war

Переривання вагітності: історикиня про ситуацію з абортами в Україні наприкінці ХІХ-початку ХХ століття

15.11.2021 р., 19:04

Наприкінці жовтня 2020 року, попри масові акції протесту, влада Польщі на законодавчому рівні заборонила аборти. Рік по тому маємо трагічні наслідки такого рішення: 6 листопада тисячі людей вийшли на вулиці польських міст у пам’ять про вагітну Ізабеллу, котра померла внаслідок септичного шоку в лікарні одного з міст Польщі. Українське радіо вирішило поглянути на еволюцію проблеми переривання вагітності в Україні з кінця ХІХ століття та поспілкувалося про це з кандидаткою історичних наук, доценткою Національного університету "Житомирська політехніка" Мариною Кругляк.

Програма:

Яке покарання за аборт було в Україні в кінці ХІХ-початку ХХ століття?

"Міра покарання за аборт в XIX столітті в Російській імперії, куди входила й Україна, залежала від того, чи він здійснювався з відома жінки чи ні. Статті кваліфікували цей злочин по-різному, відповідно було й різне покарання. Якщо здійснювався аборт без відома та згоди вагітної, то на лікаря чекала каторга до шести років і позбавлення всіх станових прав. Якщо внаслідок аборту відбувалося погіршення стану здоров’я жінки, тоді каторга становила 6-8 років, а якщо жінка помирала – 8-10 років. Окрім заслання, були ще удари батогами. 

Якщо ж аборт здійснювався з відома та за згодою вагітної жінки, то тут вже здійснювалося покарання і по відношенню до лікаря, й по відношенню до самої жінки. Йдеться про позбавлення всіх прав та заслання до Сибіру. Плюс була визначена кількість ударів батогами", – розповіла Марина Кругляк.

Відповідно до законодавчого рішення 1866 року, що було прийняте за правління імператора Олександра ІІ, який скасував кріпосне право, також існувало дві статті, які розподіляли покарання за аборт: "Покарання залишилося таким самим, проте прибрали удари батогами".

"На початку ХХ століття, 1903 року було видано нове "Уголовное уложение", яке замість заслання в Сибір пропонувало застосовувати ув’язнення. Наприклад, якщо жінка вдалася до аборту, то йдеться про три роки, людина, яка провела аборт позбавлялася практики на 1-5 років. Якщо аборт був без згоди вагітної жінки, то могло бути до восьми років. Але це все дуже умовно, оскільки практика свідчить, що такі питання, якщо розглядалися в суді, то вирок виносили присяжні. В газетах початку ХХ століття, зокрема, в "Киевлянине", можна знайти чимало інформації про те, що термін ув’язнення міг бути різним, а могли навіть й виправдати як акушерку, так і саму постраждалу жінку", – додала історикиня.

Хто робив аборти жінкам, якщо це було злочином?

"Якщо подивитися на інформацію в газетах початку ХХ століття, то існувала величезна кількість приватних клінік, які не писали відверто, що вони здійснюють аборти, але пропонували різні операції жінкам. Як на мене, поліція знала, що в таких клініках можуть здійснюватися аборти. Але високий рівень корумпованості поліції та взагалі системи влади, напевно, був одним з чинників, чому аборти робилися, але до відповідальності за це не притягували", – пояснила Кругляк. 

За її словами, якщо подивитися на офіційну статистику засуджених за переривання вагітності в Російській імперії, то їхня кількість є вкрай малою: "Це були величезні території і, наприклад, в 1902 році в цьому злочині було обвинувачено лише 26 осіб, а засуджено – 5. Найчастіше це стосувалося тих справ, де жінка померла внаслідок аборту".

"Разом з тим, жінки могли й самотужки вдаватися до переривання вагітності, поза клініками. Проте це було більш характерно для сільської місцевості", – наголосила історикиня.

Скільки коштувало зробити аборт?

"Вартість була різна і залежала від рівня закладу, де здійснювалося переривання вагітності. Могло бути й 1-2 рублі, якщо на добу, то й 3 рублі. На той час це були великі гроші", – зауважила Марина Кругляк.

Як приклад історикиня розповіла випадок з родини Михайла Булгакова: "В спогадах його першої дружини, коли вони були ще студентами, батьки були проти їхнього одруження. Напередодні вінчання вона всі гроші, які їй було виділено на посаг, витратила на аборт".

Які причини штовхали жінок робити аборти?

"Тут слід розрізняти, чи йдеться про жінку, яка живе в сільській місцевості, чи жінку, яка живе в місті. Якщо брати сільську місцевість, то можна згадати "Катерину" Тараса Шевченка й покритку, ставлення до якої було негативним. Тому однією з причин були дошлюбні статеві стосунки. Друга причина – це те, що тоді або не було засобів контрацепції, або вони тільки з’являлися й коштували тоді дуже дорого. Гумові засоби захисту коштували шалені гроші і їх могли собі дозволити лише люди, які проживали в місті й заробляли. Через це жінка народжувала стільки дітей, скільки їй дав Бог. Відтак проблемою була й величезна кількість дітей, яких треба нагодувати, тому причиною абортів були й матеріальні труднощі", – пояснила Марина Кругляк.

Якщо ж говорити про жінок-дворянок, то, за словами, історикині, дошлюбні сексуальні стосунки в їхньому середовищі були рідкістю. Тому, якщо жінка з такого прошарку вдавалася до аборту, це часто могло бути наслідком того, що вона мала стосунки "на стороні" під час шлюбу.

"Також на початку ХХ століття існувало таке поняття як "нова жінка": жінка, яка хотіла насолод, хотіла бути емансипованою, вчитися. Це еліта суспільства, яка теж хотіла кинути йому виклик й не бути типовими жінками, які сидять вдома й народжують дітей. Вони теж вдавалися до такої практики", – зазначила експертка.

Коли аборти почали легалізувати?

В 1920 році більшовики визнали аборт законним у Російській федеративній соціалістичній республіці і в липні 1921 року цей закон запровадили й в УРСР. Це був перший світовий досвід офіційного дозволу переривання вагітності. 

"Інші країни в цьому питанні є прикладом консерватизму в багатьох аспектах. В США аборти легалізували в 1973 році й попри це зараз в Сполучених Штатах є така ситуація, що штат Алабама забороняє аборти на своїй території, а 16 штатів ставлять різні обмеження до жінок, які хочуть вдатися до абортування.

В Китаї переривання вагітності дозволили в 1979 році, в Іспанії – в 1985 році, в Канаді – 1988 році, в Німеччині – в 1992 році. Буквально декілька років тому – в 2018 році – аборти легалізували Ірландія та Кіпр, минулого року – Аргентина та Нова Зеландія. А в цьому році переривання вагітності дозволила Південна Корея", – підсумувала Марина Кругляк. 

Фото: pixabay

Переривання вагітності: історикиня про ситуацію з абортами в Україні наприкінці ХІХ-початку ХХ століття

Новини по темі