаннях оподаткування. Процедура зараз дуже спрощена, бізнес можна навіть оформити онлайн ― потрібен PESEL, легальне проживання і паспорт. Можна оформити й офлайн у місцевій адміністрації та навіть звичайною поштою.

Під час консультації ми годину часу виділяємо, щоб максимально глибоко зрозуміти, чим людина планує займатися, яка мета її бізнес-діяльності. І потім у дорожній карті детально прописуємо алгоритм ― як зареєструватись, яка система оподаткування буде найбільш прийнятною, які варіанти оформлення найманих працівників тощо".

Як польська сторона допомагає українському бізнесу адаптуватись у Польщі

"Найперше, це безпрецедентні умови та підтримка для українців у сфері заснування та реєстрації бізнесу. Раніше такої норми не існувало в принципі. Друге ― всі польські економічні зони, бізнес-асоціації, товариства підприємців дуже відкриті. Серед них багато хто орієнтований на середній бізнес, оскільки зацікавлений у тому, щоби створити у Польщі всі умови для українських компаній, а після війни разом зайти на наш ринок. Економічні зони пропонують багато грантів, є багато фондів, що надають фінансову підтримку на старт бізнесу. Це не є спеціальні фонди для українців ― наші громадяни беруть в них участь на загальних засадах, як і польські компанії. Дуже важлива участь і залучення третьої сторони, це польський консалтинг. Консалтингові агентства мають квоти з допомоги для українців, тому що всі грантові документи є польськомовними. І це для наших підприємців проблема, вони шукають, хто б міг проконсультувати, як отримати грантову допомогу. Тож сприяння з польського боку максимальне, інформації дуже багато і запит від українців колосальний. Закликаємо підприємців вчити польську мову, тому що без базового розуміння мови, навіть якщо людина не планує залишатися жити в Польщі, але засновує власну компанію, це мінімальна повага до тієї країни, в якій ти починаєш власну справу. А також просто здоровий глузд. Адже вся звітність і документи ― польською, і підприємець має розуміти, що він підписує та як ідуть справи. Крім того, величезну роль грає нетворкінг. У Польщі дуже розвинена система виставок, торгових місій, більшість підприємств відкриті до візитів, але є мовний бар’єр. Тож можливостей дуже багато, але треба бути проактивним, думати наперед та прагнути адаптуватись у суспільстві".

Наскільки центр у Варшаві допоможе мінімізувати вплив війни на українську економіку

"На сьогодні наша місія ― бути максимально людиноцентричними, підходити до наших клієнтів з максимальною увагою та бажанням вирішити проблему. Якщо навіть половина тих, хто одержав нашу консультацію, зможуть відкрити або продовжити свій бізнес, це вже буде великою перемогою. Перемога на економічному фронті починається там, де кожен підприємець здобуває маленьку перемогу на новому ринку. Наша роль у тому, щоб наші громадяни перемагали. Економічний фронт фактично є підґрунтям для військового фронту. ФОПи реєструються і в Україні, і за кордоном, тож ми переконані, що цей фактор допоможе нашій економіці розвиватися не тільки сьогодні, а й набагато динамічніше розвиватись у наступні місяці й роки.

Багато хто переїхав у Польщу прямо командами. Якщо це, наприклад, сімейний бізнес, найчастіше дружина перебуває у Польщі й намагається перезапустити бізнес, в той час як чоловік в Україні у ЗСУ. Логіка ― не втратити сам бізнес в принципі. Якщо людина перебуває у Польщі до 183 днів, вона є податковим резидентом України в тому разі, якщо до перетину кордону бізнес був зареєстрований в Україні. Після цього терміну людина автоматично стає податковим резидентом Польщі. Треба заповнити додаткові форми і показати ті податки, що були сплачені в Україні за період ведення підприємницької діяльності на території Польщі, зазначити обрану податкову ставку, і тоді сплачується та різниця відсотків, яка мала б надійти до польського бюджету".

Чи можуть вимушені переселенці з України придбати житло у Польщі

"Так, можуть. Є спеціальна програма від польського уряду, щоб українці, які працевлаштовані та мають дохід, могли придбати житло в кредит і брати іпотеки. Там теж дуже спрощені умови і невелика ставка. Українці, які планують купити житло, мають ознайомитися з цією програмою або ж звернутися до нашого центру ― і ми допоможемо розрахувати та пояснимо можливості щодо купівлі нерухомого майна".

Які є проблеми щодо працевлаштування українців

"Найчастіше до нас звертаються професіонали з вищою освітою, з не менш ніж 5-річним досвідом роботи за фахом в Україні. Ясна річ, вони хочуть продовжувати власну професійну діяльність. Крім мовного бар’єру щодо польської, є питання в тому, що польські компанії не готові наймати українців, які не володіють хоча б англійської мовою. Дуже мало англомовних фахівців, які готові стати до роботи. Виняток ― ІТ-сектор. Багато приходить людей, які були вчителями, викладачами, науковцями. Але тут простіше, тому що через велику кількість дітей і студентів буде велике навантаження у школах та університетах. Треба буде створювати паралельні класи та студентські групи ― польськомовні та українськомовні. Студентам та учням будуть давати можливість відвідувати мовні курси, щоб за рік перейти на освіту польською мовою. Тут з’являється вікно можливостей для працевлаштування наших педагогів та вчителів".

Фото: business.diia.gov.ua

Дія для бізнесу. Як центр "Дія. Бізнес" у Варшаві допомагає вимушеним переселенцям з України

Новини по темі