Перерваний політ. Рік після збиття українського літака над Тегераном

Перерваний політ. Рік після збиття українського літака над Тегераном

8-го січня 2020 року з аеропорту імені Імама Хомейні злітає літак Боїнг 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" рейсу PS 752 Тегеран – Київ. На борту - 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Через дві хвилини, коли літак піднявся на висоту майже 2400 метрів, зв’язок з ним перервався. Цей фатальний виліт пізніше назвуть "найбільшою катастрофою в історії української авіації". До роковин трагедії Українське радіо відновило хронологію подій, заяв різних країн та вивчало як нині просувається розслідування.

0:00 0:00
10
1x

Хронологія подій у небі над Тегераном ранку 8-го січня 2020

У Києві в цей час була приблизно 4:45 ранку. Літак змінив курс, розвернувся і перейшов у некерований спуск, на його борту почалася пожежа. Лайнер врізався у землю в передмісті Тегерана, за 15 кілометрів на північ від аеропорту. Всі люди в літаку загинули.   Серед загиблих ста шістдесяти семи пасажирів переважно були громадяни Ірану та Канади, останні — теж у більшості іранці за походженням. Також були громадяни Афганістану, Великої Британії, Швеції та України.

Всього за кілька годин до того Іран розпочав атаку балістичними ракетами по двох іракських авіабазах. Це була відповідь на повітряний удар США 3 січня, в результаті якого в столиці Іраку Багдаді загинув командувач іранських сил спецоперацій "Аль-Кудс" Корпусу вартових ісламської революції генерал Касем Сулеймані, який стояв за активізацією проіранських сил на всьому близькосхідному регіоні.

Коли авіадиспетчери в Тегерані нарешті дали дозвіл українському авіалайнеру на виліт, іранські системи Протиповітряної оборони перебували у стані підвищеної готовності, очікуючи на можливі удари США у відповідь.

Якими були заяви сторін у перші дні після трагедії? 

У першому іранському звіті було вказано, що літак горів  ще до того, як упав на землю, але жодного сигналу тривоги не надсилав. Іранська сторона припускала, що катастрофа сталася з технічних причин через несправність двигуна. Одразу після трагедії йорданське видання Аль-Хадат  повідомило, що лайнер могли випадково збити бойовою ракетою середньої чи малої дальності. А побічним від цієї ж "військової версії" було припущення, що на час ірансько-американського загострення напередодні у напоготові перебували чергові частини протиповітряної оборони Ірану. І  хтось із них на нервах міг прийняти лайнер за ворожу ціль.

Представники української авіакомпанії, оперативно зібравши прес-конференцію, одразу заявили, що літаку було всього три з половиною роки, а останнє планове обслуговування він проходив буквально двома днями раніше, 6 січня. Екіпаж літака був оцінений як "відмінний", "надійний", а також дуже досвідчений. 

Особливо звернула на себе увагу первинна реакція українського посольства в Ірані, яке повідомило, що літак української авіакомпанії МАУ розбився внаслідок аварії двигуна через технічні причини, а версія теракту виключається. Щоправда,  це повідомлення швидко зникло, тоді як інформації про можливі версії катастрофи від української сторони не надходило. При цьому в Міністерстві закордонних справ 8 січня відзначили, що версії про помилкове збиття літака іранською ракетою немає, а однією з можливих причин катастрофи може бути проблема несправності двигуна літака. Хоча і не виключили причин зовсім іншого характеру. У ніч на 9 січня президент Володимир Зеленський виступив з відеозверненням,  де серед іншого повідомив про майбутню телефонну розмову з президентом Ірану Хасаном Рухані та про перевірку всіх літаків МАУ. Про версії катастрофи — жодного слова. Але було інше — прохання про витримку.  

9 січня представники США, Канади і Великої Британії повідомили, що мають докази збиття українського лайнера іранськими силами Протиповітряної оборони.  "У нас є дані розвідки з багатьох джерел, зокрема, від наших власних розвідслужб і від розвідки наших союзників, згідно з якими літак був збитий іранською ракетою "земля-повітря", – заявив прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Він також додав, що це "могло статися ненавмисно". Коментуючи авіакатастрофу, президент США Дональд Трамп також припустив, що збиття було випадковим: "Хтось міг припуститися помилки з того боку".

Того ж дня достатньо відверто про причини катастрофи літака МАУ сказав і секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. Він повідомив про нараду з компетентними органами Ірану і написав у Фейсбук наступне: "Вивчаються різні версії раптового падіння літака, серед основних:

- ураження літака зенітною ракетою ЗРК, зокрема ЗРК "Тор". Адже інформація про виявлення уламків російської ракети поблизу місця катастрофи вже з'явилася в мережі інтернет;

- зіткнення з безпілотним літальним апаратом або іншим літаючим об'єктом;

- руйнування і вибух двигуна з технічних причин;

- вибух всередині літака внаслідок терористичного акту".

