"Треба вирішити питання постійного членства Росії в Радбезі ООН": експерт про засідання 31 січня

"Треба вирішити питання постійного членства Росії в Радбезі ООН": експерт про засідання 31 січня

Сполучені Штати скликають засідання Ради безпеки ООН через нарощування російських військ біля кордонів України. Публічне обговорення цієї теми у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку має відбутися у понеділок, 31 січня. США та їхні європейські союзники побоюються вторгнення Росії до України. Вони вимагають, щоб понад 100 тисяч російських військовослужбовців відійшли від українського кордону. Вашингтон також непокоїть скупчення російських військ у Білорусі. Американська влада хоче використовувати міжнародну арену як засіб тиску на Москву. Ключове питання цього засідання полягає в тому, щоб Росія пояснила надзвичайне нарощування військової потужності біля кордонів України та інші загрози із дестабілізації. Росія може дезінформувати членів Радбезу. Росія має нагоду сказати Раді безпеки, чи обирає вона шлях дипломатії, чи зацікавлена в продовженні конфлікту. Росія не може ветувати розгляд на засіданні Радбезу ООН питання агресії проти України, оскільки право вето не поширюється на процедурні моменти. Чи стає меншою загроза вторгнення Росії, розповів в ефірі Українського радіо дипломат, експерт-міжнародник Ярослав Войтко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Євген Пастухов

Чи пояснюватиме Росія свої наміри?

Росія пояснювати свої дії не хоче, вважаючи, що має право біля своїх кордонів робити все, що завгодно. Однак це перейшло ті рамки, коли можна спокійно спостерігати за цими процесами, які відбуваються. Тим паче, що війна Росії проти України триває восьмий рік. І зараз як ніколи може відбутися ескалація. Тому США у співпраці з іншими членами Радбезу ООН (як постійними, так і десятьма країнами непостійними членами Радбезу) вирішили провести таке засідання. Головуватиме на зібранні непостійний член Радбезу ООН — Ірландія. США вимагатимуть пояснити від Росії, що відбувається. Представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд після консультацій з Україною і партнерами сказала: "Ми послухаємо те, що нам має сказати Росія, але не будемо відволікатися на дезінформацію, яка дуже характерна для російських представників не тільки в ООН, а й в інших міжнародних організаціях".

Чи має ООН ефективні механізми впливу на безпекову ситуацію у світі?

ООН має механізми впливу. Із шести постійних органів ООН, Радбез якраз той орган, рішення якого мають бути виконані. Рішення усіх інших органів, як-от Генеральна Асамблея, мають рекомендаційний характер, а рішення Радбезу — обов’язковий. Єдине, потрібен консенсус п’яти основних членів Радбезу ООН, до яких входить і Російська Федерація. Вважаю, що світове співтовариство повинно вже якось вирішити питання, чому Росія є постійним членом Ради безпеки ООН. Якщо згадати статут Об′єднаних націй, то там до цього часу постійним членом є Радянський Союз, а ніяк не Російська Федерація. Просто є така домовленість, але вона, як видно, себе не дуже виправдовує. Ні в кого не викликає сумнівів, що Росія є країною-агресоркою. РФ анексувала території в Україні, Молдові, Грузії, нині фактично перебуває у союзній державі з Білоруссю, вона веде агресію проти Сирії, втручається у справи в Малі. Тому рішення і дії Росії мають бути постійним предметом обговорення. На жаль, станом на сьогодні не варто очікувати якихось обов′язкових рішень, бо Російська Федерація їх заблокує. Навіть більше, Росія звинувачує США в тому, що тема нинішнього засідання надумана, росіяни прямо кажуть, мовляв, от у США є певні підозри, що не мають жодних підстав, і тому вони хочуть "пропіаритися" і це питання вирішити. І це в той час, коли західний світ стурбований, що в центрі Європи може виникнути нова війна. Війна вже триває, але Захід боїться, щоб не було ескалації. Саме таку мету переслідують США та західні партнери.

Про перспективи засідань ООН

Краще дипломатичні зусилля, аніж потім така агресія станеться і Україні потрібно буде вживати інших заходів військовим шляхом за допомогою тої зброї, що передали нам західні союзники. Це засідання — ще один крок для з′ясування дипломатичних відносин і він буде не зайвий. Треба зробити все, щоб дипломатичним шляхом вирішити цю проблему. Ми реалісти і розуміємо, що не все дасть результати. Але в Україну на цьому тижні приїдуть чимало представників наших західних партнерів. Вже перебуває в Києві міністерка оборони Канади Аніта Ананд. Приїде 1 лютого прем′єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Також прибудуть в Україну 7-8 лютого міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан разом із міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок. Окрім того, планує відвідати Київ прем′єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, а потім поїхати до Москви. Такі човникові дипломатичні візити продовжуватимуться і нам потрібно зробити все можливе, щоб врегулювати ситуацію дипломатичним шляхом.

