war

Перший місяць реформи деолігархізації: що змінилось для найбільших українських олігархів?

11.12.2021 р., 14:45

7 листопада 2021 року набув чинності Закон про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), тобто закон про деолігархізацію. Співзасновниця Ліги антитрасту Агія Загребельська в ефірі Українського радіо прокоментувала, як це вплинуло на ключових олігархів України.

Чи відчули олігархи перший місяць роботи цього закону 

Мені здається, що навіть ті олігархи, які на початку трохи боялися цього закону, за цей місяць переконалися, що боятися їм немає нічого. Після прийняття закону уряд затвердив план про те, що він планує робити для того, щоб цей закон став реальністю. Цей план розрахований аж до кінця 2023 року. Тобто до кінця 2023 року влада може цілком законно говорити, що в олігархів все нормально, тому що ми ще не зробили все те, що ми мали зробити за планом. Також за цей місяць було створено низку робочих груп з приводу цього закону. Ми втратили взагалі облік цим робочим групам в РНБО, в Мін'юсті, в Кабміні, які мають до 2023 року цей план виконувати. Але при цьому за цей місяць олігархи отримали різноманітні подарунки від держави.

Рінат Ахметов

Ахметов від Антимонопольного комітету отримав рішення про відмову починати розслідування за монопольний шантаж. Навіть попри рішення суду першої інстанції, який зобов'язав Антимонопольний комітет це розслідування починати, АМКУ пішов в апеляцію і захистив своє право не розслідувати порушення Ахметова. Це судове рішення було 7 грудня. Тобто Антимонопольний комітет заплатив судовий збір за бюджетні кошти за подання апеляції і витратив час чиновників, щоб відстояти право не розпочинати розслідування за те, що компанія Ахметова "ДТЕК" штучно створює дефіцит електрики, за те, що її енергоблоки випадково ламаються і за те що, на складах не вистачає вугілля.  

Ця позиція Антимонопольного комітету є небезпечною, адже вона полягає у тому, що громадяни України як фізичні особи не мають права взагалі скаржитися на "ДТЕК" до АМКУ. Тобто АМКУ і апеляція вирішили, що українці не мають права скаржитися взагалі на монополію Ахметова на ринку електрики. Тобто все те, що ми маємо сьогодні і з чим нібито бореться Володимир Зеленський, Антимонопольний комітет відмовляється розслідувати. 

Якщо зараз публічне змагання між Зеленським та Ахметовим переросте в юридичне, де почнуть відкривати розслідування і карати, то це змінює олігархічний статус-кво в країні. Тобто Антимонопольний комітет стає тим органом, який дійсно може карати олігархів. Але влада не хоче змінювати статус-кво, що дуже важливо. Вони просто хочуть, щоб олігархи були більше їм підконтрольні в їх власних питаннях: що стосується медіа для того, щоб на телеканалах не критикували, що стосується політичних опонентів, щоб олігархи підтримували на виборах і між виборами тільки діючу владу і не підтримували їхніх політичних опонентів тощо.

Якщо зараз би Антимонопольний комітет відкрив справу, а завтра Володимир Зеленський вирішив своє питання з Ахметовим, що, скоріш за все, так і буде, тому що це людина, яка контролює України чверть ВВП країни і проти якої ефірами та відеороликами точно боротися неможливо, то в подальшому Антимонопольному комітету доведеться червоніти, коли він буде закриватися цю справу, як це було при Петру Порошенку,  коли АМКУ в 2015-му році, коли Ахметов шантажував Порошенка, відкрив справу, а в кінці 2018 року під новорічну ялинку її закривав. Тому щоб не червоніти її закриваючи, краще одразу її не відкривати. 

