Чи мало сенс повернення дітей до школи з 5 травня: позиція психолога та вчителя

Чи мало сенс повернення дітей до школи з 5 травня: позиція психолога та вчителя

З 5 травня у Києві та інших містах діти знову пішли до школи. Чи хочуть вони туди повертатися, як мотивувати дитину повернутися до очного навчання, якщо вона не має бажання, та чи буде з часом дистанційне навчання витісняти класичну форму отримання шкільної освіти Українському радіо розповіли заступник директора школи з навчальної роботи Володимир Онацький та старша викладачка кафедри психології та педагогіки Києво-Могилянської академії Оксана Брик.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Позиція психолога

"Повернення дітей за парти фізично певною мірою буде  поверненням психоемоційним, проте не повністю. Такий тривалий карантин  сприяє дезадаптації до школи. Іншими словами, за цей час діти від школи відвикли: як учні молодших класів, так і старшокласники. Але сам факт повернення до школи буде сприяти психоемоційному включенню. Інша справа – ставлення до цього. Й тут багато залежить і від індивідуального ставлення, і від конкретики тієї чи іншої ситуації, але, як правило, ставлення негативне. За час карантину від школи відвикли і тепер повернення до навчання виглядає як не дуже бажане. Багатьма школярами повернення на три тижні сприймається з питанням: навіщо, якщо можна було повернутися з осені?", – розповіла Оксана Брик.

Експертка зауважила, що беззаперечним плюсом очного навчання в школі є можливість для учнів спілкуватися з однолітками і, власне, на цьому влада й мала б робити акцент: "Хоч це й дещо утопічно звучить, але щоб діти поверталися в школу з радістю, вартувало б зробити невеличке свято – свято зустрічі, повернення до школи. Проте воно мало би бути неформальним, без урочистих лінійок".

"Але буває й таке, що дитина не хоче йти до школи. Повернення в школу для дитини завжди пов’язане із психологічною напругою: може зрости тривожність, нервовість, прокинутися давні страхи. Сповільнення соціальних зв’язків сприяє невпевненості в собі. Тому дитина може боятися йти в школу чи бути невневненою. Разом з тим, батьки також можуть бути тривожні, невпевнені, роздратовані. Вони можуть хотіти, щоб дитина пішла в школу і одразу все налагодилося. Але так не буває", – наголосила експертка.

Принагідно вона зауважила, що аби мотивувати дитину повернутися до очного навчання, не варто її лаяти як загалом, так і за погані оцінки: "Тут причина може бути в страху або протесті зі сторони дитини. Батькам треба бути в контакті зі своєю дитиною, не повчати її, а розмовляти з нею довірчо. Варто обговорювати те, що дитині цікаво, що її турбує, розібратися в причинах, чому дитина не хоче в школу й робити це делікатно. Це підтримує дитину, створює в неї враження впевненості в собі та контролю ситуації. Крім того, це підтримка батьків, що для дитини завжди дуже важливо. Також дітям завжди треба демонструвати впевненість в собі, оптимізм, позитивне налаштування. Всі ці настрої передаються дітям".

Позиція вчителя

"Повернення до школи мало сенс, ми всі цього бажали й хотіли повернутися, всі хотіли живого спілкування, а не онлайн.  Школа – це перш за все спілкування, а всі втомилися від замкнутого простору. Хотілось вже вирватися на свободу, а школа – це певною мірою і є свобода, тому що діти знаходяться в своєму середовищі і їм тут комфортно і зручно", – розповів Володимир Онацький.

За його словами, школа має навчити дитину, як вчитися далі самій, відтак дистанційне навчання не погіршить українську освіту, якщо в суспільстві буде запит на високу якість знань: "Освіта не закінчується набором формул чи прикладів. Це філософія, здатність до опанування нових знань, яка проходить крізь все життя".

Разом з тим, Онацький наголосив, що не розуміє, навіщо було закривати на карантин школи, де в класах вчиться по 5-7 учнів: "Я не бачу сенсу закривати такі школи, класи і переводити їх на дистанційне навчання, адже там можна забезпечити відстань між учнями. Якщо в нас по 30 з чимось учнів в класі –це одна справа. Але якщо в якихось селищах учнів 5-7 і випадків коронавірусу не було, то доцільності там закривати школу, де після не було інтернету, зв’язку, я не бачу".

"Треба індивідуально підходити до кожної школи: чи є сенс закривати її в окремому населеному пункті, селі і переводити на дистанційку, коли немає технічних засобів для навчання", – підкреслив вчитель.

Наостанок Володимир Онацький торкнувся питання, чи буде в подальшому онлайн-освіта витісняти очну форму навчання: "Все залежить від ставлення того, хто навчається, і того, хто навчає. Якщо немає запиту учня і він приходить лише для того, щоб гарно провести час зі своїми однолітками, а не для навчання, то онлайн-освіта йому також не допоможе. Якщо ж в родині сформовано запит на освіту, цьому приділяється увага, тоді буде результат".

Фото: pixabay