Міжнародний жіночий день: у чому суть свята?

Міжнародний жіночий день: у чому суть свята?

Про передумови заснування свята 8 березня, зміну його суті протягом столітньої історії та гендерну нерівність в ефірі Українського радіо розповідає директорка Фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва та експертка з гендерних питань Ольга Дунебабіна.

0:00 0:00
10
1x

За результатами дослідження групи "Рейтинг" 68% респондентів зазначили, що будуть святкувати Міжнародний жіночий день 8 березня, а 29% не будуть. Відомо, що за межами пострадянського простору свято менш популярне, хоча воно визнане ООН пам’ятною датою. Ольга Руднєва пояснює, чому  суть свята не лише в листівках і тюльпанах: "8 березня – насамперед нагадування про рівність прав жінок і чоловіків у світі.  Коли я занурилася в історію цього свята, то зрозуміла, що воно не про те, коли чоловік має стояти у фартушку і готувати раз на рік для жінки оладки і дарувати квіти. Це більше про боротьбу за рівні права жінок та чоловіків. Ми вже маємо рівні права майже у всьому, але жінки все ще не мають ті ж самі можливості, які мають чоловіки. Тому це радше про набуття жінками тих самих можливостей, які мають сьогодні чоловіки. Хтось святкує свято жіночності хтось святкує свято весни, хтось святкує рівність прав чоловіків та жінок. Звісно хотілося, щоб права жінок обговорювалися 365 днів на рік, але добре, що ми маємо принаймні тиждень, коли можемо зробити якийсь акцент і ще раз висловити свою думку, щодо статусу жінок сьогодні у світі".

Ольга Руднєва розповідає, що передувало заснуванню свята Міжнародного жіночого дня: «У 1908 році в Америці відбувся страйк жінок, які працювали на фабриці. Вони вимагали скорочення робочого дня, підвищення зарплати, тому що жінки завжди отримували менші заробітні плати, ніж чоловіки за ту  саму роботу, і третє – надання права голосу. Жінки лише сто років мають право голосувати. Пізніше Клара Цеткін на Міжнародній жіночій конференції заснувала свято Міжнародного жіночого дня. Безумовно це було свято про боротьбу жінок за рівність прав. За сто років суть свята змінилася, проте зараз ми повертаємося до того історичного сенсу, якого надавали цьому святу  жінки, які виходили на марші, страйки тощо. Вони не вимагали бути кращими за чоловіків чи отримувати більше, ніж чоловіки. Вони просто вимагали рівних прав і можливостей».

На запитання, які стереотипи існують в Україні щодо жінок і їхньої діяльності експертка зазначає: "Ми якось робили дослідження, яке показало, що рівень стереотипізації жінок жінками значно вищий, ніж у чоловіків. Тобто, жінки мають стереотипи до жінок більші, ніж чоловіки. Ми самі себе стереотипізуємо. Ми ці стереотипи виховуємо у своїх доньках, синах. Навіть у школах у нас дівчатка вишивають, а хлопчики складають автомати чи конструктори.  Дівчатка не бігають на перервах, а хлопчики не плачуть".

Держстат повідомляє, що за підсумками минулого року зарплати жінок в Україні були на 18,6% меншими, ніж зарплати чоловіків. Ольга Дунебабіна пояснює, чому виникає така нерівність "Насправді така ситуація спостерігається по всьому світу. Дослідження Міжнародної організації праці в 2019 році показало, що гендерний розрив по оплаті праці у світі становить 20%. Тобто жінки отримують на 20% менше, ніж чоловіки. Така ситуація є навіть у найрозвинутіших країнах Європи. Причини нерівності оплати праці чоловіків та жінок практично однакові в усіх країнах. Ставки зазвичай при прийомі на роботу однакові. Проблема з різною оплатою праці починається вже після того, як чоловік чи жінка приходять на роботу. Жінки отримують менше доплат, тому що існує версія, що жінка – берегиня родини і в першу чергу вона має звертати увагу на свою сім’ю. Друга проблема полягає у тому, що часто жінки працюють у так званих фемінізованих галузях – соціальні сфери, культура, медицина, освіта. При цьому в цих же галузях жінки рідше обіймають керівні посади, а  частіше займають посади нижчої ланки, де відповідно нижчі зарплати. Саме ці причини викликають гендерний розрив в оплаті праці".

На запитання, чи є такі сфери, де шальки терезів або рівні, або схиляються на бік жінок експертка зазначає: "Позитивну динаміку принаймні по Україні показує фінансова і страхова сфера. Там іде ситуація до вирівнювання заробітних плат жінок і чоловіків. Але при цьому є сфери, де розрив по країні становить до 35%. Це, наприклад, сфери культури і спорту. Проте це офіційні дані Держстату. Як ми знаємо, багато хто працює в тіньовій економіці, не отримує офіційну зарплату і там просто неможливо сказати, яка ситуація насправді".

Фото: Рівне Медіа