На фото: Рінат Ахметов, прессслужба ФК "Шахтар"

Віктор Пінчук 

Пінчук чудово розуміє, що нічого йому особливо за цим законом не загрожує. Він може переписати свій телеканал на колектив медіагрупи, як це вже зробив Петро Порошенко, і все. Мені взагалі не подобається аргумент про те, що у нього будуть проблеми за кордоном. Наші олігархи в західних банках вже проходять як ПЕПи, тобто це певні особи, до яких застосовуються підвищені вимоги щодо їх перевірки. Терміну "олігарх" у західному законодавстві немає. І європейські чиновники дуже чітко відкомунікували, сказавши, що будуть реагувати на реєстр олігархів у випадку, якщо будуть докази, що ці люди займаються відмиванням грошей. 

Якщо говорити про Віктора Пінчука в розрізі України, то він отримав штраф від Антимонопольного комітету десь рік тому у розмірі 70 млн грн за змову на колісних тендерах "Укрзалізниці", хоча сума тендеру 500 млн грн. При цьому АМКУ оштрафував ФОПів також за змову на тендері по харчуванню. Там сума тендеру була 200 млн грн, і штраф 200 млн. Тоді Пінчук заплатив ці 70 млн і пішов з чистою совістю, не маючи питань від Антимонопольного комітету. Але він продовжує постачати свої дорогі застарілі радянські колеса на "Укрзалізницю" за цінами сучасних європейських.

За місяць дії деолігархічного закону ми не бачимо Віктора Пінчука ніде. В АМКУ немає нічого. Навіть НАБУ звернулося до Антимонопольного комітету про те, що в АМКУ подивилися тільки на одні тендери, хоча Пінчук вже багато років монопольно постачає колеса на "Укрзалізницю". На що Антимонопольний комітет відповів НАБУ, що ті не мають права скаржитися в АМКУ на Віктора Пінчука, і відмовився починати розслідування. Тому у Пінчука все добре. До речі, на його каналах, зокрема ICTV, немає активної критики президента, все нейтрально, все, як раніше. 


На фото: Віктор Пінчук, Радіо Свобода 

Дмитро Фірташ 

Деолігархізацією Фірташа займається Міжнародний валютний фонд, а не українська влада. Тому що за цей час від української влади він отримав списання газових боргів у розмірі кілька десятків мільярдів гривень, які накопичили його компанії за останні 10 років. У нас просто традиція: раз у 10 років парламент пробачає Фірташу борги, які він за 10 років накопичив. Крім того, тиждень тому було рішення Великої Палати Верховного Суду, яким вона сказала, що компанії Фірташа абсолютно законно стягували з українців температурні коефіцієнти і поставила крапку в цьому питанні. Це означає, що тепер всі штрафи, які накладали Антимонопольний комітет, НКРЕКП та інші органи на газові компанії Фірташа, не мають жодної сили і нічого з цього ми не стягнемо. Більш того, тепер Фірташ має право стягувати з українців температурні коефіцієнти.

Міжнародний валютний фонд дійсно займається деолігархізацією Фірташа, тому що в проекті останнього меморандуму з Міжнародним валютним фондом чітко зазначено, що фонд вимагає, щоб ми нарешті розділили газопостачальні компанії Фірташа від операторів системи розподілу. 

Оператори системи розподілу — це облгази, тобто природні монополісти в областях. І коли фірташевські постачальники почали нараховувати температурні коефіцієнти, люди відмовлялися їх платити і говорили, що це незаконно. Але тут же приходив фірташівський облгаз, знаходив якусь утічку і відключав взимку газопостачання в домівку. Таким чином, люди були вимушені платити те, що, на їхню думку, з них незаконно вимагають. Тому така зв'язка облгазів і постачальників у цьому розрізі — дуже небезпечно, і Міжнародний валютний фонд це чудово розуміє, тому що в розвиненому світі компанії відокремлені. Тому, оскільки вже більше двох років діють вимоги, що українська влада має їх відокремити, МВФ дав нам ще кілька місяців на те, щоб ми нарешті зробили своє домашнє завдання. 


