Без(закон)ня і (не)порядок: експерти про те, чому українці не носять маски, та нові штрафи для бізнесу

Без(закон)ня і (не)порядок: експерти про те, чому українці не носять маски, та нові штрафи для бізнесу

13 січня в газеті "Голос України" опублікували внесення змін до закону про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, якими передбачено санкції за недотримання карантинних обмежень для бізнесу. Зміни почали діяти від сьогодні. До того, в листопаді 2020 року, народні депутати проголосували за зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до яких правоохоронці за відсутність маски в громадських місцях могли штрафувати безпосередньо на місці порушення. Це могла й може робити не лише поліція, але й працівники епідеміологічного контролю та представники органів місцевого самоврядування. Тепер же запобігати поширенню коронавірусу зобов'язаний й бізнес. Як це працюватиме на практиці, чи є в українських підприємців реальна можливість слідкувати за дотримання клієнтами маскового режиму, чому українці загалом так не люблять карантинні обмеження та не хочуть бути "дошкою пошани"? Про все це Українське радіо розмовляло з адвокатом, кандидатом юридичних наук Василем Мірошниченком та міністеркою охорони здоров’я України 2019-2020 років, правницею Зоряною Скалецькою.

Штрафний для бізнесу

"Тепер штраф накладається не лише безпосередньо на особу, яка порушила масковий режим і не надягла маску, але й на тих юридичних осіб та приватних підприємців, які допустили таку особу без маски в громадські будинки, споруди, де обслуговують населення, та в громадський транспорт. При чому штрафи набагато більші: особу, яка не одягла маску, оштрафують на 170 гривень, а підприємець ризикує штрафом від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів (3400-5100 гривень). Ситуація досить сильно вдарить по підприємцях, зокрема, й тих, що працюють у сфері громадського транспорту", – розповів Василь Мірошниченко

За словами адвоката, відповідно до нового законодавства у разі порушення карантинних обмежень штрафуватимуть посадових осіб: "Якщо йдеться, наприклад, про заклад громадського харчування, який управляється юридичною особою, то будуть штрафувати директора. А він вже може вживати заходи до своїх підлеглих, які порушили правила, і, відповідно, може стягати з них збитки, які понесла фірма". 

"Щодо належного реагування, то вважається достатнім, якщо відповідна особа, скажімо, водій маршрутки, робить усне зауваження. В цьому випадку вона виконує вимоги закону. Якщо особа після зауваження не підкоряється і не вважає за потрібне одягнути маску, то є потреба викликати Національну поліцію або реагувати іншим способом, скажімо, запропонувати вийти", – пояснив Мірошниченко. 

Разом з тим, правник звернув увагу, що у багатьох працівників, наприклад, водіїв маршруток, будуть труднощі з виконанням нової вимоги закону: "Оглядати салон весь час і бачити, чи всі пасажири в масках, досить складно. Так само будуть проблеми в тих, хто працює в приватних кінотеатрах". 

"Також не забуваймо, що десь з березня почнеться вакцинація. Ті люди, які її пройшли, будуть вважати себе убезпеченими від зараження і можуть частіше порушувати масковий режим", – підкреслив Василь Мірошниченко. 

Тому, як наголосив адвокат, вже зараз слід вносити корективи в законодавство: "Зокрема, йдеться про можливість підприємцям, які заплатять штраф, стягнути його з безпосереднього порушника – особи, яка прийшла без маски чи зняла її".

Чому багато українців не носять маски в громадських місцях?

"Ми не самотні в бажанні ігнорувати правила, але не в таких масштабах. Коли ми говоримо про ігнорування влади, держави, всього, що держава нав'язує чи встановлює, то в кожній країні є анархісти, яким держава не указ. Але це завжди меншість і вона засуджується суспільством. Коли ж ми говоримо про Україну, то в нас 30 % населення все, що йде від держави, вважають негативним. Це кожен третій, за яким збоку спостерігають інші і думають, що так теж можна. Воно дає значний вплив на всіх інших", висловила свою думку Зоряна Скалецька.  

Експосадовиця зауважила, що українці не хочуть бути зразками поведінки: "В нас скромно можуть піти провакцинуватися, вдягати маски, але нікому на це не вказувати, не приветрати до себе увагу. А ті, хто проти, до себе увагу привертають, тому в них більших вплив на поведінку”.

"Ніхто не хоче бути "дошкою пошани", бо вони були в Радянському Союзі і після вже не практикуються. Ніхто не хоче цього повторювати",  зазначила Скалецька. 

Разом з тим, правниця наголосила, що якщо держава встановлює обмеження, вона має забезпечити дотримання і притягати до відповідальності будь-кого, хто обмеження не виконує: "А коли ми встановлюємо дуже багато обмежень і навіть частину з них не можемо проконтролювати, воно втрачає вагу для суспільства. В нас і маски, і заклади, й дистанції, а державна машина не така масштабна, щоб це проконтролювати. Тому ми не бачимо притягнення до відповідальності". 

"Невідворотність покарання йде не від держави. Якщо ми сприймаємо державу серйозно, тоді й розуміємо невідворотність покарання. А в нас під час локдауну навесні придумували всі юридичні способи, щоб  анулювати штрафи",  підсумувала Скалецька.

Окремо вона відзначила, що українці унікальні в своїй не здатності берегтися від хвороб: "Я думаю, що якщо взяти всі країни ЄС, то такого не знайдемо. В нас люди тости за здоров’я п’ють частіше, ніж в Європі, але сходити до лікаря раз чи два рази в рік не хочуть".

"Історія, коли ми багато про це говоримо, але не доходить до дій, призводить до того, що ми маємо запущені стани здоров’я та онкології 3-4 ступеня",  наголосила Зоряна Скалецька.

Фото: pixabay

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук