war

Як Україна готується до майбутнього опалювального сезону в умовах війни? Аналізує експерт

14.05.2022 р., 19:00

Як повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, минулий опалювальний Україна пройшла успішно. Навіть залишилось більше мільйона тонн запасів вугілля і більше 9 мільярдів кубів газу. Водночас, за словами міністра, новий опалювальний сезон Україна пройде без будь-яких російських енергоносіїв. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі Українського радіо проаналізував, як Україна готується до майбутнього опалювального сезону в умовах війни та як українцям завчасно підготувати свої домівки, аби пережити період холодів в теплі.

Про залишки вугілля та газу 

Залишки вугілля та газу залишились не тому, що дуже добре попрацювало Міненерго.А тому що фактично в лютому і в березні в нас не було опалювального сезону щонайменше у 20-30% міст України, зокрема в Маріуполі, Волновасі, Херсоні, Миколаєві, в частині Харкова тощо. В багатьох містах фізично не було опалення, тому що були зруйновані котельні та ТЕЦ, а також там була війна. 

Те, що є залишки — це добре. Зважаючи, що ми втратили частину газодобувних територій, є проблеми. І будь-які залишки енергоносіїв нам в найближчий опалювальний сезон дуже знадобляться. 

Про заборгованість за комунальні послуги 

Щодо заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги, немає точної цифри, якою вона є. Але я думаю, що заборгованість  вже точно більше 100 мільярдів гривень. Тому що у багатьох містах люди фізично не могли сплатити за послуги. Крім того, є відсутність грошей, невизначеність, зруйнування майна. 4,8 млн людей втратили робочі місця, тобто не отримували заробітну плату, а, за даними Нацбанку, заощаджень в українців вистачило на місяць чи два, не більше. Тобто коштів фізично немає. Чимало українців поїхали за кордон, тому не сплачували за комуналку. 

Якщо поділити на зони, то є зона, де українці дуже мало сплачували, тобто там, де були активні бойові дії, зокрема Чернігів, Харків, Донецька та Луганські області. Там рівень сплати за комунальні послуги не перевищив і 10%. Якщо брати наближені області, які були під окупацією або знаходяться поруч із зоною окупації, там рівень сплат — 35-40%, а в Києві — 55% від загального обсягу. І є Захід та Центр України, де не так відчувається війна, і там рівень сплати — 85%. 

Як заборгованість вплине на підготовку до майбутнього опалювального сезону 

Складно сказати, як це вплине, тому о ми не знаємо, які дії при цьому робитиме держава, як буде підтримувати. Поки є дані, що не буде підвищуватись вартість газу, але при цьому є вимога від НАК "Нафтогазу" щодо надання банківських гарантій від органів місцевого самоврядування щодо передоплати за газ. Тобто щоб отримати газ, їм потрібно зібрати цей пакет документів. Звісно, жоден орган місцевого самоврядування таку гарантію від банку не візьме в умовах війни.

Про міжнародну фінансову допомогу

Я думаю навряд чи ми можемо говорити про міжнародну допомогу для громад. Скоріше, ці кошти підуть на гуманітарну та військову допомогу. А громади на сьогодні повинні самі думати, де брати кошти. У кожній громаді своя окрема історія. Хоча щомісяця наші органи місцевого самоврядування недоотримують податків близько 14 мільярдів гривень. Відтак щоб подати опалення у будинки, їм треба скоротити витрати на чиновників та на комунальні підприємства, які нікому не потрібні, а також звертатись до держави за цільовою допомогою, їхати до НАК "Нафтогазу" і домовлятися, щоб їм відпускали газ без передоплати та банківських гарантій, а потім вже далі працювати, щоб залучати кошти.

Як споживачам підготувати свої домогосподарства до опалювального сезону 

Ми можемо розділити на споживачів, які проживають у багатоквартирних будинках і у приватній оселі. Щодо приватної оселі, то там простіше. Якщо у вас немає газу, ви можете опалювати електроенергією, тобто поставити електрокотел. Якщо немає коштів на електрокотел, можете купити звичайний котел на дровах, встановити його в оселі і так опалюватись. 

У багатоквартирному будинку все набагато складніше. І тут ситуація не може бути вирішена встановленням індивідуального опалення. Для цього  необхідні потужності, щоб мережі могли витримати додаткове навантаження з постачання електроенергії або газу в будинок. 

Проте це не питання ОСББ. Це питання органів місцевого самоврядування. Є чотири кроки, які потрібно зробити для того, щоб встановити собі альтернативне опалення в багатоквартирному будинку. Ви повинні пройти процедуру — це загальні збори багатоквартирного будинку з тим, щоб визнати, що ми хочемо встановити собі додаткове електричне опалення. Ця заява подається органам місцевого самоврядування. Спеціальна комісія, створена в міжопалюваний період,  повинна швидко зібратись, зібрати надавачів послуг, тобто електропостачальні чи газопостачальні компанії, і визначитись, чи є додаткові потужності щодо опалення конкретного багатоквартирного будинку. Після того, як буде винесено рішення, повинен бути зроблений проект, і згідно з цим проектом повинна бути реалізована та задача, яку ставлять співвласники багатоквартирного будинку. Іншої процедури в нас немає. 

Але є величезна проблема — навіть провести загальні збори на сьогодні неможливо. Тому що у нас 12 мільйонів українців — це вимушені переселенці. Немає жодного будинку, де немає пустих квартир. Наприклад, у Києві — 20-30%. ​​

Я не вважаю, що потрібно спрощувати процедуру у багатоквартирному будинку. Скоріше, якщо люди не проживають у будинку, то потрібно приймати рішення про відсотковий перехід на інші джерела постачання тепла вже на рівні міста. Тобто не потрібно проводити загальні збори.  Але для цього потрібні величезні кошти, тому що в більшості випадків електромережі належать приватним обленерго, і потрібно думати, як їх швидко можна модернізувати, а потім треба зрозуміти, чи електромережі будинку витримають додаткове електронавантаження.  

Фото: Depositphotos

Як Україна готується до майбутнього опалювального сезону в умовах війни? Аналізує експерт

Новини по темі