Мобільний додаток

Суддя КСУ у відставці прокоментував, як мають реформувати Конституційний Суд

27.01.2021 р., 14:00

Восени 2020 року в Україні почалася так звана "конституційна криза". Посли країн "Групи семи" (G7) вже представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури. Суддя Конституційного Суду у відставці Володимир Шаповал та адвокаційний менеджер Фундації "DEJURE" Степан Берко в ефірі Українського радіо проаналізували пропозиції щодо реформування КСУ та антикорупційної інфраструктури від української влади, громадянського суспільства і західних партнерів.

Про конституційну кризу і як мають добирати кадри в КСУ

"Ця кризова ситуація, яка виникла через певні рішення Конституційного Суду, назріла давно. КСУ почав собі дозволяти "художества на вільну тему". Ми давно вже знаходимося в ситуації, коли суддями Конституційного Суду України призначають абсолютно випадкових людей, зокрема за професійними якостями. Присутність у КСУ колишніх суддів судів загальної юрисдикції аж ніяк не є позитивним моментом. Вони займаються зовсім іншою роботою. Суддя  загального суду просто застосовує закон. Для нього закон — це абсолют. А перед суддею Конституційного Суду стоїть задача визначити, наскільки цей закон відповідає Конституції з урахуванням того, наскільки цей закон є суспільно витребуваним. І він вирішує долю цього закону. Крім того, за моїми спостереженнями, судді загальних судів розуміють один одного не професійно, а суто у людських стосунках. Тому вони проявляють унікальну солідарність навіть там, де вона не може існувати і де на перше місце мають виходити професійні якості. Тому корпоративність — це не погана якість, але коли вона абсолютизована або має певні, вона дуже шкодить", — зазначив Володимир Шаповал

Шаповал наголосив на важливості ретельного і профахового відбору до КСУ, щоб був присутній момент контролю за доброчесністю кандидатів.

"У нас давно судді КСУ призначаються за те, чи є він/вона буде договороздатним, чи це хороша людина, чи це моя людина або людина з мого найближчого оточення. І поки це буде домінантою при призначенні суддів, ми будемо мати ту саму проблему. Крім того, ми маємо змінити нинішній підхід до відповідальності суддів КСУ. Коли буде профілактика можливого покарання судді за його неналежні дії, тоді ми хоча б частково вирішимо проблему", — сказав він. 

Пропозиції західних партнерів щодо реформи КСУ 

Посли країн "Групи семи" (G7) пропонують ухвалити рішення про тимчасове і помірне збільшення кворуму для прийняття рішень Конституційного Суду, відкласти теперішній відбір суддів до Конституційного Суду до того часу поки не будуть розроблені і впроваджені законом нові правила відбору. Крім того, пропонується запровадити чіткий і прозорий і процес відбору суддів на посади Конституційного Суду із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів, посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів Конституційного Суду, а також зобов'язати суддів Конституційного Суду залишатися неупередженими при розгляді справ та проводити відкрите голосування.

Суддя Конституційного Суду у відставці Володимир Шаповал проаналізував, які з цих пропозицій потрібно і реалістично зробити.

"У мене відразу виникло питання, що це таке "тимчасово і помірно збільшити кворум". Збільшення кворуму — збільшення кількості людей, які потрібні для того, щоб ухвалювати відповідне судове рішення. Це означає, що це робиться з метою, щоб на певний час паралізувати Конституційний Суд. Але це все-таки форма приниження цього суду. Хоча логіку такої пропозиції я розумію", — сказав Шаповал. 

Він додав, що "тепер дві третини з числа учасників засідання повинні проголосувати за рішення, аби воно було прийнято. І коли буде така вимога, це призведе до того, що судді КСУ будуть або ліпити якісь дивні рішення, аби виглядати так, що вони працюють, або будуть паралізовані. Хоча, можливо, це й не найгірший вихід для держави".

За словами судді, з введенням нового порядку підбору кадрів на посади суддів Конституційного Суду можна погодитися.  

ризначень справді можна не вчиняти. Зараз похапцем намагалися провести певні призначення. Серед кандидатів були навіть і достойні люди, але питання є тому, чи буде їм комфортно після того, як вони будуть призначені. Щодо суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів, то мене дещо хвилює визначення "суттєвий". Головне, щоб вони не перейшли межу і не почали вирішувати замість громадян України, хто має бути кандидатом. І якщо прибрати слово "суттєвий", то я це сприймаю, оскільки участь наших партнерів — це нормальне явище", — зауважив Шаповал.  

Пропозицію щодо посилення чинника дисциплінарної відповідальності суддів Шаповал вважає "абсолютно правильною та ключовою, і на це треба акцентувати увагу. Адже судді КСУ майже абсолютно недоторканні і самі себе звільняють". 

Про пропозицію громадських організацій 

Фундація "DEJURE", "Автомайдан", Центр протидії корупції, Центр політико-правових реформ пропонують формувати склад Конституційного Суду за допомогою однієї кваліфікаційної комісії, до якої входитимуть судді Конституційного Суду у відставці і міжнародні експерти. Комісія має відбирати із деяким запасом правників, так званий кадровий резерв, з якого мають призначатися судді. 