До Ірану прибуває делегація українських фахівців для участі в розслідуванні. Більшість повідомлень і коментарів тим часом поступово зводяться до того, що літак МАУ був швидше за все збитий ракетою, випущеною із зенітно-ракетного комплексу ТОР М-1 російського виробництва, які є на озброєнні в Ірану. 

Як Іран визнавав свою відповідальність

У доповіді Збройних сил Ірану, витяги з якої опублікували іранські медіа, зазначалося, що група військових експертів, яка працювала незалежно від колег зі служби цивільної авіації, з'ясувала, що український літак був збитий у ситуації, коли іранські системи ППО перебували у стані підвищеної боєготовності у зв'язку з ризиком атак з боку США. "Український літак, який зазнав катастрофи цього тижня поблизу Тегерана, летів занадто близько до чутливого військового об'єкта і був збитий. Причиною є людський фактор", – процитував іранський телеканал PressTV заяву генштабу Збройних сил Ірану.

Іранці намагалися пояснити свої дії тим, що пасажирський літак нібито став повністю схожий на ворожий літальний апарат. Цієї лінії щодо людського чинника та виправданості дій в обставинах, що склалися на ту мить, Іран дотримуватиметься й надалі, хоча політичну відповідальність визнати все ж довелося. 

11 січня президент Володимир Зеленський говорить по телефону з іранським президентом Хасаном Рухані. "Говорив з Хасаном Рухані. Визнання збиття нашого літака – крок у потрібному напрямі. Наполягаю на невідкладному завершенні ідентифікації тіл та поверненні їх в Україну. Винні мають бути притягнуті до відповідальності. Чекаємо повної юридичної та технічної взаємодії надалі", – написав Володимир Зеленський у своєму твіттері.  Рухані висловив співчуття українському народу і родичам загиблих. "Він попросив вибачення від іранської сторони за трагедію, яка забрала 176 людських життів. Глава Ісламської Республіки Іран повністю визнає, що трагедія сталася через помилкові дії військових цієї держави", – було сказано на сайті президента.

Оператор протиповітряної оборони Ірану самостійно вирішив випустити крилату ракету по літаку "Міжнародних авіаліній України", який він прийняв за ворожий об’єкт,  після того  як не вдалося зв’язатися з командуванням. Про це 11 січня повідомив командувач Військово-космічними силами Корпусу вартових ісламської революції, генерал Амір-Алі Хаджизаде. "Або спрацювала система перешкод, або мережа була зайнята, але він не зміг зв’язатися. У нього була можливість ухвалити рішення протягом п’яти секунд. На жаль, він ухвалив неправильне рішення і запустив ракету в ціль", - сказав Хаджизаде.

Він також додав, що військові Ірану просили припинити авіасполучення на час ракетного удару по військових базах США в Іраку, але вимогу не виконали. І це правда: пасажирські літаки продовжували літати всю ніч із 7 на 8 січня 2020 року. Корпус вартових ісламської революції та особисто Амір-Алі Хаджизаде повністю взяли на себе провину за трагедію з українським Боїнгом. "Я особисто беру на себе повну відповідальність за те, що український літак був ненавмисно збитий", – сказав Хаджизаде. 

Командир Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі також вибачився за помилку, внаслідок якої було збито український пасажирський літак. "Ми припустилися помилки. Деякі з наших співвітчизників були вбиті через нашу помилку, але це було ненавмисно. За все своє життя я не шкодував так сильно, як зараз. Ніколи. Краще б я був на борту і згорів разом із ними. Хай вибачить нам Бог, а потім і простить іранський народ і сім'ї загиблих", – сказав Хосейн Саламі на відкритому засіданні іранського парламенту, який, до речі, тоді ж висловив повну підтримку Корпусу вартових ісламської революції. 

Пізніше у січні, у звіті Організації цивільної авіації Ірану, повідомлялося, що літак МАУ був збитий двома ракетами класу "земля-повітря" зенітного ракетного комплексу "Тор-М1" російського виробництва. Ракети були випущені військовими Корпусу вартових ісламської революції. 

Тіла українців, які загинули в катастрофі літака, до України доправили 19 січня 2020 року. Церемонію зустріч тіл в аеропорту "Бориспіль", у якій взяло участь  усе керівництво країни, транслювали у прямому ефірі. 

Попри бажання політичного керівництва Ірану показати себе необізнаними у тому, що сталося,  вже на початку лютого стало очевидним, що в Ірані більш ніж імовірно всі все знали від самого початку. Про це свідчить запис розмови між диспетчерською Тегерана та екіпажем іранського літака, що у момент катастрофи якраз ішов на посадку.

Пілот: Доброго ранку. Заходимо на посадку. Ні, сер? Зона 320 активна? По маршруту спалахи, як від ракети. Щось подібне там має бути? Точно не знаю, але гадаю, це біля аеродрому Пайам, біля Караджа.

Диспетчер: Скільки миль? Де?

Пілот: Я зараз бачу світло, бачу, як щось летить звідти.

