Вагнергейт – зрив операції, брак комунікації та заперечення від влади. Думки експертів щодо скандалу №1

Вагнергейт – зрив операції, брак комунікації та заперечення від влади. Думки експертів щодо скандалу №1

17 листопада журналісти Bellingcat та The Insider оприлюднили першу частину розслідування щодо операції українських спецслужб по затриманню 33 найманців ПКВ "Вагнер". За два дні до цього свої висновки оприлюднила й тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. Згодом журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи Головного управління розвідки з підписом міністра оборони Тарана, які підтверджують висновки розслідування Bellingcat. Як журналісти-розслідувачі, так і слідча комісія показали, що операція мала місце, проте в певний момент вона була перенесена та в подальшому нереалізована, оскільки КДБ Білорусі заарештував "вагнерівців" на території своєї країни. Які висновки можна зробити з оприлюднених матеріалів, Українське радіо розпитало у експерта з питань безпеки, генерал-лейтенанта, ветерана зовнішньої розвідки Василя Богдана, політичного оглядача, директора Школи відповідальної політики Андрія Юсова та радника керівника Офісу Президента Олексія Арестовича.

Чи вже можна робити однозначні висновки?

"Справа "вагнерівців" містить суперечливі дані, які продовжують надходити. Як на мене, на цьому етапі можна говорити про те, що операція "Авеню" дійсно була й була започаткована українськими спецслужбами: військовою розвідкою та СБУ у партнерстві із зарубіжними колегами. По-друге, про цю операцію був поінформований Президент України, глава його Офісу, а також окремі функціонери Офісу Президента України, частина з яких не мала права бути поінформаваними з цього приводу та ухвалювати якісь рішення", – розповів Василь Богдан

Він додав, що, очевидно, Президент дав команду згорнути цю операцію саме на фінальній стадії і цю вказівку  передавав керівник Офісу Президента Андрій Єрмак: "Але на той час він не мав доступу до державної таємниці, під грифом якої й проводилася операція". 

"Є підстави говорити, що вище військово-політичне керівництво держави, на жаль, говорило суспільству неправду про те, що воно нічого не знає про цю операцію та що Україна до неї не має жодного відношення", – зазначив Богдан.

Чому влада не визнавала, що операція із затримання "вагнерівців" була?

"Думати, що інформація про подібну спецоперацію, її проведення та можливий зрив за участі українських посадовців, пройде повз увагу суспільства і цю тему вдасться "заговорити", було наївно. Попри те, що в команді Володимира Зеленського пишаються, що там багато медійників і комунікація – це їхній сильний інструмент, цей кейс абсолютно провальний", – заявив політичний оглядач, директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов.

За його словами, в момент прийняття рішення про перенесення спецоперації була активна фаза переговорів стосовно режиму тиші, обміну полоненими та інші аспекти, які могли вплинути на прийняття рішення: "Але це зовсім не означає, що необхідно давати неправдиву версію цих подій суспільству і потім постійно змінювати покази". 

"Найпростіша мотивація, чому так зробили, – це помилка комунікації. Може бути позитивна мотивація, наприклад, ввести в оману російські спецслужби і Росію як сторону для того, щоб в майбутньому не ускладнювати переговорні процеси. Але яка б не була мотивація, це виявилося хибним кроком, тому що лінія поведінки Банкової протягом цього періоду змінювалась: від заперечення, що такої операції не було, до того, що вона була, але не наша. І парламентська, і позапарламентська опозиція використовували це в своїх інтересах", – наголосив експерт. 

Разом з тим, Юсов додав, що не вся операція була перенесена і зірвана: "Частина операції, яку втілили, – це титанічна праця українських спецслужб, надзвичайно важлива для доказів російської агресії та російських військових злочинів на території України".

Що буде з розслідуванням далі?

"В ДБР, як я розумію, розпочате кримінальне провадження, куди віддали свої матеріали як СБУ, так і Генеральна прокуратура. Про це говорила Генпрокурорка Ірина Венедіктова. Ситуація розвивається таким чином, що Україна практично перебуває на порозі чергової політичної кризи з непередбачуваними наслідками, які можуть призвести до позачергових президентських та парламентських виборів. Тому потрібне об'єктивне та всебічне політичне та кримінальне розслідування. Адже є підозра у державній зраді, витоку інформації, перевищенні повноважень окремими посадовцями Офісу Президента України та неадекватній поведінці окремих представників влади, які наносять шкоду репутації країни та підривають боєздатність Збройних сил України", – заявив Василь Богдан. 

Андрій Юсов в свою чергу додав, що тему провалу операції по затриманню "вагнерівців" та зокрема того, як про неї дізналась Білорусь можуть спробувати "забути": "Це видно по роботі ТСК. Адже максимум, на який вона була спроможна на цьому етапі, – це визнання, що подібна операція була. А все інше не з'ясували". 

"Найбільшим драйвером висвітлення цієї теми, в тому числі й отримання конкретних відповідей на питання, залишаються міжнародні журналісти. До розслідування Bellingcat найбільша довіра і його не оскаржують як у владі, так і в опозиції. Всі подальші дії носили уточнюючий характер і не спростовували чи змінювали роботу розслідувачів з Bellingcat. І документи Яніни Соколової, і свідчення Бурби якимось чином розширювали питання", – пояснив Юсов.

Хто дав вказівку перенести операцію: Зеленський чи Єрмак?

Політичний оглядач нагадав, що згідно Конституції України Президент виконує свої обов'язки безпосередньо, тобто не може нікому їх делегувати: "Про це вже багато було сказано і колишніми чиновниками, і чинними. Лише безпосередній очільник розвідки може спілкуватися з Президентом України. Все інше – виключено. Тому тут зараз залишається сліпе місце, яке до кінця не з'ясоване". 

"Формально з точки зору процедури, закону і Конституції ми можемо ставити питання як до Єрмака, так і до Бурби. В одного, очевидно, йдеться про перевищення службових повноважень з певними серйозними наслідками, а в іншому випадку – виконання доручень від неналежної особи, яка не мала права їх видавати. Якщо це було усне розпорядження і не від безпосередньо першої особи, то навіщо було його виконувати? А до Єрмака, безумовно, питання, чи така розмова була і на якій підставі й чию думку він представляв, що віддавав подібні рекомендації", – зазначив Андрій Юсов. 

Радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович в ефірі Українського радіо зазначив, що розслідування цього питання є справою ДБР: "Бюро має розглянути всі обставини цієї справи і не голослівно, а довести, як воно було насправді. Якщо Єрмак переказав це від Президента, то я не бачу тут жодних ознак перевищення службових повноважень. Передача усної вказівки Президента не є перевищенням повноважень". 

"Крім того, не будемо забувати, що Єрмак не лише керівник Офісу, але й політичний радник Президента Зеленського в нормандському форматі. Він вповні міг висловити свою думку щодо того, що операцію можна відтермінувати. Але думка – не вказівка і Єрмак не керує розвідувальними органами України", – зазначив Арестович. 

Чому Зеленський та Єрмак не коментують ситуацію зі справою "вагнерівців"?

"Є штучно створений скандал, зроблений на емоціях, а є держава та державні інтереси. Думаю, що із завтрашнього дня держава почне вчиняти як держава: за процедурою, яка застосовується щодо витоку інформації, розголошення державної таємниці. А відповідати на інформаційні атаки, які дуже схожі на психологічну війну проти Офісу Президента, ні Президент, ні його Офіс не будуть. Вони будуть відповідати на питання, які перед ними поставлять правоохоронні органи. Думаю, це буде висвітлюватися так, щоб суспільство та медіа могли отримати відповіді на питання", – висловив свою думку радник керівника Офісу Президента. 

Наостанок  він прокоментував заяви Василя Бурби щодо того, що вказівку перенести операцію із затримання "вагнерівців" йому передав Андрій Єрмак.

"Якщо уявити, що його слова є правдою, тоді це не просто службовий злочин, а злочин, який має ознаки кримінального. Він не міг виконувати вказівки людини, яка не має права їх давати. Це дія, яка має кримінальне забарвлення та дуже тяжкі наслідки. Можливо, він герой, який ліг на амбразуру, аби викрити страшного шпигуна в Офісі, а можливо – людина, яка вчинила дуже непрофесійно і має, на мою думку, понести відповідальність", – підсумував Олексій Арестович.

Фото: BBC