У Міноборони закликали не поширювати у соцмережах деталі військових операцій ЗСУ. Про яку інформацію йдеться? Коментує адвокат

У Міноборони закликали не поширювати у соцмережах деталі військових операцій ЗСУ. Про яку інформацію йдеться? Коментує адвокат

Заступниця Міністра оборони Ганна Маляр закликала не поширювати у соцмережах деталі військових операцій ЗСУ, бо такі повідомлення шкодять захисникам. Які відомості не підлягають розголосу? Яка відповідальність передбачена за несанкціоноване розповсюдження інформації під час війни? Про це в ефірі Українського радіо розповів адвокат, юрисконсульт юридичної служби Командування сил тероборони Тарас Безпалий.

0:00 0:00
10
1x

Яка інформація не підлягає розголошенню 

Інформація, яку не можна публікувати і освітлювати в соцмережах — це фабула статті 114-2 Кримінального кодексу України. Це інформація про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України. Якщо така інформація не поширювалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах, то її не можна розповсюджувати. 

Так само заборонено публікувати інформацію щодо військовослужбовців, а також фото та відео, за якими можна ідентифікувати відповідну територію. На початку повномасштабного вторгнення час-від-часу в соцмережах з’являлись відео про те, що кудись їде колона, військова техніка, десь є блокпости. Це шкодило нашим захисникам і в цілому армії, тому що наш ворог міг ідентифікувати за місцевістю, дорожніми знаками, будівлями куди яка техніка їде. Відтак, це значно ускладнює виконання бойових задач. Тому таку інформацію категорично не можна публікувати.

Якщо певна територія звільнена, то відповідно там розташовані наші військові підрозділи. Якщо ми кажемо, що звільнено якусь вулицю чи квартал, ми розуміємо, що ця інформація так само переходить в розпорядження ворогу. На якому етапі ворог відслідкував, що звільнено, а що — нам невідомо. Проте коли ми про це заявляємо відкрито, то це призводить до чіткого розуміння де і який підрозділ ворога дав збій. Відповідно вони починають туди запускати свою артилерію та військових Це наражає наші підрозділи на небезпеку. 

На жаль, в епоху цифрових технологій не всі зрозуміли, що зараз завершився той етап, який був до 24 лютого — більш-менш цивільного життя на більшості території України. Наразі не варто публікувати допис з метою інформування, підвищення власного соціального профілю, надання значимості собі тощо. Це може зашкодити нашим бойовим підрозділам. 

Що саме є розповсюдженням інформації

Розповсюдження інформації — це публікація її на будь-якому ресурсі, який може бути доступний стороннім особам. Це публікація на особистій сторінці в Facebook чи Twitter, пересилання в якусь чат-групу тощо. Якщо якимось чином у вас на телефоні опинились фотографії переміщення військової техніки, що є незаконним, — це одне питання. Але якщо цю інформація ви переслали своїй мамі, другу чи знайомому в соцмережу — це вже є розповсюдженням. Тобто сам момент передачі інформації будь-якому колу осіб є складом кримінального правопорушення.

Про відповідальність 

В умовах воєнного стану відповідальність за такі дії визначається статтею 114-2 КК України, а саме — позбавлення волі від 5 до 8 років. Якщо це призвело до тяжких наслідків, зокрема до загибелі людей, військовослужбовців, знищення техніки, це вважається особливо тяжким злочином і передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. 

Яким чином відбувається доведення вини особи

Все в інтернеті має свій цифровий слід. Наразі працює відділ кіберполіції в Міністерстві внутрішніх справ та відповідний департамент контррозвідки Служби безпеки України.  Відтак, це дуже швидко та просто встановлюється. Тому не вдасться сказати про те, що це опублікували не ви і хтось просто "зламав" вашу сторінку. Слідство буде розбиратися. Тому краще не доводити до розповсюдження інформації, яка може завдати шкоди всім нам, щоб потім під час досудового розслідування не виправдовуватися і не шукати вихід із ситуації. 

На фото: шпиталь після оприлюднення інформації про нього, facebook.com/ganna.maliar