"Якщо завтра війна": Мусієнко про те, чи перейде до нової гарячої фази російсько-українська війна

"Якщо завтра війна": Мусієнко про те, чи перейде до нової гарячої фази російсько-українська війна

Наприкінці березня Російська Федерація вдалася до ескалації конфлікту на Сході України. Зокрема, 26 березня внаслідок обстрілу з боку російських окупантів на Донеччині загинули четверо українських військовослужбовців, ще двоє зазнали поранень. Також за повідомленнями української розвідки, Росія стягнула до державного кордону України 28 батальйонних тактичних груп. Відтак 1 квітня міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що Сполучені Штати Америки готові підтримати Україну в разі ескалації російської агресії, а НАТО оголосило підвищений стан спостереження за ситуацією в нашій державі. Про те, який розвиток подій може очікувати нас в найближчому майбутньому, чи справді сьогодні існує небезпека та чи варто у випадку повномасштабної загрози чекати допомоги від США Українське радіо поспілкувалось з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Що відбувається на кордоні України та Росії?

"Якщо виходити з того, що Верховний головнокомандувач в ці дні поїхав на Близький Схід, то я роблю висновки, що не все так погано, як може здаватися. Або ж демонструється безпечність української влади по відношенню до того, що відбувається", – висловив свою думку Олександр Мусієнко.

Експерт зауважив, що зараз є активні маневри та переміщення російських військ поблизу державного кордону з Україною: "Я не скажу, що такого не було раніше, тому що Росія систематично вибудовує оточення довкола України через військові бази, створення нових військових містечок. Вони будують нові склади паливно-мастильних матеріалів та арсенали для зберігання боєприпасів, відновлюють військові аеродроми, перебазували штаб армії з Нижнього Новгорода до Воронежа, ближче до України. І взагалі найбільше частин з’являється саме у Воронезькій області, а Воронеж – це близько 300 км до Харкова".

"Зараз цих військ, принаймні оцінюючи те, що дає американська та українська розвідки, налічується біля 4-5 тисяч військового контингенту, які перекидаються та зараз пересуваються по Ростовській області. Існує ймовірність, що вони таки перейдуть на контрольовану ділянку російсько-українського кордону і підуть на посилення угруповань військ першого і другого армійського корпусу на окупованій Росією території", – розповів Мусієнко.

Він зауважив, що з даних, які є у відкритому доступі, видно, що Росія перекидає артилерію та танки. Тобто йдеться про те, що вже й так присутнє на окупованій частині України: "Весь процес дуже потужно висвітлюється інформаційно та робиться так, аби на українську владу та суспільство здійснювався психологічний тиск. Щодо того, наскільки це становить загрозу, то за певними напрямами на лінії фронту можуть бути проблеми. Можлива ескалація та серйозні провокації з боку ворога. Проте не думаю, що такий контингент може посилити угруповання військ, які там є, для того, щоби піти в повномасштабний напрямок тільки по цій ділянці. Я розглядаю такий можливий варіант, що це може бути відвернення уваги по окремих напрямках для того, щоб здійснювати маневри по інших".

"Росія показує, що ми підтягуємо саме ці сили, дивіться. Це все поширюється. І в принципі до відбиття атак саме такої техніки та зброї українська армія цілком готова: є бойовий досвід, зараз проходять бойові навчання. Але це може бути відволікаючим маневром від чогось більшого, що зосереджується на кордоні на лінії Харківської, Сумської та Чернігівської областей. Там зосереджена авіація, крилаті ракети, іскандери", – зазначив Мусієнко. 

Експерт наголосив, що треба бути дуже пильними, оцінювати обстановку по всій лінії кордону й відпрацьовувати різні сценарії, не зосереджуючись тільки на тому, що є зараз на окупованій території та лінії розмежування.

Яка військова ситуація в Криму?

"В Криму безпрецедентне збільшення кількості російських підрозділів і техніки порівняно з тим, що було до анексії. За оцінками деяких аналітиків та інституцій, може бути накопичено до 40 тисяч військових у Криму. Інформація різна, але йдеться приблизно про цифру від 30 до 40 тисяч. Ситуація така, що навіть інфраструктури та військових об’єктів не вистачає, тому окремі роти військових просто розміщують у санаторіях", – розповів Мусієнко.

Проте, на його думку, сухопутна техніка, яку Росія перекинула в Крим, не складає великої загрози: "Найбільшу загрозу, на мій суб’єктивний погляд,  електричні  дизельні човни, які обладнані крилатими ракетами типу "калібр". Там є військова авіація, вони збільшують потужно. І, звичайно, це морський компонент: серйозну загрозу становлять військові кораблі, які є в Криму".

"Ми говоримо про Крим, скупчення військ на Донбасі та те, що туди рухаються війська і з боку Воронежа. Тижнями раніше була інформація про те, що Росія перекидала військових і по Білорусі. Тому можемо побачити, що напівкільце, яке Росія намагається створити вздовж України на рубежах українсько-російського кордону, стає все більшим і більшим. Плани щодо оточення України певною мірою реалізовуються і з боку Росії немає дій на примирення", – наголосив Олександр Мусієнко. 

Чи варто чекати на допомогу від США?

Експерт звернув увагу, що останнім часом риторика Сполучених Штатів Америки щодо України зводиться до повідомлення про те, що в разі загострення конфлікту Україна не залишиться сама. За його словами, Росія та президент Путін своїми діями намагаються перевірити реакцію президента Байдена та його нової адміністрації, перевірити, якими будуть дії США та чим вони відрізнятимуться від дій попереднього президента: "Мені дуже хотілося б, щоб та підтримка, про яку зараз говорить президент Байден, виходила й у практичні цілі щодо підтримки обороноздатності та боєздатності України. Йдеться про збільшення видатків на летальне озброєння, які нам надають Сполучені Штати Америки, підтримку розвідувальними даними, підтримку в акваторії Чорного моря, що безпосередньо роблять американські кораблі та кораблі інших країн-членів НАТО, які здійснюють з українськими ВМС патрулювання".

Фото: DW