"Догхантерство": від вбивства собак до вбивства людей – один крок?

"Догхантерство": від вбивства собак до вбивства людей – один крок?

Час від часу в ЗМІ та соцмережах виринають моторошні історії про "догхантерів" або мисливців на собак, які з власної ініціативи займаються жорстоким винищенням бродячих псів у містах. Такі особи пояснюють це убезпеченням людей від агресивно налаштованих тварин, проте в наш час людству доступні значно гуманніші методи контролю популяції собак. Крім того, в Україні, як і в більшості країн світу, жорстоке поводження з тваринами є кримінально караним діянням. Як викривають злочинців, які жорстоко поводяться з тваринами, чому вони це роблять та як вбивство тварин пов'язане із не менш страшними злочинами щодо людей – в програмі "Психологія злочину" на Українському радіо.

0:00 0:00
10
1x

У 2007 році Україну сколихнула справа дніпровських маніяків – молодих серійних убивць, на рахунку яких двадцять одна жертва. На досудовому слідстві вони зізналися, що в підлітковому віці жорстоко вбивали тварин і фільмували знущання. Їх не притягали за це до відповідальності і ніхто вчасно не зупинив. За кілька років вони вбили два десятки людей. 

Можливо, ці люди, а серед них – вагітна жінка і підліток, залишилися б живими, якби на зловмисників вчасно звернули увагу. Адже  випадків, коли в біографії вбивць виявляли факти знущань над тваринами, дуже багато, як в Україні, так і в усьому світі.  

Справа Олександра Короля

Одного грудневого вечора Ігор Бурдим зайшов у парк вигуляти свого пса. Прогулюючись, чоловік побачив особу, поведінка якої здалася йому дивною, адже чоловік ховався. Ігор вирішив з’ясувати, що робить ця людина у парку так пізно. 

Чоловік, який викликав в Бурдима підозри, почав пояснювати, що просто годував собак. Проте такий збіг обставин не здався Ігорю звичайним. Він вирішив гукнути поліцейських, аби ті підійшли до них, проте підозрілий чоловік раптом скочив на ноги та почав тікати. Він біг не стежками парку, а туди, де його важко було наздогнати, через кущі і дерева, дорогою розкидуючи у різні боки їжу, якою годував собак. Це викликало ще більшу підозру в Ігоря, який переслідував чоловіка доти, доки не вдалося схопити його за куртку біля паркану парку. І навіть коли Ігор тримав його за верхній одяг, той продовжував викидати через паркан залишки їжі.

При поліцейських чоловік помітно нервував й пояснити, чому тікав, не зміг. Говорив про те, що йшов із роботи, і що завжди має при собі корм, аби задобрювати собак, які поводяться агресивно. Поки встановлювали особу, почули голосне скавуління собак. Неподалік місця, де впіймали втікача, поліцейські виявили труп собаки. Підозра впала на чоловіка, який намагався втекти і заперечував, що труїв собак. Ним виявився місцевий мешканець Олександр, який жив неподалік парку.

Поліцейські одразу зробили підозрюваному змиви рук та спакували їх у конверт разом із фрагментом його кишені, щоби встановити, чи не містяться там залишки отруйних речовин. Також вони забрали собачий корм і чорний пакет із сосисками, які той нібито викинув під час втечі.

В той час на місце події приїхала й зооактивістка Світлана Лаврикова, яка дізналась про отруєння собак того вечора із соцмережі. Саме вона зупинила патрульних на бульварі Шевченка і, оскільки вже було пізно, попросила їх супроводити її в парк, аби перевірити ситуацію. Дорогою поліцейські, за її словами, натрапили на труп собаки.

Слідство та судовий процес над Королем

За результатами судово-ветеринарної експертизи, причиною смерті собак виявилося отруєння медичним лікарським препаратом, який застосовують для лікування туберкульозу в людини. Водночас, препарат є смертельно небезпечним для тварин й смерть наступає буквально за кілька хвилин. 

Залишки препарату виявили і в сосисках, які знайшли неподалік місця затримання чоловіка, і у змивах рук затриманого. Поліція відкрила кримінальну справу за статтею 299 Кримінального кодексу – жорстоке поводження з тваринами.

Фото: Львівська пошта

Слідство у цій справі тривало майже рік, а судовий процес – два. У залі суду Олександр Король розповів свою версію подій. Згідно з нею, того вечора він повертався додому від станції метро "Університет" через територію ботанічного саду імені Академіка Фоміна. Дорогою його нібито оточили агресивно налаштовані собаки, та оскільки Олександр мав при собі собачий корм, який купив для своїх домашніх тварин, він вирішив погодувати собак, аби відволікти їхню увагу від себе. Версія вже відрізнялася від тієї, яку він розповідав на місці події. Суд у неї не повірив.

