Конституційна реформа 2004 року: як змінювався основний закон країни

Конституційна реформа 2004 року: як змінювався основний закон країни

8 грудня 2004 року Верховна Рада проголосувала за "великий пакет" внесення змін до Конституції, спрямованих на перетворення політичної системи України з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської. Конституційна реформа 2004 року була скасована після того, як Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року. А у результаті Революції Гідності 2014 року парламент ухвалив повернення до Конституції 2004 року. Експерт з конституційного права Олександр Москалюк в ефірі Українського радіо прокоментував, як змінювався основний закон країни і яким має бути фінальний варіант Конституції.

0:00 0:00
10
1x

 

На думку Олександра Москалюка, до сьогоднішнього дня не подолана така проблема, як правильне сприйняття Конституції. 

"Я думаю, що ми рухаємося в напрямку еволюції. Багато чого залежить від ментальності і від усвідомлення, що Конституція обмежує і тих людей, які наділяються владою, зокрема законодавчою. Але і сьогодні у нас досить часто трапляються випадки, коли парламентарі мають ініціативи, які яскраво суперечать Конституції. Так, зараз є проєкт закону про Службу безпеки України, у якому пропонується, щоб в СБУ не було воєнізованих формувань, хоч це передбачено ст. 17 ч.3 Конституції. І таких прикладів багато. І мені хотілося б, щоб депутати  уважно читали Конституцію і розуміли, що це певне "Святе писання" і до нього треба мати відповідне відношення", – зазначив Москалюк.

"Є золоте правило при написанні законів: пиши Конституцію так, наче ти не при владі, а в опозиції. Це означає, що ти даєш гарантії суб'єктам, які перебувають в опозиції, та розумієш, що ця Конституція обмежує тебе у можливості її змінювати і приймати закони, які будуть явно їй суперечити", – додав він. 

Експерт з конституційного права зауважує, що "Конституція 1996 року давала більше змоги для того, щоб відбувалася концентрація влади в одних руках. Водночас Конституція 2004 року дає змогу шукати певний консенсус між парламентом і президентом, і це автоматично зменшує можливості для узурпації влади, хоча й не виключає їх. Тому це демонструє певний прогрес у розвитку конституційної реформи".

"У 2004 році ситуація була серйозна політична криза і депутати забули про те, що необхідно дотримуватися процедур внесення змін до Конституції. Але все-таки при всіх нюансах варіант Конституції 2004 року має більшу систему стримувань та противаг. Цей варіант більше відповідає європейській моделі у той час, як Конституція 1996 року більше відповідає саме французькій моделі, яка є фактично унікальною на європейському континенті і яка заточена під те, що є хороший президент і, маючи великі повноваження, може оперативно і ефективно діяти на посаді президента", – сказав він. 

Москалюк вважає, що внесення змін до Конституції відбувалися з порушенням процедури, тому він не виключає необхідності ухвалення нового варіанту Конституції, який би її легітимізував. 

"Коли приймалася Конституція у 2004 році, фактично відбулося порушення процедури. І потім у 2010 році, коли приймалося рішення Конституційним судом, воно теж є достатньо неоднозначним. І в 2014 році, коли повертався текст 2004 року, Верховна Рада  теж зробила це у спосіб, який не міг бути застосований. І найбільша проблема полягає у тому, що у нас назбиралася вже така кількість змін до Конституції, яка, з одного боку, є достатньо великою, а з іншого – ці зміни вносилися у неналежний спосіб. Тому, мені здається, що варто, можливо, навіть прийняти нову Конституцію, яка б змінила ситуацію, коли ми могли б сказали, що у нас є нова Конституція, або внести зміни в ті самі положення, які б фактично її легітимізували, аби ми весь час не поверталися до подібних ситуацій", – пояснив експерт. 

На думку Москалюка, "Конституція є не лише правовим документом, а й політичним, який свідчить про певний політичний компроміс, хоча деякі політсили намагаються використати текст Конституції у своїх меркантильних інтересах. До того ж, навіть хороші бажання внесення змін до Конституції можуть призводити до поганих наслідків". 

"Так, поточна ситуація з Конституційним судом пов'язана саме з тим, що в процесі конституційної реформи 2016-2017 років, коли вносилися зміни в контексті правосуддя, хотіли зробити КСУ таким незалежним, щоб він не був під дією президента чи парламенту, що фактично він став надорганом, надструктурою. І хоч ідея була хороша, але, як наслідок, ми бачимо зараз неоднозначні рішення КСУ. Проте я б не став говорити про конституційну кризу, адже це ситуація, з якої немає взагалі виходу. Зараз не все так складно, тому що парламент вже зробив кроки, які дозволяють вийти з достатньо складної ситуації", –  додав він.

 


Фото: Stalislav Yurchenko (RFE/RL)