Легалізація зброї: чи готові українці? Відповідають експерт із самозахисту, юрист та психіатр

Легалізація зброї: чи готові українці? Відповідають експерт із самозахисту, юрист та психіатр

На порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт про обіг цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. Народні депутати мали розглядати документ на цьому тижні, але не дійшли до нього. Профільний комітет наголошує на тому, що закон треба приймати. Він передбачає, зокрема, наявність посвідчення власника зброї та технічний паспорт з інформацією про власника, не мають протипоказань та судимостей. Чи на часі у нашому суспільстві прийняття документу, Українське радіо розпитувало експерта із самозахисту, юриста та психіатра.

0:00 0:00
10
1x

Про нюанси законопроєкту розповідає експерт із самозахисту "Демсокири"

У законопроєкті, розповідає експерт із самозахисту "Демократичної сокири" Єлисей Холодовський, зазначено, що зброю можуть отримати ті громадяни України, які не мають судимостей або вони зняті. "Наприклад, багато учасників Майдану мали судимості, а потім вони були зняті після Революції Гідності. З юридичної точки зору це означає, що у них немає судимостей. Насправді зміниться, що громадяни України отримають можливість набувати у власність пістолети. Я нагадаю, що зараз громадяни України мають право набувати у власність засоби для відстрілу набоїв з гумовими кулями. І то — навіть не всі громадяни, а тільки певні категорії громадян,  треба бути робітником поліції, суду, державним службовцем, журналістом і з 28 років до того ж".

Однак, каже він, в законопроєкті є багато суперечливих речей. Наприклад, перелік причин з яких громадяни можуть втратити право на зброю, як тимчасово, так і довічно. "Там є така норма, згідно з якою громадяни України, які виражають непокору поліції, можуть втратити право. Насправді за це можна притягнути будь-яку особу за участь у мітингах, в акціях громадянської непокори, у демонстрації. Тобто, вийшов, просто постояв, виявив громадську позицію, тебе взнали й – позбавили права на зброю".

Також у документі є інші заходи, які Єлисей Холодовський називає незрозумілими. Наприклад, дозвіл отримувати у власність пістолети, але заборона на револьвери. "Це взагалі не зрозуміло, тому що конструкція гарна для самозахисту, і здебільшого є на озброєнні у багатьох країнах, саме для самозахисту. Можливо народні обранці турбуються, що револьвер не викидає гільзу, та буде важко знайти щось. Насправді двостволка мисливська теж не викидає, але це найбільш розповсюджена зброя в країні", – пояснює він.

Наразі, говорить Холодовський, в Україні є наказ Міністерства внутрішніх справ за № 622. "Там повністю розписано хто має право на зброю, як її зберігати, там є і правила поводження зі зброєю, виробництво, зберігання зброї та її перевезення. Там великі напрацювання насправді. Але це тільки внутрішній наказ МВС". Як же діє закон, експерт наводить приклад сусідньої Молдови, яка тоді ж отримала незалежність і також має також "гарячу точку" - Придністров’я. "Вони походили той же самий шлях як і ми у 90-ті, вони зіткнулися з війною, відсутністю грошей. Але вони зробили Закон "Про зброю", вони зробили, що кожен, хто має зброю не з кримінального минулого, може зареєструвати. І громадяни Молдови зареєстрували пістолети й там зброя, яка не мала кримінального минулого, тепер є у законному обігу, законному володінні громадян".

"Якщо в найбіднішій країні Європи дозволяється таке володіння зброєю, то це призведе до фактичного надання ліцензії на відстріл" – юрист

Експерт із кримінального права Григорій Усатий вважає, що питання легалізації зброї актуалізувалося через те, що українців не залишає відчуття страху, незахищеності. Він суперечить Єлисею Холодовському з приводу "молдовського досвіду": "Я можу перефразувати слова експрезидента Леоніда Даниловича Кучми, що Україна – не Молдова. Тут аргументи не можна приймати як переконливий. Ну, хоча б тому, що за розміром території, за кількістю населення Молдова значно менша за Україну. Площа України більша за території Молдови у 20 разів. І варто зазначити, що навіть студента 1-го курсу юридичного факультету може засвідчити аксіому, що рівень злочинності й покращення правопорядку у першу чергу залежить від інших чинників — активізації економіки держави, ефективної роботи судових і правоохоронних органів і виконання вимог чинного законодавства".

Він вважає, що прибічники законопроєкту у тому варіанті, що є, пропонують фактично замінити правоохоронні органи правом на самозахист. "Не треба забувати, що це може призвести до численних випадків самосуду, суду Лінча, перевищення меж необхідної оборони, і, як найгірший варіант, до створення приватних армій. Ці армії можна буде використовувати для різних акцій. Можна буде створювати кримінал під виглядом різноманітних охоронних структур, військово-спортивних клубів" Також експерт прогнозує масові звільнення правоохоронців через небажання наражати себе на високий ризик під час проходження служби.

Перед тим, як запроваджувати такі законодавчі ініціативи, переконаний він, необхідно встановлювати надійні запобіжники, для того щоби запобігти настанню потенційно негативних наслідків. "Наприклад, там зазначається, що не повинен мати медичних протипоказань. Але не зазначається, які саме протипоказання. І тут-таки для медичних працівників відкривається корупційне поле – ось цьому видам, цьому не видам і т.д. Автори законопроєкту пропонують такі критерії як відсутність судимості. Але ж нагадую, як юрист, що судимість знімається чи погашається. Це означає, що навіть особа, яка була засуджена за насильницькі злочини, вона після погашення або зняття судимості вважається такою самою особою як і законослухняний громадянин. І матиме право на придбання гладкоствольної вогнепальної зброї".

Крім того, зазначає юрист, в час економічної кризи буде спостерігатися дискримінація. "Щоб придбати нормальну одиницю зброї потрібно мати близько 800-1000 євро. А чи у всіх є такі гроші чи на сьогодні громадянин все ж таки віддасть перевагу витратити їх на життєві потреби?"

Наскільки безпечно дозволяти вільне володіння зброєю в українському суспільстві – пояснює психіатр

Якщо казати у контексті можливості придбання короткоствольної зброї, пояснює психіатр Дмитро Лебедєв, то українці нічим не відрізняються від населення інших європейських країн. І застороги щодо придбання зброї мають бути такі ж самі, як і в інших країнах. "Однак хочу наполягати на наступному – в суспільних дискусіях на цю тему, часто відзначають, що чи внаслідок корупції чи інших якихось недолугих медичних обстеженнях, людина психічно неврівноважена зможе одержати дозвіл. Хочу підкреслити, що медичний висновок на право володіння вогнепальною зброєю не є остаточним документом, який надає людині змогу придбати зброю".

Медик наголошує, що в Україні існує так звана "презумпція психічного здоров’я" – кожна людина вважається психічно здоровою, поки не доведено протилежне. "Таким чином, на момент огляду, людина може бути без ознак психічного розладу, проте може бути якась історія перебування чи обстеження в психіатричній службі – так званий психіатричний облік. В попередні роки МОЗ цей облік скасував. Проте, є нагальна проблема його зберегти й фактично він зберігається. В процесі періодичного психологічного, психіатричного та наркологічного огляду, які проходить людина на час володіння зброєю, особа своїм підписом підтверджує, що вся інформація яку вона надає – правдива і він готовий нести відповідальність, коли вона не відповідає дійсності".

Ілюстративне фото: depositphotos.com