Художниця-шістдесятниця Любов Панченко померла на 85-му році життя внаслідок голодування в Бучі, де тривалий час перебували російські військові. Не менш тривожні відомості надходять й з Херсонщини. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що російські військові потягами вивозять зерно з Херсонської області. Більше того, окупанти намагаються захоплювати агропідприємства та отримувати продукцію зі складів, а вчора російська ракета влучила в елеватор на Дніпропетровщині, зруйнувавши склад із зерном. Чому дії росіян в Україні сьогодні нагадують голодомори, які переживали наші предки в минулому столітті радіо Культура розпитало історикиню, директорку Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмилу Гриневич.

"Можна говорити про прямі аналогії з Голодомором. Найстрашніша аналогія в тому, що і 1930-ті, і тепер ми з вами спостерігаємо за геноцидним вбивством українців. Це практично один і той самий процес. Рафал Лемкін — батько терміна "геноцид" — свою статтю "Радянський геноцид в Україні" починає з того, що геноцид тут є, мабуть, найтривалішим в історії людства. Тоді, в 1930-ті роки їжа була використана як зброя, тепер зброя — це кулі та ракети, але їжа й надалі використовується також", — розповіла Людмила Гриневич. 

Лемкін, як пояснила історикиня, обгрунтовуючи природу геноциду, говорив про те, що одна зі складових цього злочину, — це нищення економічної бази національної групи: "А коли мова йде ще про переміщення частини національного продукту від однієї національної групи до другої — це ще більше посилює геноцидний вплив цього злочину. Також зараз можна говорити й про спроби посилення експансії Росії вже не тільки на терени України, але й у світовому масштабі". 

"Якщо згадувати про Голодомор, то в нас часто помилково говорили про те, що вилучали в селян хліб та вивозили його на експорт. Це була правда, проте неповна. Таке трактування не давало повного уявлення про ті процеси, які відбувалися. В епоху Голодомору величезна кількість збіжжя вивозилась не на експорт, а в Росію, де тривав процес розбудови центрального промислового району. Незважаючи на те, що тут був голод, імперська комуністична влада вивозила збіжжя з України на терен Росії. 

Російські історики часто казали, що не було різниці між українцями та іншими народами, які входили в СРСР: розкуркулювали й на півночі так само, як в Україні. Так, але якщо говорити про Радянський Союз як про державу імперського типу, то тоді ми розуміємо, що тут тоді працювала не лише комуністична, але й імперська зброя. Й зараз все це повторюється", — зазначила Гриневич.

Сьогодні ж, за словами експертки, росіяни діють, використовуючи методи радянської влади ще з 30-х років: "Вони нищать українські продовольчі склади, блокують та використовують гуманітарну допомогу як інструмент примусу. Це абсолютна аналогія з 30-ми роками, адже союзна влада теж начебто надавала українцям допомогу. В 1928-1929 роках теж був голод і вся союзна преса писала, що Росія надає допомогу братам-українцям в розмірі 13 мільйонів пудів. Це ж було й на початку 1933 року, проте замовчували, що вона надавалась лише колгоспникам. І якщо подивитися, звідки цю допомогу взяли, то йшлося про збіжжя, яке спочатку силовим способом вилучили в українців, а потім — повернули у вигляді допомоги. Це абсолютна калька того, що ми бачимо зараз, коли роздають гуманітарну допомогу, а там на пачках українською мовою написані назви продуктів".

"Також Україна відіграє вагому роль і в міжнародній торгівлі хлібом. По пшениці більше 10 % річного споживання для 15 країн світу забезпечуються Україною. Йдеться про країни Африки, Близького Сходу, Азії. Якщо б Росія відібрала південні регіони України, які є виробниками збіжжя, то вага України різко би впала, а вага Росії на міжнародній арені — різко зросла б. Й багато таких країн, як Єгипет, Індонезія передали б реальні важелі впливу на політичну ситуацію в своїх країнах Росії, тому що ліквідувалася б диверсифікація. Росія вже зробила газ та нафту елементом шантажу, то й збіжжя може теоретично стати таким же інструментом впливу", — підсумувала Людмила Гриневич.

Фото: pixabay