Мобільний додаток

Наслідки підвищення Нацбанком облікової ставки. Пояснює експерт

5.03.2021 р., 21:00

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних з огляду на пришвидшену інфляцію на початку 2021 року. Про це 5 березня під час пресконференції заявив виконуючий обов’язки Голови НБУ Юрій Гелетій. Посадовець пояснив, що підвищення ставки спрямоване на поступове повернення інфляціїї до цілі у 5% в умовах відновлення економіки. Чому зросла інфляція і чи можна її зараз контролювати в ефірі Українського радіо коментує експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Який вплив в умовах пандемії та кризи мала низка рішень НБУ щодо зниження облікової ставки

Облікова ставка є достатньо дієвим механізмом, щоб стримувати інфляцію чи стимулювати ріст економіки. Облікова ставка — це вартість грошей. Коли ми говоримо про облікову ставку, то називаємо цифру, під яку комерційний банк може отримати рефінансування Національного банку України, тобто взяти кредит. Це найнижчий рівень вартості грошей у країні. Коли ми говоримо про 6-6,5%, то це означає, що під такий відсоток комерційний банк може взяти рефінансування. Від цієї цифри залежить доля комерційного кредитування, бо від неї формується ставка кредитів на ринку. Від цього залежить і величина під яку комерційний банк може запозичити депозит. До деякої міри ставка рефінансування є маяком для фінансової системи України з точки зору формування приблизної величини ціни на гроші. Ще є й інший спосіб визначити приблизну ринкову ціну грошей  — це той відсоток, під який держава залучає облігації внутрішньої державної позики гроші. У вівторок, 2 березня, Міністерство фінансів змогло залучити 11,5 мільярдів гривень під ОВДП. Середня ставка від 9,5% до 10,5%. Це приблизно така вартість грошей під облігації внутрішньої державної позики. Чому важливий цей відсоток, який дає Національний банк України? Чим він дорожчий, тим дорожче комерційний кредит. Чим дорожче комерційний кредит, тим менше бізнес зможе взяти ті гроші, тим менші будуть ціни. Таким чином це працює. Таким чином ставка рефінансування впливає на інфляцію у країні. Коли ми подивимося на наших сусідів, великі і потужні країни, то вони йдуть по шляху максимального здешевлення грошей, щоб активізувати внутрішню економіку. У Європейського центрального банку, у Федеральної резервної системи США така політика отримала назву "кількісного пом’якшення". Це означає, що вони встановили ставку рефінансування по своїх кредитах комерційним банкам на рівень 0%, тобто вони абсолютно безкоштовно дають гроші при тому, що комерційні кредити в цих країнах є на рівні 1,5%, що дуже дешево.

Чи реально в умовах України зробити так само як в США та Європі

При всьому бажанні, якщо ми захочемо щось купити на зовнішньому ринку, тоді повинні платити вільно конвертованою валютою. За українську гривню на зовнішньому ринку нам нічого не продадуть. У той же час ми залюбки продаємо за євро і американський долар свої товари. Тобто ті валюти є резервними, їх економіки є потужними і ці гроші абсолютно спокійно обслуговують світовий ринок. Тому вони можуть собі дозволити встановити ставку рефінансування по своїй системі на рівні 0%, а по деяких системах навіть мінусову савку. Якщо Україна буде максимально здешевлювати гроші, то отримає надзвичайно високий рівень інфляції. Ми, до речі, маємо у 2015 році досвід, коли у нас було 42% інфляції. Це було надзвичайно важко для економіки. Тому, напевно, варто встановлювати реальну цифру ставки на фінансування. Я думаю, що Національний банк України таку ставку сьогодні встановив. 6,5%  — це оптимальна цифра, яка відповідає внутрішній фінансовій політиці. 

Якщо в січні йдете на локдаун , то не варто чекати в першому кварталі зросту ВВП. Ви йдете на локдаун з метою захисту здоров’я людей, свідомо розуміючи, що зменшується обсяг виробництва, збільшується безробіття, збільшується обсяг соціальних виплат. Ці речі достатньо між собою пов’язані. На сьогоднішній момент Україна жорстко інтегрована в світові ринки. Ми є потужним виробником аграрної продукції. Аграрний обсяг експорту України становить 50% від загального експорту, що ми вивозимо в сусідні країни. Тобто ті ціни, які сформуються сьогодні на світовому ринку по аграрній продукції, є внутрішніми цінами України. А світ демонструє великий ріст цін на аграрну продукцію. На внутрішньому ринку відбуваються ті самі процеси. Ці процеси пов’язані з зовнішнім ринком і тиснуть на наших громадян. Таким чином прискорюється інфляція всередині країни і Національний банк мусить щось зробити, щоб інфляція не була більше 8% чи 10%. Тому піднімає ставку рефінансування. Збільшення вартості грошей і є стримування та відновлення української економіки. 

Читати далі: Про контрольовану інфляцію, приватизацію та депозити в банках розповідає економіст Савченко

Прогноз інфляції на перше півріччя 2021 року

У бюджеті на 2021 рік стоїть 7,5% інфляції. Вся дохідна частина, номінал ВВП пораховані, виходячи з 4,6% росту української економіки. Треба розуміти, що ці речі між собою пов’язані. Сьогодні ми вже бачимо, що не вкладаємося в графік росту української економіки. Ще ми маємо розуміти, що цей загальний обсяг, який закладено, під нього сформована дохідна частина бюджету, податки. Ми маємо чітко сформований рівень дефіциту державного бюджету, погоджений міжнародними кредиторами. Цк достатньо складні процеси. Коли ми говоримо про рівень інфляції в першому півріччі. то маємо розуміти, що він напряму залежатиме і від ефективності Національного банку України, чи чекає нас з вами третій локдаун, що у нас буде з відновленням української економіки. Є різні сценарії. Якщо говорити про реалістичний, то ми будемо знаходитися у межах того таргету, який встановив Нацбанк  — це 5%. Думаю, за перше півріччя у нас буде інфляція на рівні 2-2,5%. 

Нагадаємо, з червня 2020 року в Україні діяла ставка 6% річних, НБУ з минулого літа кілька разів ухвалювало рішення про збереження її на тому ж рівні.

Фото: suspilne.media

Наслідки підвищення Нацбанком облікової ставки. Пояснює експерт

Новини по темі