Диспетчер: Нас про це не попереджали. На що схоже це світло?

Пілот : На світло від ракети.

Що з розслідуванням та компенсаціями сім’ям загиблих? 

Минув рік. Це був рік важких переговорів з Іраном.  Спочатку щодо повернення бортових самописців, так званих чорних скриньок, які врешті тільки на початку липня Іран передав Франції. А головне – щодо виплати компенсацій. Іран то погоджувався сплатити гроші, то відкликав свої пропозиції.

До певної міри це можна пояснити тим, що Ірану елементарно бракує ресурсів для таких масштабних виплат, оскільки його валютні надходження після запровадження масштабних санкцій з боку США істотно скоротилися. 

8 грудня 2020 року заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін в інтерв’ю одному з телеканалів повідомив, що Україна готова в разі зволікань Ірану і з компенсаціями, і з належним розслідуванням обставин збиття українського літака,  використати всі можливості, у тому числі й міжнародне право.

Майже детективна історія розгорнулася в грудні 2020-го щодо остаточного технічного звіту про катастрофу літака МАУ. За міжнародними правилами такий звіт готує країна, яка проводить розслідування, у даному випадку – це Іран. 22 грудня у медіа з’явилася інформація, що Організація цивільної авіації Ірану надала остаточний технічний звіт про катастрофу літака рейсу PS 752. Але Україна в особі того ж заступника міністра Євгена Єніна повідомила, що звіт не отримували. 

28 грудня в інтерв’ю Українській службі БіБіСі Євген Єнін пояснив, що "сталося невелике непорозуміння", коли медіа повідомили про нібито передачу такого звіту Україні та іншим державам-учасницям розслідування. Насправді, за словами пана Єніна, йшлося лише про відео-конференцію, в якій брали участь представники цих країн і де обговорювалося технічне розслідування авіакатастрофи. Але матеріали з подібного заходу, за словами експерта Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Замікули, який коментував цю ситуацію на УР, не є тим офіційним документом, який має надати Іран.

У свою чергу, 30 грудня міністр доріг і міського розвитку Ірану Мохаммад Есламі заявив державному телебаченню країни, що остаточний звіт про катастрофу був надрукований англійською мовою і надісланий країнам, які беруть участь у розслідуванні. Також 30 грудня стало відомо, що уряд Ірану погодився виплатити по 150 тисяч доларів або еквівалент суми у євро родинам кожної із жертв катастрофи літака компанії "Міжнародні авіалінії України". Про це повідомила віце-президент Ірану з правових питань Лая Джонейді. За її словами, уряд Ірану виплатить кошти, як тільки будуть надані звіти та документи. Джонейді запропонувала здійснити виплати до роковин трагедії 8 січня.

Наслідки цих подій в українському Міністерстві закордонних справ оцінили настільки серйозно, що міністр Дмитро Кулеба у передноворічному інтерв’ю одному з телеканалів назвав переговори з Іраном щодо розслідування збиття літака МАУ головним провалом української дипломатії у 2020 році. "Ми можемо перейти до фази судового розгляду, тільки якщо зрозуміємо, що всі можливості врегулювати це питання з Іраном вичерпані. І зрозуміти це повинна не тільки Україна, а й інші постраждалі країни", - сказав пан Кулеба.

8 січня 2021-го року Україна, Афганістан, Великобританія,  Швеція та Канада поширили спільну заяву, в якій пообіцяли  притягти Іран до відповідальності. 

"Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих та висловлюємо щирі співчуття всім, хто оплакує жертви трагедії PS752. Ми поділяємо горе сімей, родичів та друзів, які втратили близьких", - йдеться в заяві, поширеній МЗС України. 

Держави закликають Іран терміново надати повну інформацію про трагедію: "Ми терміново закликаємо Іран надати повне та всебічне пояснення подій та рішень, які призвели до цієї жахливої авіакатастрофи, включаючи конкретні дії для того, щоб це більше ніколи не повторилося. Наші країни притягнуть Іран до відповідальності з метою встановлення справедливості та забезпечать виплату компенсацій Іраном в повній мірі сім'ям загиблих та постраждалим державам".

29 грудня 2020 року президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України (посмертно) всім членам екіпажу літака МАУ рейсу ПіЕс 752 Тегеран – Київ: 

Командиру повітряного судна Володимиру Гапоненку, 

командиру повітряного судна - пілоту-інструктору  Олексію Наумкіну, 

другому пілоту Сергію Хоменку, 

старшим бортпровідникам  Ігорю Маткову і Катерині Статнік, 

бортпровідникам Денису Лихну, Марії Микитюк, Валерії Овчарук та Юлії Сологуб.

У річницю трагедії в Дніпровському районі Києва, у парку "Вербовий гай", урочисто відкрили сквер пам'яті загиблих пасажирів і екіпажу авіалайнера МАУ, який був збитий військовими у небі над Іраном 8 січня 2020 року.

Фото: ZUMA Wire / TASS