Обирай пісні. Визначай переможця

Протести на Банковій: конституційне право чи вандалізм та наруга над державними символами?

23.03.2021 р., 18:35

20 березня під Офісом Президента України відбулась акція, в рамках якої мітингувальники вимагали переглянути справу Сергія Стерненка та Андрія Антоненка, реформувати судову систему та відправити у відставку Генпрокурора Ірину Венедіктову та Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Акція завершилася побиттям кількох вікон, розмальованим фасадом Офісу Президента та підпалом головної таблички на будівлі. Офіс Президента оцінив збитки в 2 мільйони гривень. Події вже кілька днів поспіль активно обговорюють як правоохоронні органи, експерти та народні депутати, так і звичайні громадяни. Що сьогодні відбувається в політикумі та суспільстві, про що свідчать подібні акції та якими можуть бути їхні наслідки Українське радіо поспілкувалось з експертом з конституційного права Богданом Бондаренком, політологом Олександром Антонюком та політтехнологом, спеціалістом з управління репутацією Олександром Кондратенком.

Програма:
Ведучі:

Чи є протести на Банковій унікальними для України?

"На мою думку, нічого екстраординарного не відбулося. Певний час не було протестів саме на вулиці Банковій, тому що вона була закрита. Але сказати, що відбулося щось нереально нове, не можна. Щодо розбитих шибок чи розфарбованих вікон, то декілька років тому Офіс Генерального прокурора спостерігав досить схожу картину", – висловив свою думку Богдан Бондаренко

Він наголосив, що навколо ситуації з акцією під Офісом Президента буде розслідуватися питання наруги, проте підозри правоохоронців мають містили належне обґрунтування, фактаж та роль кожного з учасників у цьому процесі: "Зараз є величезна кількість людей, які емоційно підтримують дії органів правопорядку. Але це емоційний аспект. Якщо правоохоронці дійсно бачать в діях окремих протестувальників той чи інший склад злочину, я – за обґрунтування, доведення та скерування в суд".  

"Межа реалізації права на мирне зібрання дуже тонка, це складне питання. Прикладів, де реалізація права, а де – навіть не вчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень, а обмеження свободи інших, досить багато. І межі по багатьох аспектах ще навіть не встановлено", – пояснив експерт з конституційного права. 

Акція підтримки vs акція дискредитації

Бондаренко наголосив, що нинішня влада в широкому сенсі досягли своєї мети: "Котрий день замість того, щоб обговорювати причину протесту, обговорюється його форма. Суспільний фокус було переключено. Хоча це не означає, що це було змодельовано спеціально".

"Плюс всі ці обговорення багато в чому залишилися лише в межах соціальних мереж. Ця "війна" сотень-тисяч знаків залишається в межах київського фейсбуку. Для багатьох це не є кричущою проблемою, яка настільки сильно хвилює українців", – зауважив Богдан Бондаренко. 

З ним погоджується і політолог Олександр Антонюк, який зауважив, що в даному випадку свою роль зіграла епатажна картинка з протестів на Банковій: "Дана акція зробила дві складові: переключила суспільний інтерес та дискредитувала справу Стерненка. Якщо ми говоримо про громадську думку не пасіонарної частини населення, то, на мою думку, була проведена реальна спецоперація". 

"У Франції, Сполучених Штатах подібні речі відбуваються. Жертв, слава Богу, немає, тому треба вникнути в суть справи, що відбувалося. Крім Стерненка, я би ще переключив увагу на Ріффмастера, адже ця тема починає зміщуватися в акцентах. А на рівні політичного істеблішменту потрібно приглядатися до порядку денного, зокрема йдеться про те, що в нас відбувається з судовою системою", – зазначив Олександр Антонюк.

Чому поліція допустила акти вандалізму?

Політтехнолог Олександр Кондратенко вважає, що протест на Банковій викрив значну поляризацію суспільства: "Але, якщо повернутися до суботніх подій під Офісом Президента, то треба дивитися на те, що відбулося з точки зору ЗМІ, як вони цю подію трактують. Є два наративи, які просуваються не тільки в соцмережах, але й на телеканалах. По-перше, канали та лідери суспільної думки розганяють тезу, що організував таку акцію Петро Порошенко. Я особисто не бачу жодного мотиву, аби він був до цього причетний. Якби Петро Олексійович хотів провести акцію з розфарбовуванням стін Офісу Президента та побиття шибок, то це постріл собі в ногу. 

Другий момент полягає в тому, що правоохоронні органи ніяк не діяли. Спочатку це нібито була мирна акція, але в певний момент почалися акти вандалізму, які в демократичній країні правоохоронні органи мали б припинити", – наголосив Кондратенко. 

Експерт зауважив, що тактично успіх цієї акції був саме у МВС і очевидці стверджували, що серйозних сутичок між поліцією не було, вона фактично відпустила все на самотік: "Але правоохоронні органи діють лише за наказом, але такого наказу не відбулося. Тому міністр МВС Аваков цим показує, що якщо Зеленський захоче розвернутися в якийсь інший бік від тих груп впливу, які зараз на нього тиснуть, то може бути і ось так. Використовують таку технологію залякування і Офіс Президента тепер має це зауважити". 

"Також Офіс Президента використовує таку акцію ще для того, щоб перебити інформаційний простір, адже в нас зараз дуже серйозна проблема з боротьбою з ковідом та економічні негаразди", – висловив свою думку Олександр Кондратенко. 

На його переконання, влада намагається дискредитувати та маргіналізувати вуличні протести в цілому: "Тим паче, що в нас велика кількість людей виступає ще проти арешту Ріффмастера, а від результатів справи по Шеремету залежить доля самого Авакова".

"Фігура Стерненка більше послаблює потенціал вулиці, бо в нього немає підтримки в пересічного громадянина. І акти вандалізму та те, як їх подають ЗМІ, тільки шкодять, зокрема, й самому Стерненку", – підсумував Олександр Кондратенко.

Фото: Главком

Протести на Банковій: конституційне право чи вандалізм та наруга над державними символами?

Новини по темі