Обирай пісні. Визначай переможця

Рекордні жнива-2021: скільки зернових зібрали в Україні та чи зможуть їх вберегти від "мишей". Розповідає експерт

30.08.2021 р., 16:09

За попередніми оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, цього сезону очікуються наступні валові збори: пшениця ― 30,7 млн тонн, що на 23% вище показника минулого року та є рекордним показником за історію незалежності України; ячмінь ― 10,1 млн тонн, що на 33% вище показника минулого року; ріпак ― 2,6 млн тонн, що на 3% вище показника попереднього року; горох ― 529 тис. тонн, що на 10% вище показника минулого року. Про це повідомила пресслужба УКАБ. Що допомогло аграріям встановити рекорд в ефірі Українського радіо розповідає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Програма:
Ведучі:

Що сприяло тому, що в Україні цьогоріч вдалося зібрати такий врожай

Це гарна новина, вона надихає нас на нові звершення.

Я думаю, що справа не в погоді, а в тому, що є концентрація на розвитку цієї галузі і позиція селян, які відстоюють свої права і можливості. Наші фермери досягли високих результатів завдяки тому, що застосовують сучасні технології, використовують новітні підходи. Я багато подорожував і можу сказати, що жодна країна не має такої історичної спадковості у сільському господарстві як наша. І в Канаді, і в Бразилії, якщо йдеться про сільське господарство, то там обов’язково серед фермерів є українці, які туди принесли якісь новації. Хоч трохи цього року нам допомогла і погода, адже минулоріч вона була жахливою.

Сьогодні дійсно треба застосовувати сучасні технології, мова навіть не про нові комбайни чи сівалки ― це цілий комплекс, який діджеталізується або програмується, щоб кожен крок, кожен квадратний метр на полі знаходився під контролем, зокрема відбувається живлення ґрунту, диверсифікована подача корисних речовин, контроль посіву. Я знаю, що раніше пшеницю сіяли 180-220 кг/га. Нині ж рахують не в кілограмах, а в мільйонах насінин, які треба покласти в землю. Також є процеси, які контролюють догляд, виконують поверхневе сканування тих вегетативних рослин, які починають сходити, щоб побачити бур’яни і зрозуміти як їх звідти забрати. Маленькому фермеру краще заходити в такі сегменти, де він заробить більше за агрохолдинг. Єдине, чого нам треба боятися ― не агрохолдингів, а монополій.

Читати далі: "У нас є такі українці, яких треба боятися, що вони з землею роблять" - Милованов про запуск земельної реформи

Чи подешевшають товари на українських полицях

Звинувачувати тих, хто доглядає за полями не можна тому, що витрати на вирощування врожаю в нас дуже стрімко зростають. Немає такої позиції у складовій витрат, яка залишалася б незмінною. Найменш, на жаль, змінювалася заробітна плата, але й вона зростає, адже ми втрачаємо людей, які їдуть у Польщу та інші країни. Ціни на все зростають, тому фермери на цьому не наживаються. 

Бувають такі випадки, коли в якомусь напрямку збільшується ціна. Так минулого року це відбулося з соняшником, тоді був величезний дефіцит на олію. У нас шалена конкуренція з сировиною, адже у чотири рази більше потужностей з переробки соняшника. Тоді селяни отримали прибуток, проте загалом не можна говорити, що вони заробляють на цьому шалені гроші, бо це неправда.

Чи вдасться зберегти врожай

На жаль, "миші" в державних підприємствах з’їдають врожай. Минулого року ми побили рекорд, коли зникло понад 200 тисяч тонн зерна у Державній продовольчо-зернової компанії,  у Аграрному фонді, Держрезерві. Тоді казали, що відбулося страшне нашестя гризунів, які з’їли врожай. Потім деякі експерти говорили, що якщо взяти гризунів з усього Європейського Союзу, то і їм би не вдалося з’їсти стільки зерна. Я жартував, що з півночі до нас один президент відправив усіх гризунів.

Елеваторів наразі у нас достатньо. Якби ми не продавали велику кількість зерна, то їх не вистачало б. Однак зерно весь час у русі, тому наповненість сховищ становить дві третини, якщо брати середній показник. Під час збирання врожаю є заповненість і на 100%, інколи виникає дефіцит, але тоді зерно перевозять на більшу відстань, за 5-10 кілометрів. Зараз триває будівництво елеваторів, але не вистачає коштів для цього. Нам не треба думати про те, як швидше зібрати і продати зерно, адже його ще треба залишити і переробити. З зерна можна зробити ще десятки видів продукції, щоб отримати у 5 разів більше прибутку.

Чи зможе Україна експортувати готову продукцію, а не сировину

Треба говорити не лише про зерно, а й про сировину, яку ми виробляємо загалом ― це продукція тваринництва, зерно, олійні культури. Щоб все це переробити і отримати з цього максимальну кількість похідних продуктів, нам потрібно 75-80 мільярдів доларів інвестицій. І я не можу сказати, що це багато. Можу наводити приклади Бразилії, яка після певних реформ щороку в середньому отримувала 15,6 мільярдів доларів для аграрного сектору. Наша країна може отримувати не менше 10 мільярдів доларів на рік. За 10 років ми могли модернізуватися і збільшити валову продукцію аграрної сфери у 3 рази. Уявіть собі, щоб це було. Ця галузь стала б шаленим важелем впливу навіть на глобальну політику, бо продовольчі товари сьогодні важливіші за зброю. Ми кілька разів пропонували владі як зробити перший крок у напрямку формування такого джерела фінансування ― створити іпотечний земельний банк, який би мав приблизно 30 мільярдів доларів, передати державні землі сільськогосподарського призначення в забезпечення. Такі кошти пішли б на розвиток сільських громад чи на інші проекти, які пов’язані з сільським господарством. Тоді б нам ще треба було б залучити до цього мінімум 700 тисяч робітників. Це питання №1.

Читати далі: Екзотичні фрукти замість зернових: що фермери почнуть вирощувати в Україні через зміну клімату

Скільки неврахованої землі обробляють в Україні

Думаю, що мінімум третина землі знаходиться у тіньовому обігу. Це велика проблема. 

Ми також маємо пропозицію щодо подолання цього, адже є різні інструменти: фіскальні, організаційні. На жаль, жоден проект не реалізували.

Чи може посуха в США та в Бразилії поповнити український бюджет завдяки експорту

Лише за тиждень у нас ціна на зерно зросла до 310 доларів за тонну, а тиждень тому вона складала 270 доларів. Стрімке зростання пов’язане з тим, що американське Міністерство сільського господарства робить гучні заяви про втрати врожаю країни. Ціни зростають, тому фермери трохи на цьому заробляють.

Китай також має проблеми і теж намагається достукатися до нашого ринку.

Чому Україна закуповує більше пальмової олії, якщо у нас є соняшникова

Вона дешевша, але є шкідливою для здоров’я, про що потрібно знати. У нас багато її додають до тих продуктів, які потім називають органічними. 

Є питання стосовно того, скільки ми будемо сіяти соняшнику, чи зможемо ще збільшити обсяг. Ми можемо й більше його отримувати, але треба більш прискіпливо підходити до технологій. Я думаю, що нам вдасться це зробити і ми будемо допомагати людям жити краще.

Читати далі: Якою буде ціна на яблука в Україні: прогноз експерта

Зазначимо, Міністерства аграрної політики та продовольства України проінформувало, що станом на 29 липня пшениці обмолочено 3,8 млн га (55% до прогнозу) при врожайності 44,5 ц/га, намолочено 16,9 млн тонн; ячменю обмолочено 1 млн 671 тис. га (68% до прогнозу) при врожайності 41,1 ц/га, намолочено 6 млн 863 тис. тонн; гороху обмолочено 180 тис. га (77% до прогнозу) при врожайності 22,5 ц/га, намолочено 405 тис. тонн.

Лідерами зі збору врожаю з початку збиральної кампанії є Херсонська (урожай зібраний з 90% площ) і Миколаївська (74%) області.

Фото: pixabay.com

Рекордні жнива-2021: скільки зернових зібрали в Україні та чи зможуть їх вберегти від "мишей". Розповідає експерт

Новини по темі