"Мінські домовленості не мають майбутнього. Це тупик": Гавриш про шосту річницю "Мінську-2"

"Мінські домовленості не мають майбутнього. Це тупик": Гавриш про шосту річницю "Мінську-2"

12 лютого 2015 року на саміті у Мінську після багатогодинних переговорів "Нормандської четвірки" було затверджено комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей з метою деескалації збройного конфлікту на сході України. Проте сьогодні минає шоста річниця підписання "Мінську-2" та 201 день перемир’я на Донбасі, а обстріли на Донбасі не припиняються. Зокрема, вчора, 11 лютого, було вбито двох українських військових. Тож про те, чи є майбутнє в Мінських угод, Українське радіо поспілкувалось з політиком, доктором юридичних наук, академіком Національної академії правових наук Степаном Гавришем.

0:00 0:00
10
1x

"Це не конвенційний документ, перетворений, на жаль, в гібридну і досить потужну зброю проти України. Вчора Європарламент в резолюціїї визнав домовленості безальтернативними, а сьогодні Лавров, який пригрозив ЄС розірвати з ним відносини, назвав його не убієнним документом. Логіка світу і Росії цілком співпадає, але проблема в тому, що сторони – Росія, Україна та наші союзники – читають його по-різному", – розповів Степан Гавриш. 

Експерт підкреслив, що Росія вважає, що не брала участь в тексті Мінських угод і не несе відповідальності за їх виконання: "З точки зору Москви, в тексті угод є дві сторони – Україна і ОРДЛО. З точки зору України та наших союзників, Росія несе відповідальність за війну на Донбасі та анексію Криму". 

"Мінські угоди не служать способом пошуку ані площадки для перемовин, ані формули миру чи завершення війни. В зв'язку з цим, вони не мають майбутнього. Це тупик, в яком ми опинилися за дій попередньої влади", – наголосив Гавриш. 

Він зауважив, що варіантів виходу з цієї ситуації не так багато: "Ясно лише одне: нам треба називати причину, чому ці Мінські угоди були прийняті. І вона, скоріш за все, одна: угоди мали торпедувати і пробити Будапештський меморандум. Не випадково Лавров заявив, що Мінські угоди стали міжнародним документом й визнані резолюцією Ради безпеки ООН". 

"Це гібридний, складний і невизначений документ, на який буде спиратися Росія", – наголосив Степан Гавриш. 

Інше завдання Мінських угод, на думку академіка, полягає в тому, аби визнати факт громадянської війни всередині України і змусити Київ нести за це відповідальність: "Також йдеться й про можливість керувати процесом гібридної війни не тільки з боку союзників Росії, але й втягувати в це світове співтовариство".

Нагадаємо, що цього тижня Президент України Володимир Зеленський прибув разом з послами країн Великої сімки з робочою поїздкою до Донецької області. Перебуваючи там, Президент наголосив на тому, що Україна не дозволить російським найманцям зірвати перемир'я, адже, за його словами, режим припинення вогню потрібен тільки Україні. 

"В Зеленського, на жаль, немає маневру. Він підписав у Парижі протокол про перемир'я і не досягнув відповідних гарантій з боку Москви, які дали б можливість Україні звернутися або до міжнародних арбітрів, або до відповідальності Росії через міжнародні суди. Ми опинилися в ситуації, коли через політичну спробу заморозити конфлікт шляхом сепаратної домовленості, до якої підштовхнули Зеленського і він погодився,  конфлікт не заморозився. Він перебуває у низкій стадії війни,  але вогнева активність продовжується", – пояснив Гавриш. 

Він наголосив, що втрати українських військових – це цілковита відповідальність українського генерального штабу, комаднування ЗСУ перш за все в зоні протидїі російській агресії. 

"Як мені відомо, контрснайперські підрозділи були відкликані з лінії вогню. В цьому контексті ми не знайшли військову тактику, яка б дозволила активно протидіяти. Треба міняти стратегію, проте я не бачу навіть натяку, що це може статися. Ми будемо діяти до кінця, виходячи із можливості збереження політично поганого, але не найгіршого, сценарію, який відбувається на Сході", – підсумував Степан Гавриш.

Фото: DW