Україна за підсумками маркетингового року 2019-2020 стала другим експортером у світі після США за обсягами експорту усіх зернових культур. "Коли починався карантин деякі аналітики писали про колапс міжнародної економіки. Про те, що світ повернеться ледь не до феодальних часів, коли не буде сполучення між країнами, автомобільний, морський транспорт стане і ми знову повернемося до натурального господарства. На щастя такі песимістичні прогнози не здійснилися. Міжнародна економіка трішки зависла, але в принципі розвивається досить нормально. Коли ми говоримо про Україну, яка є складовою частиною міжнародної економіки, то у нас також усе добре. Якщо говорити про зерно, як основну частину усього експорту, то саме завдяки йому ми вийшли з кризи. Незважаючи на неврожай і менший експорт зерна, Україна втрималася. Однак звісно краще було би експортувати не зерно, кукурудзу, ячмінь, а борошно, комбікорм, макаронні вироби тощо, щоб додана вартість лишалася в Україні. Адже коли ми в чистому вигляді експортуємо зерно, ми по суті все більше і більше стаємо сировинним придатком світової економіки. Крім того, ми експортуємо залізну руду, в основному в Китай. Якщо в 19 столітті майстернею світу називали Англію, то з кінця 20 століття майстернею світу став Китай. Там іде бурхливий розвиток будівництва, на яке йде велика кількість металу. Тому незважаючи на торговий баланс, який став позитивнішим на 5 млрд, з погляду стратегії держави наш експорт, на жаль, в основному лишається сировинним. І це, безумовно, не є позитивною тенденцією", – коментує експерт.
Серед найбільших експортерів зернових Україна посіла 2 місце за обсягом поставок ячменя, 4 – по кукурудзі і 5 – по пшениці. На питання, чи експортує Україна зерно для виробництва біопалива Михайло Непран зазначає: "Аграрії до нових продуктів ставляться обережно. Пшениця, кукурудза, ячмінь – це перевірений десятиліттями продукт, який має стабільний попит. Крім того, як правило, укладаються форвардні контракти і вони можуть бути на 3-5-10 років. Не слід також забувати, що серед виробників є великий ступінь монопольності. Є декілька великих структур, які для себе визначають політику. Однією з проблем у нас буде ціна на борошно і ціна на цукор, бо це два ринки, де великий ступінь монополістів. Тому не виключено, що буде новий рядок у структурі імпорту в 2021 році. При такій внутрішній ціні, яка є вищою ніж у ЄС чи Латинській Америці у виробників пшениці чи цукру, може бути так, що кондитерам буде дешевше завозити імпортний продукт".
Щодо головного торговельного курсу України експерт зазначає: "У нас із ЄС схожа ситуація як із Китаєм. Для ЄС ми все ж таки сировинний придаток. Ми їм експортуємо в основному сировину, а вони вже складну машинобудівну техніку з високою доданою вартістю. Звідти йдуть ядерні котли, машини, наземний транспорт, фармацевтична продукція. Товарообіг з Росією лишився на рівні 30%. Газ і нафтопродукти з Росії як закупалися так і закуповуються. Зараз цей імпорт просто йде через інші країни, наприклад Білорусь".
На питання як взаємини зі США вплинуть на торговельні відносини з Китаєм Михайло Непран відповідає: "Китай у нас стоїть на першому місці по експорту. А ми у них у складі їхнього імпорту десь у третьому чи четвертому десятку. Якщо говорити в питомій вазі китайського імпорту, то імовірніше всього Штати тиснутимуть на першу десятку. Ми не є стратегічно важливим партнером для Китаю".
Михайло Непран зауважує, що Україна лишається сировинним придатком інших держав і пояснює, чому так відбувається: "Ми експортуємо пшеницю 5 класу, тобто кормову. Вона йде на переробку, на комбікорм. А Італійці виробляють пшеницю 1 і 2 класу. Там великий склад білка, а в українській пшениці великий склад вуглеводів. Другий чинник - це забруднення ґрунтів хімікатами. Доки земля орендована, орендарю байдуже, що на тут буде завтра. Він намагається по максимуму витягнути сьогодні. Тому по максимуму використовуються добрива. Якщо б це була приватна власність, люди би добре подумали перш ніж забруднювати землю, спершу б запросили грамотного агронома, який зробив би картку використання поля. Тому поки не буде вирішене питання власності на землю, у нас буде розбійницьке ставлення до землі".
Фото: Михайло Непран
