Мобільний додаток

Висока вода: еколог про те, як готуються в Україні до весняного водопілля

23.02.2021 р., 12:22

Сильні морози в Україні змінили відлиги, що супроводжуються активним таненням снігу. В урядовому розпорядку постало питання щодо протипаводкової директиви підготовки до можливого підняття рівня води внаслідок інтенсивного танення снігу із початком весняного сезону. Попередньо урядовці прозвітували, що для недопущення негативних наслідків від впливу руйнівної дії паводків на всій території країни у водогосподарських організаціях Держводагентства створили 345 аварійних бригад. Чи є підстави побоюватись підтоплень і як Україна готується до можливого весняного водопілля Українському радіо розповів еколог міжнародної благодійної організації "Екологія. Право. Людина" Богдан Кучеренко.

Програма:

"Водогосподарська обстановка, наприклад, на каскадах Дніпровських водосхових зараз в межах норми. Там ще є вільна ємність у водосховищах, обсяг підтримується. І, враховуючи, що снігопади в нас не можна назвати аномальними, а водосховища побудовані кількадесят років тому, вони розраховані на проходження таких повеней. Не можна сказати, що ситуація склалась загрозлива. Катастрофи ми не очікуємо, проте може статись все, що завгодно, адже погода на тривалий термін непередбачувана", – розповів Богдан Кучеренко.

За словами експерта, в умовах можливих паводків в першу чергу належно має підготуватись система моніторингу та сповіщення всіх, хто може постраждати  внаслідок раптового підняття води. Окремо варто слідкувати за технічним станом самих водосховищ. 

"Настільки мені відомо, по водосховищах регулярно проводять обстеження на рахунок їхнього технічного стану. Вони, звісно, певною мірою є застарілими, проте не можна сказати, що їхній стан критичний. Інфраструктура перебуває на задовільному рівні", – наголосив Кучеренко.

Також експерт детально розповів в ефірі Українського радіо й про урядову Протипаводкову директиву: "Це документ ЄС, який був прийнятий ще в 2007 році. В Європі вже тоді зрозуміли, що паводки і повені траплялися протягом тисячоліть і траплятимуться надалі. Тому, оскільки ми не вкладали гроші в дамби, не обмежували вирубки лісу, була прийнята директива ЄС про оцінку ризиків затоплення. Суть в тому, що перш за все має бути проведена оцінка ризиків затоплень різних територій. Тобто мають бути визначені ділянки річкових басейнів, де є найбільші ризики затоплення, й відбувається карстування цих ділянок". 

"В Україні вже визначено найбільш небезпечні з точки зору затоплень ділянки для девяти річкових басейнів. Зараз розробляються плани управління ризиками затоплень: ДНСН має розробити всі плани до липня наступного року, а перші плани мають бути розроблені вже в березні цього року", – розповів Богдан Кучеренко. 

Принагідно експерт зауважив, що на Закарпатті вже почалась весняна повінь: "В окремих річках останні дні рівень води трохи знизився, тому що повінь достатньо розтягнута в часі. Проте Закарпаття – гірський регіон, де часто формуються паводки".

"Разом з тим, більше страждають від повеней рівнинні регіони, тому що в  горах щільність населення не така висока. І коли вода стікає з гір струмками і формується у великі річки, найбільш вони розвиваються в низині. Часто це відбувається й тому, що русла річок були сильно випрямлені, побудовані дамби. Вода дуже швидко виводиться на рівнину і затоплює її", – підсумував Богдан Кучеренко.  

Фото: pixabay

Висока вода: еколог про те, як готуються в Україні до весняного водопілля

Новини по темі