"Я не можу ставитися до цієї формули відбору кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду негативно. Існування такої комісії убезпечить від очевидної появи випадкових людей. Я не вірю, що значна частина суддів поточного складу КСУ була б рекомендована свого часу як кандидати, якщо б така комісія була створена і вона також не була набром випадкових людей. І, мабуть, найкраща пропозиція із запропонованих. Але вона має працювати у режимі "відкриті двері", щоб була абсолютна прозорість", — сказав Шаповал.

Що "Велика сімка" вимагає від України у сфері судової і антикорупційної реформ

Посли країн "Групи семи" (G7) представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.

Адвокаційний менеджер Фундації "DEJURE" Степан Берко пояснює, що це не вимоги, а саме рекомендації. 

"В самому документі видно, як посли бачать просування судової та антикорупційної реформи в Україні. Деякі частини вже були публічними, бо вони оголошені в Меморандумі з Валютним фондом, Угоди з ЄС. І, думаю, що опублікування цього документу, це тактичне нагадування європейських послів до української влади перейти від слів до реальних дій. Останнім часом, враховуючи рішення Конституційного суду та інших подій, складається враження, що хоч українська влада звертається до європейських партнерів з проханням вирішення цих проблем, але, далі цих заяв та запитів справа не рухається. І, на жаль, ми бачимо, що ні з боку Президента, ні з боку його партії, також жодних кроків ефективних, якісних немає", — сказав Берко.

Водночас у Зеленського прокоментували дорожну карту. Берко зауважив, як варто трактувати заяву заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. 

"Тут, Смирнов взагалі коментує ситуацію, начебто не знаючи про те, що Україна зобов’язалася до жовтня минулого року провести реформу Вищого органу правосуддя, який призначає суддів та карає їх, у разі порушення правосуддя. І під цими зобов’язаннями підписався шеф пана Смирнова Президент Зеленський.  А зараз, коли ці ж умови оголосили рішенням “Великої сімки”, пан Смирнов говорить, що це треба ще обговорювати на загальному просторі. Але, в міжнародній дипломатії прийнято виконувати ті рішення та рекомендації, під якими підписались голови держав", — прокоментував Берко.

Про документ

Адвокаційний менеджер Фундації "DEJURE" наголосив, що "передовсім, реформа Вищої ради правосуддя і відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів — це те, на що погоджувалася Україна в своїх міжнародних зобов’язаннях.

"Реформувати ВРП ми зобов’язалися до жовтня минулого року. Жодного кроку зі сторони України, щоб виконати це зобов’язання, не було зроблено. Президент, який взяв на себе відповідальність за впровадження судової реформи навіть законопроєкт не подав відповідний у парламент. Хоча, такий документ розроблений, і Мінюст текст підготував улітку минулого. Цей блок про органи суддівського врядування — критичний, і на нього звертала увагу також Венеційська комісія у своєму рішенні, яке вона ухвалювала ще в листопаді минулого року. А другий блок, який не менш важливий - це Конституційний суд і запровадження нової процедури добору суддів до Конституційного суду, це , власне, невипадкова така рекомендація з’явилась у послів “Великої сімки”, бо такі рекомендації вже висловлювала Венеційська комісія у своєму висновку минулого. Власне, для того, щоб Україна могла ефективно вийти з тої кризи з Конституційним судом, яку ми маємо зараз. Замість того, щоб шукати ефективний та якісний вихід із цієї кризи, що й пропонують посли, Президент вигадує нові способи: не допускає голову КС до приміщення КС, вигадує інструменти відсторонення", пояснив він.

Які з прописаних кроків можуть бути виконані, а які ні. Про результати?

"Тут тяжко прогнозувати. Наприклад, рекомендації про реформу Вищої Ради Правосуддя: під них підв’язані наступні транші фіндопомоги від МВФ. Так само наші угоди з ЄС, під них підв’язана і реформа ВРП, і ВККС. Якщо ці умови не будуть виконані, то цих коштів не буде. І тут треба розуміти, що Україна не є фінансово самостійною державою, тому що економіка не є сильна, і маємо повертати борги. Але, якщо ми не будемо проводити реформи, не будемо отримувати фінансової допомоги, це позначиться на кожному з нас", — зауважив Берко. 

Репутаційні ризики для України

Берко зауважує, що наразі є значні репутаційні ризики для нашої держави.

"Держава не виконує взяті на себе зобов’язання. Це перше. Друге, це, наприклад, наші досягнення в інтеграції з ЄС, зокрема, безвіз може бути під загрозою, якщо не буде проведений конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що є однієї з рекомендацій. Тобто, якщо незалежність таких інституцій як спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАБУ, Вищий антикорупційний суд, буде під загрозою, то прямим наслідком може бути втрата безвізового режиму з ЄС і, відповідно, дипломатичної підтримки наших партнерів, яка в умовах війни з Росією для нас дуже важлива", — сказав він.


Фото: УНІАН

Суддя КСУ у відставці прокоментував, як мають реформувати Конституційний Суд

Новини по темі