Олександра Короля визнали винним за першою частиною статті про жорстоке поводження з тваринами, і засудили до шести місяців арешту та сплати судових витрат на суму в майже десять тисяч гривень, у зв'язку із залученням різних експертів. Олександр себе винним не визнав, і постійно повторював, що докази сфабрикували, навіть змиви з рук, а їжа, яку знайшли слідчі на місці події, не його.

Проте, оскільки розгляд справи затягнувся на три роки, строк притягнення до відповідальності Олександра Короля давно минув, і після судового процесу його звільнили. Про чоловіка, з рішення суду, відомо тільки те, що на обліку у нарколога чи психіатра він не перебував, раніше не судимий, характеризувався позитивно, одружений і має на утриманні малолітнього сина.

Як розслідують злочини проти тварин?

"Законодавство у цій сфері почали змінювати лише чотири роки тому. І хоча за знущання винні почали отримувати реальні строки замість смішних штрафів, воно все ще має дуже багато недоліків, які позначаються на розслідуванні справ", – вважає юристка, віцепрезидентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова.

Також новим для української судової практики  й поняття "судово-ветеринарна експертиза", яка найчастіше робиться силами та за гроші небайдужих волонтерів.

"Мабуть, усі бачили у фільмах про розслідування вбивств людей  сцену, де місце злочину огороджують жовтою стрічкою, і на місці довго працюють поліцейські. А потім тіло з місця події відвозять у морг. Проблема в тому, що моргу для тварин не існує. Взагалі. І в робочих інструкціях поліції немає обов'язку тримати десь тіло до того, як відкриють кримінальну справу і його повезуть на експертизу. Хіба що у власному кабінеті", – розповів провідний науковий співробітник лабораторії криміналістичних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса Іван Яценко.

Як наголосила Марина Суркова, зараз у правоохоронців не передбачено навіть спеціального автомобіля, який перевозить трупи тварин: "Адже трупи людей перевозять не в легкових поліцейських автомобілях на задньому сидінні чи в багажнику. Тому зовсім не виключено, що під час розслідування слідчі можуть попросити провести аналіз та зберігати мертву тварину самостійно". 

"Аби довести правоохоронним органам, що труп, який волонтери забрали на експертизу, і є тим трупом з місця події, існує практика використання фото- та відеофіксації на місці події і дуже детальний опис трупа. Від діяльності слідчих на місці події залежить те, чи визнає суд їхні докази належними, і наскільки міцною буде доказова база", – розповіла юристка.

Чому люди вчиняють злочини проти тварин?

"До чотирьох років, коли дитина починає досліджувати навколишній світ, вона використовує так звану пізнавальну агресію. Наприклад, дитина може смикати кота за хвіст. У такому випадку дорослі можуть звернути увагу дитини, що тварині боляче, і дитина вчиться контролювати свою агресію. Проте так відбувається не у всіх родинах", – розповіла медична психологиня, дитяча психотерапевтка  Оксана Степанюк.

Часто, за її словами, насильство щодо тварин – це результат ланцюгової реакції: "Є відома картинка, де намальовано, як тато накричав на маму, мама на дитину, а дитина – на кота. Тварини – ті, хто в більшості випадків, не можуть дати здачі. Саме тому вони стають об'єктом насильства". 

"Проте не виключено, що відбудеться зовсім навпаки: у тварині дитина знайде друга по нещастю, споріднену душу, і взагалі полюбить тварин більше, ніж людей. Але буває так, що реакція агресії переростає в задоволення. Інколи ця реакція стає звичною поведінкою, шляхом отримання задоволення. І насправді люди роблять це через унормоване насильство в сім'ї, тобто травму, і для них це є нормою,  або заради досягнення задоволення", – пояснила Степанюк.

Психологиня додала, що певну роль у поведінці таких людей відіграє і генетика, і відмінності у будові головного мозку, але переважно причини ховаються у травмах: "Такі травми відбуваються у дуже ранньому віці, зазвичай, у сім'ї. Проблема полягає в тому, що увагу на насильство можуть не звертати самі члени цієї сім'ї, оскільки проблемою це не вважають. Але, на жаль, такі травми у дітей можуть дійсно призводити до жахливих наслідків. Не завжди, але за певного збігу обставин".

Фото: Znaj.ua

Останні новини
Продати Patriot для України можуть країни Європи або Близького Сходу — експерт
Продати Patriot для України можуть країни Європи або Близького Сходу — експерт
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук