Де найбільше порушуються права людини? Найбільш проблемною зоною України залишається те, що пов’язано з наслідками збройного конфлікту, вчиненого Російською Федерацією, розповідає Олександр Павліченко. "У нас є анексований Крим і окуповані території частини Донецької та Луганської областей. І у зв’язку з ситуацією щодо пандемії, фактично було припинено заходи щодо переміщення з підконтрольної на непідконтрольну територію і навпаки. Це справило дуже негативний вплив і обмеження були дуже суттєві. І тут ми говоримо про права тих осіб, які живуть і на підконтрольній, і на непідконтрольній території. Це, передусім, можливість вільного пересування. У нас немає межі з цими територіями, є – лінія розмежування, яка має свої особливості пересування і перетину".
Про загальні тенденції, пов’язані із пандемією COVID-19. "Ми пам’ятаємо про заборону, яка була щодо осіб старших за 65 років виходити в публічні місця, перебувати в публічних місцях", – розповідає правозахисник. За його словами, це приклади, коли на рівні держави не було чіткого розуміння яким чином встановлювати карантинні обмеження, що є розумним, що є надмірним. І в цій ситуації й влада, і населення навчались разом, розуміючи де є непропорційні обмеження, а де є розумні обмеження, зазначає Павліченко.
"У тій же пенітенціарній системі можна було б ввести амністійні заходи, бо це розвантажило б пенітенціарну систему, і ризик захворюваності в цій системі теж був би меншим. І такі питання мають бути враховані на сьогодні, щоби держава раціонально, розумно входила в новий 2021 рік, розуміючи, що пандемія не зупинилась і показники захворюваності у нас надзвичайно високі" – наводить приклад він. Правозахисник переконаний, що всі обмеження мають бути врегульовані на законодавчому рівні й узгоджені з суспільством.
Про вакцинацію. "Це – встановлення загальних правил. І сьогодні, людина, яка має бажання подорожувати до певної країни, і там встановлені чіткі правила, що особа має бути провакцинованою, з відповідною довідкою, сертифікатом міжнародного зразка, або ж це має бути тест міжнародного зразка, що особа не хвора на COVID. Відповідно така особа робить тест, отримує цей документ і з цим документом подорожує. Тому що є таке правило. Інакше вона не буде допущена на територію цієї держави". Так само з вакцинацією. Правозахисник говорить, що йому в цьому питанні подобається формулювання "обов’язково-добровільно": "Так, це має бути виключно за згодою особи, але і модальність "обов’язковості" тут присутня, бо тільки колективний імунітет буде умовою подолання COVID. І обмеження відвідувань певних публічних місць – шкіл, дитсадків, виші, місця роботи, це буде певна умова". І подібні правила вже діють, наприклад у Словаччині, де без проведеного тестування і довідки, що особа пройшла тестування, особа не допускається до пересування громадським транспортом або інших місць. Але мова не йде про продуктові магазини, лікувальні заклади, аптеки, зазначає виконавчий директор УГСПЛ.
Про межу між правами однієї людини й правами всього суспільства. В таких ситуаціях має бути дотриманий принцип пропорційності, каже правозахисник. "Я б ще звернув увагу на такий момент, що у нас в Конституції написано, що Україна є державою верховенства права, має поважати верховенство права і дотримуватись його. На жаль, нині, це часто декларативна норма, яка не дотримується – якщо ухвалюється якесь рішення, то воно не завжди буде виконуватись. А рішення, пов’язані з карантином, вони не зручні, і хочеться, щоби їх хтось виконував, але не ми особисто. І тут питання колективної відповідальності та колективної свідомості, і ми всі маємо розуміти, що тільки через колективні зусилля ми зможемо подолати цей негативний стан, пов'язаний з COVID".
Фото: УНІАН
