Валютні кредити українців сконвертують в гривню. Як це працюватиме?

Валютні кредити українців сконвертують в гривню. Як це працюватиме?

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті". Законом передбачено проведення реструктуризації всіх валютних споживчих кредитів, за якими грошові зобов'язання повністю не погашені. При цьому всі грошові зобов'язання за такими кредитами повинні бути конвертовані в гривню за офіційним курсом, встановленим Національним банком на день реструктуризації. Більше про це в ефірі Українського радіо розповів юрист, аналітик Андрій Вігірінський.

0:00 0:00
10
1x

Чому рішення про реструктуризацію валютних кредитів є популістичним 

З точки зору електоральної, людської, те, що я зараз буду пояснювати буде виглядати як захист функціонерів на ринку банківських послуг. Але треба розуміти, що банки є джерелом коштів для громадян і споживачів. Кошти, які використовують громадяни і споживачі йдуть в тому числі на стимулювання та зростання економіки всередині країни. Тобто споживчі витрати так чи інакше стимулюють і сплату податків, і зростання ВВП тощо. Не зовсім приємною є ситуація для суб'єкта, який займається бізнесом, коли держава встановлює йому конкретні правила поведінки, які полягають, припустимо, в регулюванні відсоткових ставок, за якими відбувається реструктуризація. 

У цьому законопроекті держава визначила для суб'єкта бізнесу, тобто для суб'єкта вільних ринкових відносин, те, скільки він повинен заробити чи може заробити в тих відносинах, де позичальника ніхто не зобов'язував брати кредит чи позичальника ніхто не вводив в оману з приводу стійкості гривні. А якщо і вводили, то це державні службовці, а не представники банків. Бо фіксований курс гривні, який існував до 2014 року у розмірі 7,99 гривень, це був результат діяльності органів державної влади, а не банківської структури. 

Тому коли ми говоримо, як у подальшому періоді стимулювати внутрішній попит, за даними Національного банку і опираючись виключно на його макроекономічні та інфляційні звіти, ми можемо зрозуміти, що драйвером зростання економіки повинні бути споживчі витрати, тобто витрати домогосподарств. Ці витрати будуть у різних сферах. І фінансовий ресурс, який буде використовуватись для цих витрат, часто буде залучатись у банків. І банку доведеться як мінімум скрупульозно підходити до перевірки тих боржників, які звертаються за отриманням кредиту, підходити більш скрупульозно до забезпечень, змінювати і враховувати всі ризики. А від цього об'єм кредитування буде зменшуватись. І доступність цього буде зменшуватися.  Це не зовсім добре для ринку банківських послуг, тому що коли органи державної влади приймають ретроспективні рішення, мотивуючи свої дії тим, що хтось намагався нажитись на громадянах України, я перепрошую, але будь-який бізнес — це так чи інакше комерційна діяльність з метою отримання прибутку. Навіть у магазині, де ви купуєте хліб, на вас теж хтось наживається. Тому тут є непослідовність, але вона притрушена чималою кількістю популістичних гасел на кшталт того, що банківські установи є ворогами, які працюють в синергії з політиками. Але це в дійсності не так. Тому що якщо ви вважаєте, що банк вчиняє невірно, для цього існує регулятор — Національний банк. Тому фактично органи державної влади часто перекреслюють ті реформи, якими хизуються. 

Тому у цьому ключі мова швидше про послідовність державної політики. Я розумію, що валютні споживчі кредити вже давно за великим рахунком перекриті сформованими резервами у кожному комерційному банку. І їм би, напевно, скоріше хотілося, щоб ці історії, які пов’язані зі споживчими кредитами і заборгованістю, яка не обслуговується, були закриті. Тому що вони псують статистику їхньої прибутковості і змушує їх додатково формувати резерви, тобто заморожувати кошти у випадку їх неповернення.  Ми живемо в парадигмі валютних кредитів. Вже 7-8 років кредити реструктуризують, списують чи намагаються простити. І ми все рівно не можемо вирватися з цього замкнутого кола. Зараз Верховна Рада вже прийняла чергову спробу це питання закрити, хоча у минулому році вони приймали кодекс про банкрутство в Україні, і начебто в межах цього кодексу встановлювався мораторій, процедури реструктуризації. І цією реструктуризацією користувалися, коли боржник безпосередньо звертався до банківської установи і вони знаходили порозуміння і компроміс як з конвертацією гривні, так і у відсоткових ставках. І це були договірні відносини, а не відносини, які насаджувались в силу законодавчих актів. 

Про те, чи стане доступною іпотека та чи знизиться активність банків на ринку іпотеки 

Мені здається, ми звужуємо поняття іпотеки лише до програм, які фінансуються частково за рахунок державного бюджету. Але це ширше поняття. Якщо я не підпадаю під критерії фінансування іпотеки за урядовою програмою, тобто у мене одне житлове приміщення, в якому я проживаю на праві власності, але я хочу його покращити  і придбати інше, то я йду в в комерційний банк і прошу у них кредит чи розстрочку під конкретне житлове приміщення. На мої правовідносини з банківською установою програма Кабміну аж ніяк не поширюється. Тому що з точки зору законодавства я фактично куркуль, тому що в мене вже є квартира. А банк мені пропонує з огляду на інфляційні очікування, з огляду на розмір депозитних ставок, з огляду на всі ризики, які пов'язані з макроекономічною ситуацією в країні з відсотковою ставкою на 10 чи 15 років у розмірі приблизно 15-20% річних. Напевно, я не буду клієнтом цієї банківської установи і не буду користуватися іпотекою. І відповідно не куплю квартиру. Очевидно, ми допускаємо, що програма уряду з іпотекою у розмірі 7-10% поширюється на категорію громадян, для яких це житло є першим. Крім того, воно буде в окремих будинках, окремих категорій з окремими лімітами площі. І воно не дасть поштовху ринку будівництва, який є драйвером зростання економіки. Коли сповільнюється процес будівництва в країні в силу обставин відсутності фінансових ресурсів, то  відповідно один із елементів, який забезпечує зростання доходів до державного бюджету, зникає. 

Банки у будь-якому випадку не будуть пожвавлювати фінансування іпотеки щонайменше протягом шести місяців. Тому що цим законопроєктом на п’ять місяців продовжено мораторій на стягнення предмету іпотеки. Відповідно протягом двох місяців з моменту набуття чинності цим законом ті громадяни, які є боржниками за споживчими кредитами у валюті, отримають право звернутись до банку з вимогою чи проханням про реструктуризацію. Буде коло суб'єктів, яке з такими зверненнями до банку не звернеться. Як наслідок, їхній предмет іпотеки через півроку стане тим об'єктом, на який можна звернути стягнення. Тобто не погасивши кредит, ти його не реструктуризував, у банку є є рішення суду про те, щоб предмет іпотеки стягнути на власну користь, і банки зрозуміють, чи працює механізм забезпечення кредитів. Якщо це нерухоме майно банк як кредитор зможе забирати у громадянина і потім продавати на аукціонах, тоді є шанси на те, що банки зрозуміють, що цей вічний мораторій знятий, і вони можуть вступати у нормальні ринкові відносини, де їхні ризики по іпотеці забезпечені житлом, і це житло вони можуть забрати і в подальшому його реалізувати. за таких умов у нас буде пожвавлення на ринку. Але я думаю, що як тільки такі перші справи підуть у суди, то Верховна Рада в силу гуманістичного підходу до громадян продовжить відповідний мораторій. 

Фото: pmg.ua