Як не панікувати на що робити в надзвичайних ситуаціях? Радять конфліктолог та психологиня

Як не панікувати на що робити в надзвичайних ситуаціях? Радять конфліктолог та психологиня

Останніми днями все гучніше говорять про можливий наступ Росії на Україну. Проте, як свідчить опитування Київського інституту соціології, кількість українців, які вважають реальною загрозою вторгнення Росії на територію України, за місяць не збільшилася. Це хороший показник того, що в нашій державі не зростають панічні настрої. Разом з тим, геополітична ситуація підняла на поверхню дуже важливе питання: як слід поводити себе в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема, не пов’язаних із діями північного сусіда? Саме про це Українське радіо поспілкувалося з конфліктологом Богданом Петренком, учасником волонтерсько-рятувальної організації "Мотохелп" Дмитром Гладишевським та психологинею, кандидаткою психологічних наук Зоєю Гаркавенко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Володимир Лукін

Чи варто сильно перейматися нинішньою ситуацією із Росією?

"Якщо дивитися іноземні ЗМІ, то буде здаватися, що ситуація зовсім не контрольована та панічна. Дуже багато інформації йде про можливий наступ. Але, як на мене, в нас дуже складна ситуація саме в контексті інформаційної війни", зазначив Богдан Петренко.

За його словами, для того, щоб ми не боялися, нам потрібно раціоналізувати свої страхи: "Для цього треба сісти і подумати, що відбувається. Всі сучасні протистояння в більшій мірі відбуваються в інформаційній сфері. З цим погоджуються навіть окремі росіяни: за певними концепціями лише п’ята частина всіх зусиль  це військові дії, а чотири частини  це дії інформаційного характеру. Тому ми повинні усвідомити, що на сьогоднішній день відбувається війна, де з одного боку перебуває Захід, а з іншого  Російська Федерація. Проте найбільші загрози в цій інформаційній війні постають в Україні".

"Разом з тим, ми маємо розуміти, що найближчим часом навряд чи відбудеться розгортання великої війни, оскільки до цього немає передумов в самій РФ. Військово Росія може вторгнутися, в неї є потенціал це зробити, але з економічної точки зору та внутрішньої політичної ситуації це поки що недоцільно",  пояснив експерт.

Конфліктолог додав, що для Росії вигідна інформаційна війна, яка точиться сьогодні, оскільки таким чином вони підтримують внутрішню мобілізацію: "РФ  це дуже багато етносів, народностей, яких потрібно постійно утримувати у "фортеці", яка постійно перебуває в оточенні. І ці передумови створюються штучно". 

"Також ми повинні усвідомлювати, що загрози війни з Росією не змінилися з 2014 року. Як ми перебували з того часу в стані війни, так і перебуваємо до сьогодні. Ризики залишаються і частина українців просто звикла з ними жити. Тому, з одного боку, нам потрібно планувати якісь мирні цілі  розвиток себе, своїх підприємств, запис на якісь секції  а з іншого боку, звичайно, необхідно планувати кроки на випадок, якщо відбудеться напад РФ",  порадив Петренко.

Як працює система оповіщення?

"Сповіщення, якщо буде така потреба, буде відбуватися новими технічними засобами. На мою думку, будуть задіяні всі засоби, тому нам говорять, що треба ввімкнути телевізор, радіо. Також, оскільки у всіх є телефони, думаю, буде оповіщення шляхом sms-повідомлень. Додам, що при отриманні такого повідомлення, його треба перевірити й в інших джерелах інформації. Але загалом, якщо відбудеться початок бойових дій, переважна більшість людей буде про це знати буквально за декілька хвилин",  розповів Богдан Петренко.

Разом з тим, конфліктолог порадив не використовувати в таких випадках як джерело об’єктивної інформації соціальні мережі: "Там, безумовно, цілеспрямовано можуть написати, що росіяни вже наступають та захоплюють міста. Також, якщо ви підписані на якусь соціальну мережу, де постійно говорять про якусь негативну інформацію, варто відписатися. Адже такого, щоб була лише негативна інформація, не може бути: завжди є й якась позитивна чи нейтральна інформація".

"Тривожна валізка": що в ній має бути?

