Мобільний додаток

Економіст Пендзин про гроші від МВФ, інфляцію та структуру української економіки

25.08.2021 р., 19:08

Перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова написала у себе в соціальних мережах, що Міжнародний Валютний Фонд переказав Україні 1,9 мільярдів спеціальних правозапозичень ($2,7 млрд.) Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі Українського радіо пояснив, що це за гроші і як їх може витратити Україна.

Програма:
Ведучі:

Чому МВФ виділив гроші Україні

Це є внутрішня грошова одиниця, внутрішня валюта, яка емітується Міжнародним Валютним Фондом і ходить у розрахунках між державами. Тобто, це не є паперові гроші, це не є грошові одиниці, за які можна щось купити, це є система розрахунку між країнами- членами МВФ. Таких країн є 190. Кожна має свою квоту в межах МВФ і ,власне, з метою боротьби з наслідками пандемії, з метою відновлення світової економіки МВФ прийняв безпрецедентне рішення збільшити особисті рахунки країн на суму, яка відповідає їх квоті в МВФ.  Загальна сума - це 650 млрд. доларів, квота України становить 2,7 млрд. доларів або 1,9 млрд спеціальних правозапозичень. 

Ці правозопозичення вільно конвертуються у бідь-яку валюту і тими грошима можна розрахуватися по суверенних боргах держави.      

Про програму stand -by по постійну співпрацю України з МВФ

Програма Stand-by - це є кредит. Коли ми говоримо про 2,7 млрд. доларів - це є подарунок. Але в силу того, що Україна цього року є великим боржником, ми маємо величезне погашення - близько півтора мільярда у вересні. І взагалі, коли ми з вами відкриємо бюджет 2021-го року, то побачимо, що цього року и мали віддати боргів на 450 мільярдів гривень, і ще ми з вами маємо дефіцит державного бюджету на рівні 243 мільярдів гривень, для того його рефінансувати, потрібно було запозичити оті гроші. Тому що  ми розуміємо, що є дефіцит - це перевищення наших видатків над нашими доходами. Тобто, ми отримали грошей менше, але хочемо витратити більше. Для того, щоб витратити більше, треба звідкись ці гроші взяти. Знову ж запозичення. 

Чи не спровокує виділення грошей МВФ інфляцію у світі

Ми говоримо про 650 мільярдів. А давайте подивимося на нашого великого партнера США, там "качнули" 2 трильйони. Давайте подивимося Єврозону: "качнули" 1,2 трильйони тільки в цьому році. Цю "накачку" вони називають кількісне пом’якшення. Це такий евфемізм, адже ми розуміємо, що товарної маси більше не стає, стає більше грошей, що обернулося в інфляцію, наприклад, в доларовій зоні, інфляція вже 5,2%. Такого не було давно. Ми зараз розуміємо, що, коли ми маємо в Україні 10,2% інфляції, це частинка імпортованої інфляції. Тому що ми сидимо в імпорті,  ми присутні на світових сировинних ринках. Адже ми маємо проблему, що досі є класичним варіантом колоніальної економіки, яка продає сировину і робочу силу, а навзаєм отримує товари довгострокового використання. І ось цю структуру економіки треба міняти, якщо ми хочемо бути багатою країною. А вона власне і зумовлює нашу присутність на сировинних ринках, які сьогодні розпухають, тому що вони постійно накачуються нічим не забезпеченими грошима. Ми маємо 35% росту цін на продовольство в світі. Такого не було дуже давно. 

Все залежить від того, куди використати цю емісію. Якщо її використати на збільшення соціальних видатків,  це призведе до різкого зростання інфляції, бо це проїдання. Якщо ви отримали гроші і використали їх у інвестиційні проекти, ця емісія позитивна.    

Куди Україна використає гроші МВФ

Частина піде у валютні резерви НБУ, частина піде до головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерства фінансів. Ми розуміємо, що Мінфін буде їх використовувати, виходячи з розпису державного бюджету. Тут ми розуміємо, що нічого дивного не буде: минулого року в нас був прийнятий бюджет на 2021 рік де були чітко зазначені статті видатків. Туди воно все й піде. Напевне, підуть і в соціальні видатки.         

Про проєкт Бюджету-2022

Якого дива сюди так терміново приїздить моніторингова місія МВФ? Тому що її цікавить саме це запитання, що ж з Бюджетом наступного року. Перше, що їх цікавить - це макроекономічні показники , що будуть закладені, наскільки вони будуть реалістичні. також їх цікавить дефіцит, який буде закладено на наступний рік. Тому що у нас, як правило, дефіцит, який у нас вимагають кредитори - це 2,5 - 3% від ВВП. В зв’язку з пандемією та кризовими явищами, МВФ пішов назустріч ще минулого року, і нам давали в 2020-му 280 мільярдів гривень дефіциту, при тому, що в нас в середньому було 70-80, в цьому році - 243 мільярди. Тобто, наступний рік чітко дає розуміти: поблажок не буде, скорочуйте, хлопці, дефіцит. Ми розуміємо, що буде менше можливостей для видаткових статей. У нас в бюджеті є захищені статті: соціальні виплати, повернення боргів, і є незахищене. Це ремонти, капітальні видатки - те, що бюджет заключає господарські договори на виконання тих чи інших послуг із господарюючими суб’єктами - це незахищене. Ми рік закриваємо дуже гарно, частина цих грошей піде на розрахунки за наші борги з тим же МВФ.

Про зміну структури економіки України

Карт-бланш в руках сьогоднішньої влади. Вона може це зробити, є розуміння як це робиться. У влади є та можливість, яка, при її реалізації, змінить парадигму української економіки. Є розуміння інституцій як це зробити. Ми ж розуміємо, що нас ніхто не чекає на світових ринках високотехнологічної продукції. І наші партнери категорично не хочуть нас там бачити. І для них значно вигідніше використовувати Україну як місце реалізації товарів вироблених у їхніх країнах. Україні треба проводити певну політику, яка має на меті максимально зацікавити український бізнес у створенні тут глибокої переробки. Ми є найбільшим виробником аграрної продукції, ми шалено щасливі, що ми виробляємо аж 70 мільйонів тонн зерна. Для того, щоб проїсти, нам потрібно тільки 20. З хімічними сполуками, які виробляються при переробці зерна, питання відкрите. Адже ми є експортером аграрної сировини. При тому, що у світі фантастично зростає дефіцит продовольства, перше питання для України: переробка аграрної продукції у сировину.

Олег Пендзин, фото: Фейсбук

Економіст Пендзин про гроші від МВФ, інфляцію та структуру української економіки

Новини по темі