На фото: Дмитро Фірташ, REUTERS 

Петро Порошенко

На мою думку, Петро Порошенко не є олігархом, і це не через телеканали. Я вважаю, що олігархом є саме та особа, яка має не просто монополію на цукерки, а монополію на соціальний або стратегічний товар, тому що це дозволяє шантажувати державу за допомогою цієї монополії. Відтак, Ахметов може шантажувати за допомогою електроенергії, Фірташ за допомогою газу, Коломойский за допомогою питної води і навіть Пінчук, адже на сьогодні "Укрзалізниця" не може використовувати інші колеса.  Якщо Пінчук припинить їх постачати, то у нас  залізничні потяги просто припинять їздити, що також для України катастрофа. 

Петро Порошенко має монополію цукерок, патоки або чогось іншого, і то поки що не визнану Антимонопольним комітетом. Без цього ми точно проживемо, і мені буде цікаво спостерігати, як Порошенко шантажуватиме Зеленського дефіцитом цукерок. Тому навіть історія з його телеканалами щодо чи він їх продав, чи переоформив — це, скоріш за все, формальна історія. Так само, скоріш за все,  вчинять інші олігархи для того, щоб не мати формальних проблем з тим, що у них є ще один додатковий критерій. Але навіть у цих телеканалів Порошенка був рейтинг до 3%. 


На фото: Петро Порошенко, facebook.com/petroporoshenko

Ігор Коломойський 

Ігор Коломойський — це не просто олігарх. Він екс-бізнес-партнер Володимира Зеленського. Це людина, яка взяла неабияку участь і безпосередньо доклалася до перемоги Володимира Зеленського, і ми бачили, як працювали телеканали Ігоря Коломойського. За останні місяців в Коломойського дуже білесенька полоса, тому що зараз активізувався судовий процес, по якому він намагається стягнути з державного "Нафтогазу" 9 млрд кубів газу, а це половина всіх наших газових запасів, або він готовий взяти грошима — 9 млрд доларів. 

Володимир Зеленський на останньому прес-марафоні сказав, що, скоріш за все, ми цей суд програємо, тому треба якось домовлятися з Коломойським, розлучатися з ним для того, щоб для України ці кошти не були значним тягарем. А це означає, що прямо зараз топ-менеджмент "Нафтогазу", призначений також нашим президентом, планує розлучення з Коломойським в "Укрнафті". Це державна компанія, в якій ми як народ маємо 51%, а Коломойський решту, тобто менше відсотків. Зараз пропонують цю "Укрнафту" поділити з Коломойським так, що він забере собі всі найкращі нафтові активи, а нам відійдуть найгірші газові — ті, які просто на межі екологічної катастрофи і в які треба вкладати гроші для того, щоб вони не шкодили нашому життю і здоров'ю. Тобто це такий собі справедливий поділ, тому у Коломойського все добре. В нього якраз тільки починається історія успіху. 


На фото: Ігор Коломойський, УНІАН 

Крім того, керівниця Антимонопольного комітету нещодавно давала інтерв'ю одному з українських видань, де вона сказала, що в ЗМІ кажуть про те, що за часів президентства Зеленського Коломойський приватизував монополію на розлив хлору, маючи при цьому монополію на виробництво хлору, але доказів того, що він приватизував, вони не знайшли. Тому, скоріш за все, за це нічого не буде. Водночас справа про "хлорний шантаж" Коломойського, коли він ще шантажував Петра Порошенка у 2017-18 роках, коли на деяких водоканалах залишалося хлору буквально на декілька годин, також в Антимонопольному комітеті лежить взагалі без руху останні два роки, і немає жодних натяків на те, що Антимонопольний комітет збирається її піднімати і щось з нею робити. Тому в Коломойського все добре.

Фото: Українське радіо 

Перший місяць реформи деолігархізації: що змінилось для найбільших українських олігархів?

Новини по темі