"Зараз ми перебуваємо в стані пандемії COVID-19, тому при собі завжди треба мати документи, які посвідчують особу. Тому, незалежно від ситуації, при собі завжди треба мати документи та ліки, які нам конче необхідні. Також, безперечно, необхідно мати певний запас коштів, частину з яких варто мати в невеликих купюрах. Адже, з одного боку, в непевних умовах вам можуть не дати решти, а з іншого боку  витягуючи велику купюру, ви стаєте можливим об’єктом для шахраїв",  розповів Петренко.

Фото: Громадське телебачення

На випадок будь-якої надзвичайної ситуації варто мати при собі паспорт, копії всіх необхідних документів: свідоцтва про народження, військового квитка, документів про освіту, трудової книжки, пенсійного посвідчення. Гроші варто мати як готівкою, так і на банківських картках. Також необхідними будуть зарядні пристрої, радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів, теплий одяг, олівець, блокнот, гігієнічні засоби, аптечку, посуд, в якому ви зможете приготувати та зберігати їжу. 

Читати також — "Тривожна валіза": що робити в разі надзвичайної ситуації та обстрілів?

Що слід мати в аптечці?

"Якщо вам потрібна аптечка на вулиці і з собою нічого немає, можна попросити у водіїв або, наприклад, в метро.Також певний запас медикаментів варто мати вдома. В першу чергу, в аптечці мають бути засоби власної безпеки: рукавички, кровоспинні засоби (джгути, турнікети, перев’язувальний матеріал), ножиці, якими можна розрізати одяг",  розповів Дмитро Гладишевський.

Також, як додав волонтер, в базовому наборі медикаментів має бути сухий та медичний спирт, клапан з плівкою для проведення штучного дихання, марлеві серветки різних розмірів, еластичні бинти з можливістю фіксації, пластирі, великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого на випадок перелому, а також антисептичні засоби.

"Головний принцип допомоги  "не нашкодь". Якщо ви не знаєте, як надати ту чи іншу допомогу, то краще цього не робити, а дочекатися того, хто знає",  порадив Гладишевський.

Як впоратися з тривогою?

"Коли людину починають штучно заспокоювати, то вона починає хвилюватися ще більше. Питання поінформованості чи непоінформованості  це питання визначеності життя. Якщо, наприклад, людина отримує інформацію про можливу загрозу, в неї одразу вмикається внутрішній механізм "чи я готовий?". Якщо інформації дуже багато, то цей механізм може заблокувати конструктивні дії і виникає паніка",  пояснила Зоя Гаркавенко.

Психологиня розповіла, що коли людина потрапляє в ситуацію інформаційного тиску, перш за все має перевірити інформацію: "Питання не в тому, щоб заперечувати її, лише перевірити. Сьогодні так трапилось, що багато міжнародних інформаційних джерел пишуть про загрози для України. І люди думають, що, мовляв, якщо Washington Post написала статтю, то точно щось не так".

"Аби перевірити інформацію, треба декілька джерел. Також особливо важливо подивитись на неї з точки зору власної життєвої перспективи і чи вплине інформація, яку ви отримали, на вас безпосередньо",  додала Гаркавенко.

Також один із кроків подолання панічних настроїв, за словами психологині,  це планування свого життя на найближчу перспективу: "У вас є поточні завдання, які ви маєте робити".

"Другий аспект, який спричиняє поширення інформації,  це індукція настроїв. Тривога, яка є в однієї людини, природно індукується. Проте це може бути подолано тим, що люди домовляються між собою, як вони будуть комунікувати у випадку якоїсь ситуації. Тому напруга може бути знята за рахунок внутрішньої готовності щодо того, що ви будете робити, якщо щось трапиться",  порадила Зоя Гаркавенко.

Наостанок психологиня розповіла що робити, якщо людина переживає панічну атаку: "Панічна атака має фізичні прояви: стискається в грудях, серце калатається, не вистачає повітря. В такі моменти варто дивитися на небо і дихати, покласти руку на живіт і відчувати вдих та видих. По-друге, якщо людина сама, то в неї на папері має бути написана інструкція, зокрема, варто почати рахувати дуже великі цифри в зворотному напрямку. Мозок починає сприймати цю інструкцію як спрямування до дії та перемикає увагу".

Фото: Інститут масової інформації