"Або жорсткий локдаун, або нічого. Напівміри ні до чого не призведуть", – Вадим Денисенко

"Або жорсткий локдаун, або нічого. Напівміри ні до чого не призведуть", – Вадим Денисенко

Про те, наскільки офіційна статистика щодо захворюваності на ковід відповідає реальному стану речей та чому представники влади не мають чіткої позиції щодо локдауну в ефірі Українського радіо розповідає лікарка-епідеміологиня Анна Мочан, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко та доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

Карантин вихідного дня залишився в минулому. Міністр охорони здоров’я заявив, що за попередніми оцінками він був результативним, хоча не всі українці дотримувалися обмежень. Проте вже незабаром на зміну карантину вихідного дня прийде жорсткий карантин. Його планують запровадити від початку січня на 3 тижні.

Анна Мочан пояснює чи можна довіряти офіційній статистиці щодо захворюваності на ковід: "Нашій статистиці довіряти неможна взагалі. Цифри, які нам дають можна сміливо множити на три і навіть чотири. Як ведеться наша статистика? Ці дані про тих, хто одужав стосуються і тих, хто вилікувався у  вересні, і тих, кого внесли ще за жовтень. Уся статистика вноситься в одну систему вручну лабораторними центрами. У лабораторних центрах дуже обмежений людський персонал. І все, що вони можуть внести їм передають лікарні, які надають дані із запізненням. Тобто статистика, яку ми зараз маємо не дає нам жодних підстав планувати заходи. Єдине на що ми можемо орієнтуватися – це завантаженість наших лікарень".

На питання, чому в деяких лікарнях ушпиталених з ковідною пневмонією більше, ніж позитивних тестів на ковід лікарка зазначає: "НСЗУ виплачує кошти лікарням тільки на підставі позитивного тесту ПЛР. Тобто згідно наказу лікарі можуть ставити ковід клінічно. Але на практиці ковід клінічно ніхто не ставить. Крім того, 30% ПЛР тестів можуть давати негативних результат, у той час як насправді у людини є ковід. Зараз ситуація із завантаженістю лікарень покращилася порівняно із ситуацією два тижні тому, коли люди лежали на коридорах. Щодо ліжко-місць, то тут слід зважати на те, скільки з них підведені до кисню. На сьогодні кількість ліжок із підведеним киснем  налічує 48-49% від загальної кількості. Зараз майже усі пацієнти, які потрапляють до лікарень потребують кисневої підтримки.  Лікарям однозначно дуже важко. Якщо навесні в них був ще якийсь бойовий настрій, то зараз їм дуже важко морально. Клініка ковіду дуже нестабільна. Пацієнт може йти на поправку, а наступного дня померти. І це дуже підкошує лікарів".

Анна Мочан пояснила за яких умов локдаун може мати позитивний результат у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції: "Він однозначно ефективний, якщо цей карантин використовувати з користю. Якщо ми розмежуємо контакти і зачинемо всіх удома, однозначно це буде ефективно. Питання в тому, чи використає влада ці 2-3 тижні для того, щоб далі підвести кисень до тих ліжок, які зараз ним не оснащені, підготувати нові кадри тощо. Якщо це буде зроблено, тоді це буде ефективно. А якщо ми просто перечекаємо 2 тижні, захворюваність спаде, далі ми всі вийдемо і знову почнемо хворіти. У нас буде замкнене коло". Вадим Денисенко погоджується, що держава має використати локдаун для удосконалення медичної системи, проте зауважує:  "Те, що ми чуємо на сьогодні це не жорсткий локдаун, а імітація. Якщо працюватиме громадський транспорт, гірськолижні курорти тощо - для економіки це безумовно правильно, але не для зменшення темпів захворюваності. Такий локдаун можливо ледь-ледь зіб’є захворюваність, але завдасть величезного удару по бізнесу. Тому або жорсткий локдаун, або нічого. Напівміри ні до чого не призведуть".

Максим Стріха вважає, що навіть карантин вихідного дня врятував не одне людське життя: "В Україні ми вже звикли до того, що кожного дня епідемія забирає понад дві сотні життів. Це багато. Усі наші втрати на фронті за 2018 рік були менші, ніж сьогодні за день від ковіду. Карантин вихідного дня дав зниження тижневої захворюваності вперше від липня. І все це врятовані людські життя".

На питання, чому у влади немає чіткої позиції щодо локдауну Анна Мочан зазначає: "Влада іде на такі кроки, щоб трішки згладити бунти, тому що усі вже на межі. Підприємці втрачають прибутки.  Влада має чітко сказати, навіщо нам цей локдаун і що вона планує зробити за цей час. Мають бути чіткі вказівки. А так вже цілий місяць люди не розуміють, що буде", а максим Стріха додає: "На відміну від політиків, які роблять заяви, влада відповідає за те, що діється. На жаль, ми маємо в Україні найменш професійну владу за останні роки.  Пандемія це великий виклик перед усім людством. Уряди помилялися скрізь. Тому ми у ситуації, коли добрих рішень бути не може. Але треба вибирати з поганих. Представники влади не можуть дійти згоди навіть у питанні критичного числа захворілих, після якого вводиться жорсткий локдаун".

На питання, чи варто зачиняти навчальні заклади на період карантину Максим Стріха зазначає: "Середня школа – це великий ризик рознесення інфекції. Щодо вищої школи, я зараз особливих проблем не бачу. Як не дивно, пандемія дала шок системі вищої освіти і в результаті ми перейдемо в якусь цікавішу якість", а Анна Мочан додає: "Якщо ми говоримо про повний локдаун, то це має бути виключно дистанційна форма навчання. Ми не повинні зупиняти все, а дітей відправляти в школи, де вони будуть спілкуватися і приносити додому не лише коронавірус, а й інші ГРВІ. Вакцинацію з грипу ми провалили. Минулого року на 70 тисяч більше людей щепилося від грипу, ніж цього року. А діти якраз у групі ризику по грипу та ГРВІ".

Фото: Вадим Денисенко Інтерфакс-Україна