war

Зустріч Зеленського та Макрона: чи стане вона вирішальною для України?

9.02.2022 р., 14:55

Вчора з візитом до Києва завітав президент Франції Еммануель Макрон, який за день до того відвідав Москву та поспілкувався з Володимиром Путіним. Про що домовилися очільники України та Франції та наскільки успішним був візит Макрона до столиці Росії Українське радіо дізнавалось в керівниці безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганни Шелест.

"Візитів до України зараз дуже багато: тут йдеться й німецького та французького президентів, представників європейської дипломатії. Вони відвідували не лише Київ, але й Москву в надії знизити ту кризову ситуацію, яка є на сьогодні через скупчення російських військ на кордоні України", розповіла Ганна Шелест. 

Наскільки ці візити були успішними  це, за словами аналітикині, питання, адже все залежить від позиції РФ і тут є декілька елементів: "З одного боку  це російська позиція по Україні, а з іншого боку  позиція РФ взагалі по європейській безпеці. Для Володимира Путіна важливо досягнути хоча б чогось, аби можна було це продемонструвати в якості перемоги всередині держави. Адже скупчення військ біля кордонів України має дві мети: налякати Україну та наших європейських й американських партнерів та впливати всередині держави на суспільну думку. Рейтинги Путіна падали і він за всі роки правління зрозумів, що мілітаризована риторика, демонстрація себе великим лідером, який може показати всьому світу, що є Росія, поки що працює".

Після вчорашньої зустрічі з Володимиром Зеленським, Еммануель Макрон заявив, що Мінські домовленості є єдиним шляхом, який дасть змогу врегулювати конфлікт на Донбасі. 

"Формально від Мінських угод ніхто не відмовлявся і в заявах, як французького, так і німецького керівництва за 2021 рік чули про них. Американська сторона також заявляла, що Мінські угоди та нормандський формат поки що залишаються основою для врегулювання. Деякі позиції, які в них містяться, повинні виконуватися незалежно від всієї ситуації. Адже Мінські угоди починаються з повного припинення вогню, з допуску місії ОБСЄ на всю територію: контрольовану та непідконтрольну, з чим в нас зараз проблеми. Також там йдеться про відведення важкого озброєння від лінії зіткнення, повернення Україні кордону на ділянці, де ми не контролюємо територію. Тобто в Мінських угодах є багато позицій, без яких неможливе будь-яке врегулювання",  розповіла Шелест.

Проте, за її словами, є питання щодо виконання домовленостей з боку Росії та підконтрольним їй військовим: "Вони не виконують навіть перший пункт щодо припинення вогню. Раз на декілька місяців ми чуємо про нові й нові домовленості з цього приводу".

"І найбільш болюче питання  це вибори на Донбасі. Саме на цьому постійно наполягає Російська Федерація. Всі прекрасно розуміють, що в безпекових умовах і за тими умовами, які висуває РФ, неможливо провести вибори відповідно до українського законодавства та норм ОБСЄ. Йдеться про банальний допуск для спостерігачів, можливість для всіх мешканців проголосувати, допуск всіх політичних партій. Російські переговорники відповіді на те, як все це втілити, не дають. Разом з тим, на це дуже легко давити під час міжнародних переговорів, що й робить РФ",  пояснила Ганна Шелест.

За даними Financial Times, президенти Франції та Росії начебто уклали угоди щодо зниження напруженості ситуації навколо України. Ця інформація разом з попередніми кроками французького керівництва дає поштовх до думок, що Макрон намагається перейняти роль лідера ЄС в площині міжнародної політики.

"Заявка Макрона щодо лідерства в плані європейської безпеки вже існує певний час. Й хоча про якийсь конкретний документ в результаті переговорів Макрона та Путіна не йдеться, проте шість годин перемовин свідчать про те, що розмова була нелегка. Але по суті, після виборів, які восени відбулися в Німеччині, Франція ще більше заговорила про певне лідерство в Європі щодо безпеки. Звичайно, новий німецький канцлер ще не готовий брати на себе цю роль, не має такої репутації, для того, щоб швидко перейняти лідерство від Меркель",  пояснила аналітикиня.

Натомість французький президент, як додала Шелест, останні кілька років був дуже активним в питанні безпекової автономії та реформи ЄС: "Він перейняв на себе це лідерство і це відобразилося й на Україні по мінському процесу певним чином. Хоча вчора в нас паралельно знаходилася й міністерка закордонних справ Німеччини, тому тут є активність на всіх фронтах".

Також, продовжила Шелест, завтра, 10 лютого відбудеться зустріч радників лідерів Нормандської четвірки. Відповідно до слів президента України Володимира Зеленського на пресконференції після зустрічі з Макроном, він сподівається, що формат цієї зустрічі зміниться.

"Багато років говорять, що, можливо, "Норманді" не є ідеальним варіантом. Колись він був Женевським форматом з ЄС та США, проте за багато років всі звикли до конфігурації саме з французькими та німецькими посередниками. Разом з тим, протягом останнього часу говорили про можливість додавання окремих третіх країн  Польщі, США. Пару разів вже лунали ідеї щодо приєднання Туреччини або що це могло би стати окремим форматом переговорів. Також декілька разів лунали заяви про можливість приєднання і Великобританії, проте це було, скоріше, від нашої сторони, що ми хотіли би бачити більше учасників",  розповіла Ганна Шелест.

Але в питанні розширення кола країн-учасників переговорів завжди йдеться про кілька важливих питань: "В першу чергу, це готовність самої сторони приєднуватися та готовність сторін конфлікту приймати цього посередника. Тому ми розуміємо, що сьогодні з великою підтримкою Великобританії для України, яку ми маємо, навряд чи РФ погодиться, щоб Британія приєдналася".

"Проте в даному випадку варто ділити "Норманді" від всіх інших безпекових претензій, які є в РФ. Особливістю "Норманді" та мінського процесу було те, що вони займаються виключно Донбасом. Росія не хотіла обговорювати там, наприклад, кримське питання. Але ж російсько-український конфлікт  це не тільки Донбас, але й Крим, Чорне море, заяви РФ щодо майбутнього суверенітету України. А з грудня російський президент розійшовся набагато більше (йдеться, зокрема, про неприєднання до НАТО та ЄС  прим.ред.) і тут "Норманді" вже не в змозі це вирішувати. Тут говорять вже про всі 30 членів НАТО та 27  ЄС",  резюмувала Ганна Шелест.

Фото: Укрінформ

Зустріч Зеленського та Макрона: чи стане вона вирішальною для України?

Новини по темі