Про розбіжності між США та Україною

Стрімкого погіршення взаємин між США та Україною не повинно бути. Єдине, справді є необачні заяви як президента України Зеленського, так і пана Арахамії. Якщо є певні розбіжності в поглядах партнерів чи в політичних оцінках (а в нас є Хартія стратегічного партнерства зі США), то такі ситуації варто вирішувати дипломатичним шляхом. На жаль, у пана Арахамії і президента Зеленського немає дипломатичного досвіду. Такі речі потрібно робити іншими шляхами, як і прийнято в дипломатії. Наприклад, можна написати ноту, можна по телефону поговорити. Якщо розбіжності виносяться назовні, то це тільки грає на руку нашим супротивникам. Уже є заявка секретаря Ради безпеки РФ Патрушева, що мовляв США безпідставно налаштовують “київський режим” проти Російської Федерації і заяви про можливий напад Москви на Україну — це нісенітниця. Такі речі шкодять і двостороннім відносинам, і взагалі іміджу України. Якщо всі держави світу, які нас підтримують, кажуть, що агресія можлива, а лише Росія та Україна висловлюються, що нападу не буде, то на чиєму боці тоді ми виступаємо. Це трохи неприємна ситуація. З іншого боку, Україна каже, що ми готуємося до ескалації. Я розумію президента Зеленського, який не хоче війни, але це треба робити не так, як слон в посудній лавці, а так, щоб наші партнери від нас не відвернулися. Тим паче за останні три роки Україна сама дуже мало зробила для зміцнення своєї оборони, зокрема призупинила програми закупівель. Наші західні партнери між тим надали нам інформацію і зброю, якою ми можемо захищатися. І саме це може стати тією запорукою, що Росія не наважиться сунутися на нашу територію.

Читайте також: Старт сесії Генасамблеї ООН: присутність делегації РФ та важливість кулуарної роботи для України

Суперництво між США та Росією продовжуватиметься. Росіяни кажуть, що мовляв, США використовують Україну у своїх цілях, буцімто Україна мало не окупована Сполученими Штатами і тому не проводить самостійної політики. Потрібно більш досвідченим дипломатам підказувати президенту Зеленському, що можна говорити на широкий загал, а що варто приберегти для конфіденційних розмов із партнерами, щоб не відвернути їх від нас.

Про вплив Китаю на Росію

Надто потужного впливу Китай на Росію можливо і не має, але Росії важливо, щоб на її східному фланзі було спокійно. Ми бачимо, що вплив Росії в економічному житті дуже незначний. Якщо раніше на Радянський Союз припадало 20% світового ВВП, то сьогодні на Росію припадає 1,8% світового ВВП. Росія давно перестала бути світовою потугою, в той час як Китай має 16% світового ВВП і вже наздоганяє США. Китай має важелі впливу на Росію насамперед економічні. Є сподівання, що у зв′язку з проведенням Олімпіади в Пекіні, Китай попросив Росію не проводити поки воєнних дій. Водночас ми пам′ятаємо і Олімпіаду 2008 року, коли Росія якраз в цей період провела агресію проти Грузії. Я думаю, Путін буде прислухатися до керівництва Китаю.

Про результати зустрічі радників нормандської четвірки

Нормандський формат був започаткований в 2014 році, у 2015-му продовжений у зв′язку з першими і другими Мінськими угодами, які тоді були підписані. Потрібно подякувати Німеччині і Франції, як би вони себе не поводили, бо моральна підтримка від Заходу Україні потрібна. Я оцінюю результати зустрічі радників 26 січня у Парижі дуже скромно і дуже неоднозначно. Про це говорять і чимало експертів. Невідомо, що має відбутися за ці два тижні. Єдине про що домовилися, це що буде продовжено зусилля щодо припинення вогню на Донбасі. Але російська сторона, яка не вважає себе стороною конфлікту, і далі буде проводити свою лінію і наполягатиме, щоб політичні аспекти, такі як вибори на Донбасі відбувалися до того, як звідти будуть виведені російські війська. 

Фото: un.org/securitycouncil