Як громади відновлюються після пандемії COVID-19: досвід Херсонщини

Як громади відновлюються після пандемії COVID-19: досвід Херсонщини

Спад економіки, закриття частини малого та середнього бізнесу, нові умови праці, скорочення персоналу, перехід в онлайн, виклики у сфері охорони здоров’я, доступ до освіти – усе це соціально-економічні наслідки пандемії коронавірусу. Рік життя у стані невизначеності та адаптації до нових умов підштовхує місцеві громади, владу, бізнеси шукати можливості для відновлення соціально-економічного потенціалу регіонів. На цьому шляху регіональні та місцеві органи влади стикаються з проблемами в оцінці впливу коронавірусу на економічну та соціальну сферу в регіоні. Відтак, щоби почати вихід з кризи варто об’єднати зусилля і знайти для цього нові можливості. Як оцінити збитки, завдані пандемією, у всіх сферах суспільного життя? Яким має бути шлях до соціально-економічного відновлення регіонів? Які можливості мають громади та місцева влада для поступового повернення до нормального життя? Про це говорив керівник програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов у програмі “Активізація з Людмилою Тягнирядно”.

0:00 0:00
10
1x

Пандемія б’є в саме серце людського розвитку. На жаль, під її впливом посилилась нерівність. І про що треба думати в першу чергу – як нікого не залишити осторонь під час відновлення після кризи. Тобто звертати увагу на потреби найбільш вразливих верств населення, громад, – говорить керівник програми ПРООН з розвитку регіонів, керівник проєкту Місцеве соціально-економічне відновлення Мустафа Саіт-Аметов.

У минулому році ПРООН разом із іншими агенціями ООН провели низку досліджень впливу пандемії в різних країнах, у тому числі в Україні. Зокрема, проведено понад 50 досліджень для оцінки масштабу пандемії в України, опитування серед домогосподарств, малого і середнього бізнесу в 24 областях України.

Дійсно, пандемія дуже серйозно вилинула на зменшення доходів домогосподарств, витрат домогосподарств, на доступ до базових послуг – медичних і соціальних, на психологічний стан, на економіку і бізнес… У 84% домогосподарств зменшилися доходи, приблизно 8% малих і середніх підприємств опинилися на межі банкрутства, – зауважив Мустафа Саіт-Аметов.

Отже, за його словами, потрібно посилювати систему охорони здоров’я, впроваджувати політики підтримки незахищених верств і сприяти економічному відновленню. З особливим фокусом саме на малому і мікробізнесі.

Українському уряду вже представлені дослідження ООН, які містять рекомендації з відновлення. І минулоріч у продовження цієї діяльності  ПРООН запровадила проєкт “Місцеве соціально-економічне відновлення” (англ. – Local socio-economic recovery, LSER), пілот – у Херсонської області. Тут реалізовано п’ять ініціатив, які спрямовані на соціально-економічне відновлення регіону, громад після кризи, що зумовлена пандемією СOVID-19.

Наприклад, одна з ініціатив спрямована на розвиток туризму навколо озера Сиваш і Лемурійського озера, знаного як Рожеве озеро. Тут промаркували туристичні маршрути і об’єднали їх у «Соляну дорогу», яка пролягає через 8 локацій, виготовили та встановили спеціальні туристичні знаки. Придбали велосипедну стоянку з 10 велосипедами, 12 альтанок. І вже цього літа на озері можна буде покататися на катамарані. Або відвідати фестиваль – мобільну сцену для проведення культурних заходів також придбано.

Наша громада – невелика, всього 4500 населення. В нас відсутні потужні промислові комплекси, натомість є природне багатство – озеро Сиваш, яке відоме своїми лікувальними властивостями та мальовничими пейзажами. Тож зайнятість населення –  саме в туристичній сфері, в яку є потреба інвестувати і яку розвивати, створювати нові можливості для розвитку малого і середнього бізнесу, що постраждав за пандемії. Звісно, ми скористалися цією можливістю”, – розповіла телефоном Таміла Зозулінська, заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Присиваської територіальної громади Херсонської області.

Тим часом Ірина Сахацька, керівниця відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Скадовської міської ради, розповіла про втілену разом із ПРООН ініціативу своєї громади: “Ми стикнулися з проблемою надання адміністративних послуг. Дуже багато людей похилого віку, людей із обмеженими можливостями не могли дістатися до ЦНАПу для того, щоб отримати якусь довідку або подати документі для отримання соціальних пільг, виплат. Чимало було випадків прострочення термінів переоформлення паспортів… Тому ми вирішили податися на проєкт “Місцеве соціально-економічне відновлення” і зрештою отримали таку необхідну допомогу – мобільний, пересувний центр, із яким виїжджаємо додому до громадян, які цього потребують, для надання адміністративних послуг”.

Представниця Скадовської міської ради також закликала інші громади бути проактивними, ініціювати зміни, шукати підтримку для їх реалізації і використовувати наявні можливості.   

За словами Мустафи Саіт-Аметова, загалом під час пілоту в Херсонській області надійшло близько 60 ініціатив. Із них обрали 10 – ті, що нагальні, що можна швидко виконати і що не потребують великих капіталовкладень – і об’єднали в п’ять тематичних кластерів: розвиток туризму і створення робочих місць, підтримка соціального підприємництва, доступ до якісних медичних послуг і діагностики, покращення доступу дітей із малозабезпечених родин до онлайн-освіти, а також покращення доступу вразливих верств населення до якісних адміністративних послуг.

Решту місцевих ініціатив внесли до більш широкого плану для подальших дій. І в цьому році, вже за підтримки Великобританії ми продовжуємо ці зусилля. Зараз реалізовуємо наступні ініціативи, – повідомив керівник програми ПРООН з розвитку регіонів.

На фото: керівник програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов